«Закон Грема» і Чорне море: чи вдарять нові санкції США по нафтовому експорту Росії та фінансуванню нею війни?

Володимир Путін і «тіньовий флот» Росії. Колаж

Президент США Дональд Трамп підписав новий санкційний закон проти Росії, відомий як «закон Ліндсі Грема». Він, зокрема, передбачає санкції проти російського «тіньового флоту», а також дозволяє главі США вводити мита до 100% проти країн, які купують російські енергоносії або допомагають Росії обходити обмеження.

Як нові санкції можуть вплинути на роботу російського «тіньового флоту» у Чорному морі? Чи скористається Дональд Трамп «законом Грема»? Що чекає на економіку Росії у разі його застосування? І як це може позначитися на російському нафтовому експорті?

Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з Валерієм Димовим, керівником Центру стратегічних комунікацій «Форум», та Олегом Пендзиним, економістом, виконавчим директором Економічного дискусійного клубу.

Новий американський закон розширює санкції проти російських чиновників, фінансових установ та інших осіб, пов'язаних із владою РФ. Окремо документ передбачає обмеження проти так званого «тіньового флоту».

Для Чорного моря це має особливе значення. Росія через чорноморські порти, зокрема Новоросійськ, продовжує експортувати нафту та нафтопродукти. У цих перевезеннях використовуються й судна так званого «тіньового флоту». Частина таких суден уже перебуває під санкціями США, Євросоюзу та Великої Британії.

СБУ заарештувала в Одеському порту судно російського «тіньового» флоту, 10 грудня 2025 року

Ще один механізм закону стосується країн, які купують російські нафту та газ. Президент США отримав право вводити мита до 100% на товари з п’яти найбільших країн – імпортерів російської нафти або газу, а також держав, які найбільшою мірою сприяють обходу нафтових санкцій. При цьому закон передбачає для президента можливість робити винятки під час застосування нових обмежень.

Танкер West Horizon. За даними Генштабу ЗСУ, він використовується у схемах «тіньового флоту» РФ для транспортування нафти та нафтопродуктів в обхід міжнародних санкцій й обмежень

Днями Дональд Трамп заявив, що скористається передбаченими новим законом повноваженнями «у разі потреби» для завершення російсько-української війни. Конкретних рішень про запровадження цих мит він тоді не оголосив.

Президент США Дональд Трамп

В Україні підписання закону привітали. Президент Володимир Зеленський назвав його ухвалення «абсолютно правильним кроком».

У Кремлі американський закон назвали «недружніми діями». Ще напередодні його підписання прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що запровадження додаткових санкцій США «безумовно, ускладнить зусилля щодо пошуку мирного врегулювання в Україні».

Спочатку в «законі Ліндсі Грема» передбачалося мито у 500%. В остаточному документі – 100%. Експерти також зазначають, що в остаточній редакції президент США має право застосовувати ці мита або робити винятки.

Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем під час брифінгу в Києві, 18 березня 2024 року

Критикам цих положень керівник Центру стратегічних комунікацій «Форум» Валерій Димов пропонує поміркувати над альтернативою – неухваленням цього закону взагалі.

Чи будете ви ризикувати своїми грошима для того, щоб намагатися ухилитися від санкцій?
Валерій Димов

Експерт вважає, що для компаній і держав, які закуповують російську нафту, принципове значення має не стільки конкретний розмір мит, скільки сам ризик потрапити під американські обмеження.

«Що 100%, що 500% – поставте себе на місце компаній або урядів, які закуповують російську нафту в тих обсягах, що підпадають під застосування санкцій. І поміркуйте, чи будете ви ризикувати своїми грошима для того, щоб намагатися ухилитися від санкцій?» – сказав Валерій Димов.

Валерій Димов

Одним із ключових питань залишається те, як саме адміністрація Дональда Трампа застосовуватиме передбачені законом обмеження. Димов звертає увагу на те, що ухвалений закон має виконуватися не лише безпосередньо президентом, а й американськими державними структурами.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Випадковість чи нова тактика? Перший бій безекіпажних катерів у Чорному морі

Упродовж 30 днів президент має запровадити санкції проти великих російських банків, включно зі Сбербанком, ВТБ і Газпромбанком.

Санкції вже зараз лежать на столі у тих людей у Білому домі, які зобов'язані їх виконувати
Валерій Димов

Законодавство також стосується іноземних фінансових установ, які здійснюють значні операції з російськими банками, що перебувають під санкціями, хоча допускається виняток, якщо Міністерство фінансів США визначить, що санкції суперечитимуть економічним або зовнішньополітичним інтересам країни.

«Санкції вже зараз лежать на столі у тих людей у Білому домі, які зобов'язані їх виконувати. 30 днів для них – це той термін, за який вони мають надати вичерпний перелік усіх суб'єктів чи об'єктів у цьому законопроєкті: фінансові та промислові кола, фізичні та юридичні особи», – сказав Валерій Димов.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Чому «ляже Москва»? Сили безпілотних систем ЗСУ розширили операцію «МоЛоЧКа» на Чорне море

Експерт очікує, що можливість робити винятки з обмежень може стати предметом політичного торгу, чим Трамп і користуватиметься. При цьому, за його оцінкою, головним показником ефективності нового закону стане не сам факт його підписання, а подальша реалізація передбачених заходів.

Не можна запроваджувати санкції, якщо ти не збираєшся їх виконувати
Валерій Димов

Якщо обмеження будуть оголошені, але не будуть послідовно застосовуватися, вважає Димов, їхній стримувальний ефект може виявитися значно слабшим.

«Ми маємо розуміти, що імплементація закону – це набагато важливіша річ, ніж його підписання. Не можна запроваджувати санкції, якщо ти не збираєшся їх виконувати. Це лише мотивуватиме режими, які сміятимуться з цього», – сказав Валерій Димов.

За даними Моніторингової групи Інституту чорноморських стратегічних досліджень, у серпні експорт сирої російської нафти з портів Чорного моря скоротився у 3,2 раза і склав близько 1,7 млн тонн. Причина – атаки ЗСУ на російський «тіньовий флот».

Пожежа на підсанкційному танкері Kairos, що належить «тіньовому флоту» Росії, біля чорноморського узбережжя Туреччини після удару морських дронів. 28 листопада 2025 року

Новий закон потенційно може істотно скоротити й обсяги морських перевезень нафти у Чорному морі – насамперед коштом тиску на турецькі компанії та «тіньовий флот», за умови, що Трамп застосує мита, вважають експерти.

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин звертає увагу на те, що остаточна версія закону залишає президенту США значну свободу в цьому питанні.

Трамп міг би запровадити тарифи аж до 100% проти Китаю. Але ми розуміємо, що цього не буде
Олег Пендзин

За оцінкою Пендзина, підхід Вашингтона до найбільших покупців російської нафти може відрізнятися залежно від країни та стану її відносин із США.

У разі Китаю, вважає економіст, важливу роль відіграватимуть ширші економічні відносини Пекіна та Вашингтона.

«Китай є одним із найбільших покупців російської нафти. Тобто формально, спираючись на цей закон, Трамп міг би запровадити тарифи аж до 100% проти Китаю. Але ми розуміємо, що цього не буде, тому що там є досить тривала історія економічних взаємин, і вони далеко не такі, відверто кажучи, безхмарні», – сказав Олег Пендзин.

Олег Пендзин

Водночас Пендзин скептично оцінює ймовірність швидкого застосування найжорсткіших обмежень проти покупців російської нафти. Головним чинником, який, на його думку, може стримувати адміністрацію США, залишається ситуація на світовому нафтовому ринку.

Президент США Дональд Трамп (справа) і голова КНР Сі Цзіньпін у резиденції Чжунаньхай у Пекіні, Китай, 15 травня 2026 року

Запровадження санкцій проти покупців російської нафти автоматично означатиме, що ціни на світовому ринку нафти знову підуть угору
Олег Пендзин

Економіст пов'язує її зі скороченням пропозиції нафти та зростанням вартості нафтопродуктів у США. У такій ситуації додаткові обмеження на російський нафтовий експорт, за його оцінкою, здатні призвести до подальшого підвищення світових цін.

«Запровадження санкцій проти покупців російської нафти автоматично означатиме, що ціни на світовому ринку нафти знову підуть угору. Тому в мене є песимізм щодо цього. Але як механізм тиску на Російську Федерацію цей закон може бути абсолютно спокійно використаний», – сказав Олег Пендзин.

При цьому економіст виділяє одне положення закону, яке, на його думку, може мати довгострокові наслідки незалежно від того, наскільки активно Дональд Трамп користуватиметься можливістю запроваджувати нові мита. Йдеться про закріплення на законодавчому рівні раніше запроваджених американських санкцій проти Росії.

За словами Пендзина, це ускладнює процедуру їхнього скасування. Якщо раніше для зміни окремих санкційних рішень могли використовуватися повноваження виконавчої влади, то після їхнього законодавчого закріплення, стверджує Пендзин, вирішальною стає роль Конгресу США.

Після кодифікації всі ці санкції стають нормами закону
Олег Пендзин

«Цим законом кодифіковані всі попередні санкції, які були запроваджені американським урядом щодо Російської Федерації. Що це означає? Після кодифікації всі ці санкції стають нормами закону. Тобто для того щоб скасувати будь-яку санкцію – наприклад, щодо тіньового танкерного флоту, – одного рішення Міністерства фінансів США буде недостатньо. Треба звертатися до Конгресу. А це набагато складніша процедура. Тож із цієї точки зору це однозначний позитив», – сказав Олег Пендзин.

На думку Пендзина, навіть якщо передбачені законом мита проти покупців російської нафти не застосовуватимуться одночасно та в повному обсязі, сам механізм може використовуватися Вашингтоном як додатковий інструмент тиску у відносинах зі країнами, які продовжують закуповувати російські енергоносії.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Тіньовий флот», Крим і Чорне море у воєнній економіці Росії