У лідерів Німеччини багато завдань, тому міністр закордонних справ Хайко Маас і канцлер Анґела Меркель не можуть одночасно представляти країну на «Кримській платформі».
Про це, відповідаючи на питання Крим.Реалії про те, чи може німецький канцлер після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським залишитися на саміт 23 серпня, заявила експерт із питань Східної Європи з Німеччини, доктор політології Сюзан Стюарт.
«Я не чула про те, що є можливість, щоб вона залишилася. Я також не чула про те, що це виключено, але мені це здається малоймовірним. Позаяк у Німеччини дуже багато різних питань зараз (і вибори, і ситуація в Афганістані), то малоймовірно, щоб Німеччина була представлена і пані Меркель, і паном Маасом», – сказала вона.
Анґела Меркель можливість своєї участі в «Кримській платформі» не коментувала.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Кримська платформа» та 44 учасники: успіх або невдача Києва?19 серпня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що на саміт Кримської платформи» приїдуть 14 глав держав і представники 44 країн та організацій.
Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці незалежності України.
12 серпня заступник голови підконтрольної Кремлю Ради міністрів Криму, постійний представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов заявив, що учасників «Кримської платформи» можуть очікувати «болісні наслідки».
Речниця МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.