Російська влада Криму перешкоджає колективному увічненню пам'яті жертв сталінської депортації кримських татар 1944 року. Напередодні 18 травня активістам Кримськотатарського національного руху масово розносили застереження про недопустимість незаконних акцій. А в самі роковини депортації місцева російська влада біля меморіалу жертвам депортації не згадала про кримських татар. Як у Криму змінюють політику пам'яті, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Після російської анексії Криму у 2014 році колективні жалобні заходи в пам'ять про жертв депортації кримських татар опинилися в регіоні фактично під забороною. У попередні роки вони проходили тільки під ідеологічним контролем російської влади. Будь-які спроби альтернативних акцій припинялися. Після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, масові заходи в Криму скасували з міркувань безпеки. Заходи до роковин депортації не зникли з порядку денного, але суттєво змінилися.
«Мене за кого мають? За злочинницю?»
Народній жалобі 18 травня в Криму активно протидіють російські силовики. Щороку напередодні цієї дати вони вручають активістам Кримськотатарського національного руху повідомлення про відповідальність за «проведення несанкціонованих акцій». Цього року вони приходили до багатьох відомих кримськотатарських активістів.
Мама відповіла: «Звісно, знаємо, що нам після 2014 року вже заборонено і плакати, і згадувати, і молитися»Муміне Салієва
Таке застереження намагалися вручити кримськотатарській активістці Муміне Салієвій. Вдома її силовики не застали, тому намагалися вручити папір її матері. Вона відмовилася його взяти, пославшись на те, що не є представницею своєї доньки.
«Вони їй сказали: ну, ви ж знаєте, що ми приносимо такі застереження. Мама відповіла: «Звісно, знаємо, що нам після 2014 року вже заборонено і плакати, і згадувати, і молитися». І вони пішли», – розповіла Муміне Салієва у Фейсбуці.
Муміне Салієва
Вона вважає подібні застереження на свою адресу необґрунтованими і такими, що зачіпають її честь та гідність.
До яких лав мене хочуть маркувати? Чи (хочуть) спаплюжити мою бездоганну репутацію серед жителів Криму?Муміне Салієва
«Це абсолютно необґрунтована мотивація, оскільки в усьому моєму свідомому житті, у моїй діяльності, вчинках, способі життя ніколи не було місця антигромадській поведінці. Я не знаю, яку дати оцінку цим посилам. Можливо, превентивно хочуть мене вберегти від того, щоб у моїй голові не зародилися якісь протиправні ідеї. Цього немає в моїй голові. У мене одне бажання – прожити своє життя, приносячи користь людям, суспільству. Тому це зачіпає мої честь, гідність. Мене за кого мають? За злочинницю? До яких лав мене хочуть маркувати? Чи (хочуть) спаплюжити мою бездоганну репутацію серед жителів Криму? Це мої риторичні думки. Хоча контекст усім очевидний і зрозумілий», – каже активістка.
Кримськотатарському активісту Мусліму Зеврієву із селища Совєтський (Ічкі) поліцейські теж спробували вручити застереження, перестрівши його на вулиці дорогою до мечеті, повідомляє «Кримська солідарність». У відповідь на відмову брати документ поліцейські зажадали від Мусліма Зеврієва озвучити своє рішення на камеру. Після запису відео його відпустили.
На початку травня співробітники російської поліції також зачитали попередження «про недопустимість порушення законодавства» кримському правозахиснику Абдурешиту Джеппарову, повідомляє український правозахисний паблік «Трибунал. Кримський епізод».
Приводом стало те, що його раніше притягували до адмінвідповідальності за антиекстремістськими статтями, а також роковини депортації кримськотатарського народу.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Нас неможливо зламати». Історія боротьби кримськотатарської родини«Профілактика «антигромадської поведінки»
«Профілактичну бесіду» російський поліцейський провів напередодні 18 травня з кримською правозахисницею Лутфіє Зудієвою.
Лутфіє Зудієва
Він зазначив, що діє за дорученням кримського главку МВС РФ та Центру з протидії екстремізму «з метою недопущення правопорушень і злочинів терористичного та екстремістського характеру», повідомляє «Кримська солідарність».
Силовик зобов'язав Лутфіє Зудієву підписати застереження. Вона залишила відмітку, що не згодна з попередженням, а також що не порушувала й не планує порушувати громадський порядок, ідеться в повідомленні.
Кримській юристці Лілі Гемеджі теж було вручено застереження.
Ліля Гемеджі
У документі йшлося про те, що захисниця попереджена про можливе притягнення до відповідальності «у разі дій, що створюють умови для вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, вирішення яких віднесено до компетенції поліції, а також [у разі] продовження антигромадської поведінки», цитує «Кримська солідарність».
Ліля Гемеджі теж указала в документі, що не згодна з попередженням «через необґрунтованість».
Російські силовики публічно не заявляють про вручення таких застережень.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Депортація без вироку». Чому справа про геноцид кримських татар не дійшла до суду?«Тиск і залякування»
За яким принципом вони визначають адресатів для вручення своїх попереджень, точно невідомо. Правозахисники бачать у цьому ознаки тиску та залякування жителів Криму.
Це має певні ознаки залякування населення«Трибунал. Кримський епізод»
«Якщо поліція обходить кожного «правопорушника», який притягувався коли-небудь раніше за «екстремістськими» статтями Кодексу про адміністративні правопорушення, то на них чекає багато роботи, оскільки щороку виносяться сотні таких рішень. Якщо візити вибіркові, то чому регулярно обирають саме кримськотатарських активістів та правозахисників – не цілком зрозуміло. Це має певні ознаки залякування населення», – заявляє «Трибунал. Кримський епізод».
Російські силовики під час обшуків у кримських татар у Бахчисараї, архівне фото
В останні роки російська влада Криму все частіше переходить від профілактичних «застережень» до адміністративних штрафів та арештів, зазначають у Кримськотатарському ресурсному центрі. В організації оцінюють такі дії як «черговий прояв системного тиску на корінний народ України та спробу залякати активістів напередодні дати, яка має особливе історичне значення для кримських татар».
Російські силовики публічно не коментують такі «заходи безпеки».
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Не засудили вчора – повторюється сьогодні»: у Верховній Раді відкрилася виставка про геноцид кримськотатарського народу18 травня в Криму – без кримських татар
Підконтрольна Москві влада Криму 18 травня офіційно поклала квіти до меморіального комплексу «Шлях відродження народів Криму» в селищі Сирень Бахчисарайського району. Там у 1944 році був один із найбільших пунктів збору та депортації кримських татар.
Меморіальний комплекс на станції Сюрень у Криму під Бахчисараєм, створений російською владою
В офіційних заявах чиновників цього року немає згадок про кримських татар. Замість цього – слова «солідарності та підтримки» неназваним народам, яких «позбавили Батьківщини, домівок, майна та найелементарніших прав», а також заяви про депортацію «сотень тисяч людей у 1941–1944 роках» – без будь-яких згадок та уточнень.
Меморіальний комплекс «Сюрень» у вигляді фрагмента вагона-теплушки на залізничних рейках російська влада побудувала напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У кримськотатарській спільноті до нього неоднозначне ставлення. Багато хто бачить у ньому натяк на російське «Можем повторить».
Меморіальний комплекс жертвам депортації в селищі Сюрень у Бахчисарайському районі, створений російською владою
За десятиліття після повернення кримських татар до Криму більшість місць пам'яті жертв депортації там є гранітними каменями та меморіальними табличками. А ось пам'ятників і меморіалів – одиниці. Напередодні 18 травня кореспондент Крим.Реалії з'ясував, як виглядають зараз ці місця пам'яті.
Меморіал у сімферопольському парку «Салгирка» став одним із перших у місті повноцінних місць пам'яті про депортацію кримських татар. Його було створено у 2004 році за кошти українського бізнесмена Ріната Ахметова. Там проходило багато жалобних заходів.
Меморіал у пам'ять про жертв деопортації кримських татар із Криму в 1944 році в сімферопольському парку «Салгирка»
Пам'ятний знак (закладний камінь) у сквері на бульварі Леніна біля залізничного вокзалу в Сімферополі було встановлено 18 травня 1993 року – до 49-х роковин депортації кримськотатарського народу.
Пам'ятний знак (закладний камінь) жертвам депортації кримських татар із Криму в сквері на бульварі Леніна в Сімферополі
На його місці планувалося побудувати повномасштабний монумент. Але цього досі не сталося. Нещодавно у сквері на бульварі Леніна була масштабна реконструкція, і пам'ятний знак прибрали. Згодом його повернули, але зі змінами – на інформаційній табличці з'явилася цитата з указу президента РФ Володимира Путіна про реабілітацію репресованих народів у 2014 році.
Пам'ятний знак (закладний камінь) жертвам депортації кримських татар із Криму в сквері на бульварі Леніна в Сімферополі з цитатою указу президента РФ про реабілітацію депортованих народів
Пам'ятний знак жертвам депортації в Білогірську (Карасубазар) установили в травні 1994 року в сквері біля місцевої школи № 1. Згодом там створили пам'ятник кримськотатарському поету та письменнику Бекіру Чобан-заде, а камінь перенесли до скверу Суворова в центрі міста.
Пам'ятний знак жертвам депортації кримських татар із Криму в Білогірську
Після російської анексії Криму замість закладних каменів у Сімферополі та Білогірську так і не з’явилися повноцінні пам’ятникиКореспондент Крим.Реалії
«Стан об’єктів задовільний, але, на жаль, варто констатувати, що після російської анексії Криму замість закладних каменів у Сімферополі та Білогірську так і не з’явилися повноцінні пам’ятники. У Білогірську у 2013 році вже пройшов конкурс на найкращий проєкт пам’ятника, його презентували на урочистому заході в Білогірській школі мистецтв, кримськотатарський меценат був готовий оплатити встановлення пам’ятника, але після анексії Криму ця активність зійшла нанівець через відсутність підтримки з боку нової влади», – повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
У Меджлісі кримськотатарського народу заявляють, що депортація кримських татар у 1944 році є «актом геноциду кримськотатарського народу, який не має строку давності», а нинішні російські переслідування в Криму «є продовженням геноцидальної політики радянського режиму». Офіційне визнання цього світовою спільнотою є «правовою передумовою для недопущення повторення таких злочинів у майбутньому», упевнений голова Меджлісу Рефат Чубаров.
Наразі, за його словами, це зробили парламенти України, Нідерландів, Латвії, Литви, Канади, Польщі, Естонії та Чехії.