Кримська економіка через наслідки війни продовжує переживати труднощі. Вона опинилася в умовах, коли для багатьох суб’єктів бізнесу стає краще закритися, ніж продовжувати роботу. Чому так відбувається та які наслідки цього процесу – читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Після початку повномасштабної війни, розпочатої Росією проти України, економіка Криму, на диво, загалом зберігала досить стабільні показники, аж до травня цього року. Але вже влітку 2026 року бізнес у Криму зіткнувся із вкрай негативним сценарієм, коли через успішні удари Сил оборони України на Кримському півострові стався колапс одразу за кількома життєво важливими для бізнесу напрямками. У Криму практично зник бензин, почалися багатогодинні відключення електроенергії, а логістичні шляхи на Кримський півострів стали вкрай небезпечними.
До всіх цих бід для економіки анексованого Росією Криму російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) повідомив, що тепер для регіону запроваджують значні обмеження щодо бюджетного фінансування.
«У зв’язку зі збільшенням видатків на питання оборони та безпеки обмежено ліміти бюджетного фінансування на цей рік. Це вимушений захід. При цьому в режимі ручного управління ухвалюємо рішення щодо окремих пунктів. Індивідуально, а не системно, на жаль, тому що ресурсів на цей момент недостатньо», – повідомив Аксьонов.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Люди бояться про це говорити». Як воєнні витрати Росії впливають на повсякденне життя кримчанСпікер російського парламенту Криму Володимир Константинов визнав, що в анексованому Криму не очікували таких масштабних ударів Сил оборони України по військово-промисловій, енергетичній та логістичній інфраструктурі Криму.
«Ми стали свідками такої неймовірної масштабної нацистської атаки на Крим, метою якої було – отримати якийсь видимий результат і видати це за бодай короткострокову перемогу. Подати це як варіант продовження війни та отримання західних грошей і зброї. Ми зазнали втрат, нам завдано серйозної шкоди, немає сенсу це применшувати», – розповів Константинов.
За його інформацією, навіть великий будівельний бізнес із літа цього року опинився у складній ситуації.
«Будівельна галузь Криму потребує підтримки. Зараз вона переживає п’ятикратний спад», – зазначив Константинов.
Підприємство працювало у три зміни, маючи замовлення від Міноборони РФ, зараз ми працюємо в одну змінуСпівробітник кримського підприємства
За інформацією співробітника одного з кримських промислових підприємств, зараз місцева промисловість переживає величезні труднощі.
«Наше підприємство працювало у три зміни, маючи замовлення від Міноборони РФ, зараз ми працюємо в одну зміну, оскільки через логістичні проблеми ми не отримуємо сировину та комплектуючі в потрібному обсязі. Підприємство з вересня не виконує плани відвантаження готової продукції», – розповів Крим.Реалії фахівець на умовах анонімності.
Блокада Криму виявилася нездоланною перешкодою для нормальної роботи багатьох підприємств у Криму. Перевізники не хочуть везти вантажі до Криму через великі втрати.
«З травня Крим у блокаді, доставка ускладнена або неможлива, більшість організацій закриті. Ті, хто ще тримаються на плаву – їм респект, хоч якось людей підтримують, як можуть, далі буде ще гірше. Вони (російська влада Криму – КР) могли все це передбачити, але за дванадцять років нічого не робили, ось результат», – коментує ситуацію в кримському сегменті соцмереж кримчанин Олександр Іванов.
Як будемо сім'ї годувати взимку – незрозумілоПрацівник кар'єру
За інформацією Мінпромторгу російського уряду Криму, «наразі на підприємствах північного Криму у зв'язку із ситуацією, що склалася, тимчасово призупинено виробничу діяльність». Не працюють навіть містоутворювальні підприємства.
«Інформацію про ситуацію в м. Армянськ і м. Красноперекопськ із хімічними заводами якось прокоментує влада республіки? Тобто кілька тисяч людей втратять роботу, засоби до існування, тому що власник підприємств не може (або не хоче) їх відновлювати після атак БпЛА? Завод у м. Армянськ – містоутворювальне підприємство, небезпечний виробничий об'єкт, а не фабрика цекерок. Чому тоді до заводів у містах на півночі Криму не застосовується Указ Президента 24.08.2026 №604 «Про заходи щодо забезпечення безпеки об'єктів критичної інфраструктури Російської Федерації»?» – запитує кримчанка Ольга Батусова.
Через зупинку хімічних підприємств припинили свою роботу й супутні галузі.
«Працював на кар'єрі біля Ароматного в Білогірському районі, але зараз нас відпустили у відпустки, тому що сировину ми постачали для Красноперекопського содового заводу, а зараз він простоює. Які далі перспективи, керівництво нам не повідомляє, як будемо сім'ї годувати взимку – незрозуміло», – розповів Крим.Реалії працівник кар'єру на умовах анонімності.
Кар’єр біля Ароматного в Білогірському районі з боку Феодосійської траси, жовтень 2026 року
У зв'язку із закриттям підприємств у Криму безліч людей залишаються без роботи.
«Що ж відбувається в Криму? Половина людей без роботи, половина – працюють за шматок хліба. Роботу з 8-годинним періодом уже майже не знайти, 12-14 годин працювати кличуть, і то як самозайнятий. До чого ми йдемо?» – запитує в кримському сегменті соцмереж кримчанка Олена Попович.
У зв'язку зі складним фінансово-економічним становищем на підприємстві АТ «Кримавтодор» запровадили режим скороченого робочого тижня – тепер на підприємстві триденний робочий тиждень.
З липня в усіх регіонах Криму немає вуличного освітленняКримський активіст
У бюджетних підприємствах ситуація для співробітників також погіршується. Працівники сфери освіти скаржаться на зняття надбавок до зарплати. І навіть на великих підприємствах не відбувається індексації заробітної плати.
«ДАРП РК «Кримтролейбус» – немає індексації зарплати з квітня 2023 року... Коли закінчиться це свавілля? Масово звільняються водії, слюсарі, касири тощо», – пише кримчанка Зоя Позднякова в коментарі на сторінці Сергія Аксьонова.
Російська влада Криму змушена все більше економити в ситуації, що склалася.
«З липня в усіх регіонах Криму немає вуличного освітлення. Хоч у Сімферополі було, але тепер і тут тільки до 11 години вечора. Фонтани вже всі відключили з метою економії. Загалом, зима на нас чекає сувора», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії один із кримських активістів на умовах анонімності.
Вимкнені фонтани на площі біля Палацу профспілок у Сімферополі, жовтень 2026 року
Варто зазначити, що є й приклади живучості бізнесу в Криму. Йдеться про російський маркетплейс Wildberries, який ще пару місяців тому масово закривав свої пункти видачі в анексованому Криму після успішних ударів Сил оборони України по їхніх логістичних центрах. Зараз Wildberries більше не закриває пункти видачі, хоча більшість із них продовжують працювати за скороченим графіком.
Оголошення на пункті видачі Wildberries у Сімферополі, 9 жовтня 2026 року
Наша компанія адаптується до нових умовСпівробітниця Wildberries
«Наша компанія адаптується до нових умов. Зараз ми активно укладаємо договори з приватними особами, які мають вільні приміщення, здебільшого йдеться про Сімферополь та інші найбільші міста Кримського півострова. Таким чином, у нас уже створена велика мережа мініскладів і сортувальних пунктів. Це дозволило нам уже частково знизити ціни на товари, які довелося різко піднімати для Криму з серпня цього року у зв’язку з високими ризиками логістики», – розповіла Крим.Реалії співробітниця Wildberries із Сімферополя на умовах анонімності.
Багато кримчан звинувачують у ситуації, що склалася, російську владу Криму.
«У нас у Криму розвели панібратство, прикривають один одного. Риба гниє з голови, рано чи пізно доведеться відповідати. Людей не чують і не збираються, живуть у своєму світі, а звичайний народ для них – покидьки», – ділиться наболілим у коментарі кримчанка Олександра Чупрова.
Деякі проросійські кримчани вважають, що в таких умовах чоловікам із Криму залишається лише підписувати контракт із МО РФ.
«Не живи на 7-15 тисяч на місяць, іди на фронт за 260 тисяч, вибір завжди є, вакансій валом, реклама на всіх стовпах», – ділиться своїм баченням ситуації кримчанин Сергій Карпов.
Білборд із рекламою служби в російських військах БпЛА. Сімферополь, жовтень 2026 року
Загострення економічної кризи в Криму сталося наприкінці травня цього року після нарощування успішних ударів Сил оборони України по паливно-енергетичній та логістичній інфраструктурі Кримського півострова. Ситуація виявила непідготовленість російської влади до забезпечення захисту цієї інфраструктури.
Павло Кривошеєв – псевдонім журналіста RFE/RL, який пише під цим ім'ям з міркувань безпеки