Розповіді кримських чиновників про появу нових фабрик і «промислове меню для інвесторів» не дали помітних результатів у розвитку кримської економіки, зазначають місцеві та російські експерти. На Кримському півострові не з’явилося жодних значущих об’єктів, а цифри реальних досягнень місцевий російський уряд не розкриває. Які індустріальні проєкти так і залишилися на словах, а також що саме може вказувати на падіння виробництва – читайте у цьому матеріалі.
Навіть вату не змогли
У середині січня російський віцепрем’єр Дмитро Патрушев разом із підконтрольним Кремлю главою регіону Сергієм Аксьоновим (за документами – Аксенов) оцінили будівництво двох комплексних об’єктів із переробки та утилізації твердих комунальних відходів. Взагалі-то заводів мало бути три, а не два. І запустити на цих лініях переробку відходів російські пропагандисти обіцяли ще позаторік.
Але це не єдиний і не найбільш пікантний приклад того, як «бурхливо росте» промисловий потенціал регіону. Наприклад, у селищі Гвардійському планувалося вже до середини минулого року запустити перший у Криму завод із виробництва мінеральної вати. При цьому найпримітніше в цій історії – пільговий кредит на понад половину вартості проєкту з російського бюджету.
Дмитро Патрушев, архівне фото
Не менш цікаво виглядають заяви міністра промисловості та торгівлі Анушавана Агаджаняна про виробництво модульних будинків на базі Джанкойського індустріального парку. Річ у тім, що цей проєкт був на порядку денному ще чотири роки тому. Тоді кримські чиновники ділилися планами щодо розгортання на території цього парку домобудівного комбінату, який спеціалізувався б на випуску швидкомонтованих конструкцій із СІП-панелей та зрубів. Ще говорили про завод електромобілів і виробництво поліетиленових труб, але ніхто досі в Джанкой так і не «зайшов».
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Завод винних надійВ меню – локшина
Щоб залучити нових інвесторів, у профільному міністерстві йдуть на маркетингові хитрощі.
«Ми розробили «промислове меню». Це ефективний інструмент, у межах якого ми пропонуємо інвестору, виходячи з нашої сировинної бази, той інвестиційний проєкт, який можна у нас локалізувати та налагодити власне виробництво», – заявив міністр кримської промисловості.
Як приклад Агаджанян наводить проєкт будівництва склотарного заводу. Інвесторам розповідають, що на півострові є придатний для цього кварцовий пісок і висока потреба у склотарі. Але чиновники мовчать про те, що сім років тому в Криму вже «відкривали» аналогічне виробництво в селі Укромному. І про вартість електроенергії для промислових підприємств теж мовчать. А електрики у виробництві скла треба стільки, що дешевше тару возити з Краснодарського краю.
Але подібні нюанси місцеву владу не надто бентежать – у засобах масової інформації на постійній основі підтримують відчуття нестримного промислового зростання. Ось і на цей рік, окрім чергових планів будівництва склотарного виробництва, кримчанам обіцяють фабрику з виготовлення будівельних блоків, а також заводи з виробництва газобетону та гіпсокартону.
Ілюстративне фото
«Від’ємне зростання»
Цього року закінчується п’ятирічна державна програма «Развитие промышленного комплекса», але її підсумки не вражають. Наприклад, чисельність працівників за цей час скоротилася майже вдвічі: зі 106 тисяч осіб до 63 тисяч. А за консервативними оцінками Кримстату «кадровий вихід» скоротив кількість працівників промисловості більш ніж наполовину – до 50 тисяч осіб.
Попри це, місяць тому очільник профільного відомства Анушаван Агаджанян заявив, що «промисловості Криму є чим похвалитися». При цьому він навів цифри, які виявилося ні з чим порівнювати – ні в публічних заявах, ні у звітах Кримстату просто немає ключових даних щодо відвантажень готової продукції, приросту обсягу промислового виробництва, вкладень у модернізацію підприємств галузі.
Втім, загальна цифра виробництва товарів та послуг, яка включає також сільське господарство, комунальні послуги та видобуток копалин, частково відкриває реальну картину стану справ. Позаторік цей показник був на рівні 261 мільярда рублів. За одинадцять місяців минулого року у статистиці зафіксували лише 247 мільярдів. Якщо припустити, що у грудні на півострові зберігалася загальна динаміка, то річне зростання показника склало лише близько трьох відсотків.
Це при офіційно визнаній інфляції на рівні під десять відсотків та значному подорожчанні комунальних послуг, які явно підняли підсумковий показник. У таких умовах про економічне зростання у Криму можна говорити хіба що з додаванням епітета «від’ємне». Точніше сказати, наскільки «просіла» саме промисловість півострова – не видається можливим через відсутність даних. Але якраз замовчування таких показників говорить красномовніше за будь-які заяви.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Про що говорили Аксьонов із Путіним і що насправді відбувається в КримуЦей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.