В анексованому РФ Криму фіксують значний рівень інфляції, а в Росії підвищують ставку ПДВ до 22%. Що відбувається з цінами на півострові та як це впливає на рівень життя кримчан? Як в умовах російської анексії працює економіка Криму? І чому в Росії підвищують податки, на скільки вистачить її економіки для подальшого ведення війни?
Про це в ефірі програми Радіо Крым.Реалии ведуча Олена Бадюк поговорила з Ескендером Барієвим, головою Кримськотатарського ресурсного центру, та Іллею Несходовським, керівником аналітичного напряму мережі «АНТС».
Рівень інфляції в анексованому Криму перевищує середньоросійський показник. Про це в ефірі «Крым 24» повідомила керівниця російського управління Федеральної служби державної статистики на півострові Ольга Балдіна. За її словами, індекс інфляції склав майже 107%.
Найбільше ціни зросли через подорожчання послуг пасажирського транспорту, насамперед залізничного. Крім того, у Криму зафіксували зростання вартості приватної освіти, медичних послуг, а також житлово-комунальних послуг.
Дотаційна модель
Крим завжди був дотаційним, каже голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв. Після російської анексії півострова додалися нові чинники, які посилили тиск на економіку. Насамперед ідеться про дефіцит прісної води. Від неї залежить сільськогосподарська галузь.
«Що стосується сільського господарства, то тут дійсно у них великі проблеми і потрібні постійні дотації. І навіть у 2026 році вони планують тільки на сільське господарство 2,7 млрд рублів із федерального бюджету, які не зовсім і не завжди виплачуються», – розповів Ескендер Барієв.
При цьому перспективи поліпшення водопостачання Барієв оцінює скептично, вважаючи, що у 2026 році ситуація ще більше погіршиться.
Воєнне навантаження
Додатковим чинником стала війна Росії проти України. За словами експерта, Крим виявився перевантажений військовими, а мобілізаційні та контрактні кампанії створюють пряме фінансове навантаження на місцеві бюджети.
«Той, хто підписує контракт, отримує спочатку 1 млн 200 тис. рублів, 400 тис. із державного бюджету, 400 тис. із районного бюджету, 400 тис. із місцевого бюджету. Тобто це досить великі суми», – сказав Ескендер Барієв.
Туризм – не панацея
Рекреаційна сфера і туризм, які підконтрольна Росії влада називає драйверами економіки, також залежать від безлічі обмежень. Барієв зазначив, що робляться спроби максимально заповнювати курорти в літній сезон, під час травневих свят і новорічних канікул. Однак, за його словами, ключовим залишається питання забезпечення та логістики. Відсутність авіасполучення, перевантаженість залізниць і пріоритет військових перевезень безпосередньо позначаються на вартості послуг.
«Привозити в Крим – це дорого», – сказав Ескендер Барієв.
Він пояснив, що продукти і товари побутового призначення дорожчають саме через складну й витратну логістику, що безпосередньо впливає на рівень цін для місцевих жителів.
Дефіцит енергії та кадрів
Серед системних проблем, що потребують додаткового фінансування, Барієв також назвав стан енергетичної інфраструктури.
«Уся електросистема застаріла, вони її не оновлювали, і це теж впливає на всі ці процеси», – сказав Ескендер Барієв.
Підконтрольні Росії кримські ЗМІ повідомляли, що з 1 січня цього року вартість комунальних послуг на півострові зросте, оскільки керуючі компанії можуть підвищити тарифи на 12%. Причина – підвищення мінімальної заробітної плати в Росії та на окупованих територіях.
При цьому, зазначив Барієв, уже наприкінці 2025 року стали помітними звільнення працівників комунальних підприємств.
«Працівники комунальних підприємств звільняються і не хочуть працювати, тому що дуже низька заробітна плата», – сказав Ескендер Барієв.
За його словами, схожа ситуація спостерігається і в медицині, освіті та дошкільних закладах. Брак заохочувальних виплат призводить до відпливу фахівців і дефіциту кадрів, сказав він.
«Недостатньо лікарів у Криму, тому що вони не хочуть працювати в державних установах або взагалі виїжджають», – сказав Ескендер Барієв.
Дотації чи інвестиції?
Барієв також звернув увагу на скорочення великих інфраструктурних проєктів та зменшення обсягу федеральної дотації з боку Росії.
«Зараз великих інфраструктурних проєктів немає. Тому федеральна дотація з боку РФ дуже сильно зменшується», – сказав Ескендер Барієв.
Враховуючи загальні економічні проблеми в Росії, він прогнозує подальше погіршення ситуації на півострові.
Водночас, за даними кримських чиновників, за 2025 рік в економіку півострова було залучено російських державних і приватних інвестицій – 211 млрд рублів. Це майже на 10% нібито більше, ніж у 2024 році.
Економіст, керівник аналітичного напряму мережі «АНТС» Ілля Несходовський ставить під сумнів реалістичність озвучених цифр. За його словами, ключова проблема полягає в маніпуляціях з економічними індикаторами.
Щодо державних вкладень, експерт зазначає, що вони майже повністю переорієнтовані на військову інфраструктуру. Кошти спрямовуються на відновлення пошкоджених об'єктів та будівництво нових військових споруд. За оцінкою Несходовського, така структура інвестицій не сприяє поліпшенню рівня життя і лише посилює мілітаризацію півострова.
«Я дуже сильно сумніваюся в об'єктивності та реалістичності цього показника. Це стосується того, що є маніпулювання і тим кошиком, тим набором продуктів і товарів, які, відповідно, впливають на інфляцію», – сказав Ілля Несходовський.
Офіційна інфляція VS реальне зростання цін
Експерт наголошує, що для Криму вища інфляція є стійкою тенденцією протягом усіх років анексії. Серед причин він називає обмежені можливості поставок, логістичні складнощі та залежність півострова від зовнішніх джерел постачання.
Це стало очевидним на прикладі з пальним. За його словами, саме Крим у 2025 році став першим, де виникли серйозні перебої з бензином, а зростання цін виявилося максимальним порівняно з російськими регіонами.
Те саме стосується і вартості продуктів, товарів та послуг.
«Іноді вони перевищували вартість продуктів у Москві. І ось на цьому тлі ще є фактично провальний туристичний сезон. Це обґрунтовано. Удари українських Збройних Сил України по військових об'єктах у Криму призводять до того, що це відлякує тих, хто хоче відпочити в Криму. Як результат, туристична привабливість Криму істотно зменшилася. І фактично ці продукти харчування за завищеними цінами змушені купувати безпосередньо місцеві жителі», – сказав Ілля Несходовський.
У сукупності цих факторів, вважає Ілля Несходовський, реальний рівень інфляції в Криму може бути значно вищим за офіційно заявлений. Більше того, на його думку, заниження показників характерне не лише для півострова, а й для Росії, де регіональна влада отримує негласні установки не демонструвати реальне зростання цін.
Експерт наголошує, що в умовах адміністративного стримування інфляційний тиск нікуди не зникає, а лише накопичується, створюючи додаткове навантаження на людей і бізнес.
ПДВ – податок на війну?
Водночас у Росії з 1 січня цього року підвищили ставку податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22%. Таким чином планують залучити до бюджету РФ додаткові 1,2 трлн рублів (це приблизно 600 млрд гривень). Як вважає Ілля Несходовський, цей податок стане приводом для нового витка зростання цін. Експерт пояснює, що торговельні мережі скористаються зміною податкового навантаження, щоб компенсувати свої збитки.
«Зростання ПДВ дає можливість розв'язати руки і підняти не тільки на 2%, а, можливо, і на 5%, і на 10% вартість тих продуктів, які продавати не вигідно. Тих, які ти фактично продаєш нижче собівартості тільки для того, щоб перекрити збитки за такими продуктами за рахунок продуктів, на які у тебе підвищена націнка. Тому тут це, відповідно, призведе до того, що інфляція буде вищою, ніж це розраховував Центробанк Росії», – сказав Ілля Несходовський.
Крах бюджету?
Він також пов'язує підвищення податку з пошуком додаткових ресурсів для фінансування війни. За його даними, нафтогазові доходи знижуються, більшість регіональних бюджетів стають дефіцитними, а Крим продовжує існувати виключно за рахунок федеральних вливань.
«Стан російської економіки: якщо кінець 2024 року, четвертий квартал, був початком кризи, то 2025 рік – це максимальне накопичення негативних факторів у російській економіці та в російському бюджеті. Ну а 2026 рік, я думаю, стане крахом російського бюджету, особливо якщо враховувати, що Збройні сили України посилили удари по нафтопереробних заводах, посилили удари по танкерах, російських танкерах, які перевозять російську нафту, збільшилася кількість ударів по портах», – упевнений Ілля Несходовський.
У Росії вже є серйозне падіння за всіма показниками, навіть у військовій промисловості, каже Несходовський.
«Зокрема, Бєлоусов прямо зазначав, що вже економлять на всьому, на чому можна. І навіть ті замовлення, які вони зробили, вони їх не оплачують. І є багато підприємств, які де-факто в грудні дуже на це розраховували, але не отримали оплату», – зазначив Ілля Несходовський.
За оцінкою експерта, у таких умовах економічна та фінансова ситуація в Росії та анексованому Криму продовжуватиме погіршуватися, посилюючи тиск на бюджети та рівень життя людей.
