Київ – Постанова Національного банку України про прирівнювання кримчан до нерезидентів діє вже майже п'ять місяців. Упродовж цього часу громадянам України з кримською реєстрацією потрібно було надавати довідку вимушеного переселенця для того, щоб здійснювати банківські операції. 4 березня Кабмін ухвалив постанову, згідно з якою така довідка може бути анульована, якщо співробітники державної міграційної служби не застануть переселеця за місцем проживання. Правозахисники стверджують, що це нововведення може спричинити те, що значна кількість кримчан може втратити статус резидента і доступ до банківських операцій.
Постанова Нацбанку №699, яка прирівнює громадян України з кримською реєстрацією до нерезидентів, була ухвалена ще 3 листопада. У тексті постанови зазначено, що цей документ був ухвалений відповідно до вимоги закону «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності».
Постанова № 699 викликала шквал критики як з боку кримських громадських активістів та правозахисників, так і з боку комерційних банків, які не знали, як його втілювати в життя. Тоді НБУ вирішив виправитися і «оптимізувати» своє рішення, ухваливши ряд поправок до документа. Зокрема, до постанови була введена норма, згідно з якою кримчани можуть відновити статус резидента в тому випадку, якщо вони нададуть банку довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Усім можна, а кримчанам не можна
Правозахисники стверджують, що незважаючи на «оптимізацію», ухвалена Нацбанком постанова є дискримінаційною й істотно обмежує доступ громадян України з кримською реєстрацією до здійснення банківських операцій. Юрист Регіонального центру прав людини Сергій Заєць, виступаючи на прес-конференції зазначив, що кримчанам, щоб стати повноцінним банківським клієнтом, необхідно раз на півроку оформляти довідку переселенця, тоді як жителів решти областей України такі обмеження не стосуються.
«Якщо йдеться про особу, в якої в паспорті стоїть кримська прописка, банк запропонує їй надати довідку, в якій значиться, що вона перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб. Або їй просто запропонують відкрити рахунок нерезидента, але в цьому випадку, вона, наприклад, не зможе отримувати платежі від інших громадян України, які є резидентами», – сказав юрист.
Заєць також додав, що кримчани в статусі нерезидента не тільки не можуть отримувати платежі, а й брати кредити, відновити свої заблоковані рахунки і займатися підприємницькою діяльністю.
Комерційні банки змушені вводити обмеження відносно своїх клієнтів з Криму, оскільки цього вимагає регулятор.
«Банк обслуговує як резидентів України громадян, зареєстрованих у Криму, тільки у разі надання цими громадянами передбачених законодавством документів (довідок), які підтверджують факт постійного проживання на материковій частині України. У разі якщо клієнт банку – громадянин, зареєстрований в Криму, не надав банку таких документів, такий громадянин розглядається банком як нерезидент і може обслуговуватися в банку тільки як нерезидент», – сказала у коментарі для Крим.Реалії начальник відділу правового супроводу контрактів і консультування УкрСиббанку BNP Paribas Group Олена Походзяєва.
Сиди вдома або втратиш довідки
За словами Сергій Зайця, з 4 березня кримчанам стало ще складніше відновити статус резидента. У цей день Кабмін ухвалив постанову №79, згідно з якою Державна міграційна служба отримує повноваження перевіряти, чи живуть переселенці за адресою, яка вказана в їхній довідці внутрішньо переміщеної особи. У випадку, якщо співробітники ДМС не застали вдома кримчан, які вимушено виїхали на материк, то їхня довідка може бути анульована. Сергій Заєць стверджує, що у зв'язку з цим нововведенням багато переселенців з Криму можуть втратити статус резидента і доступ до банківських операцій.
Якщо співробітники міграційної служби не знайдуть особу за місцем його тимчасової реєстрації, наприклад, у зв'язку з тим, що він поїхав у відрядження, його довідка буде анульована. І людина стане безправноюСергій Заєць
«Якщо співробітники міграційної служби не знайдуть особу за місцем його тимчасової реєстрації, наприклад, у зв'язку з тим, що він поїхав у відрядження, його довідка буде анульована. І людина стане безправною», – сказав адвокат.
За словами Зайця, в найбільш складній ситуації опинилися громадяни України з кримською реєстрацією, які виїхали жити на континентальну частину країни задовго до анексії Криму. Вони не можуть отримати довідку внутрішньо переміщеної особи і відкрити банківський рахунок.
«За визначенням внутрішньо переміщені особи – це громадяни, які залишили тимчасово окуповану територію внаслідок її окупації. Тобто ці люди (які переїхали на материк до анексії – прим. авт.) не мають права на отримання цієї довідки. І вони не мають законних підстав, щоб навіть за допомогою складних і неприємних процедур уникнути негативних наслідків», – сказав юрист.
Правозахисники програють суди
Регіональний центр прав людини, який представляє Сергій Заєць, за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини намагається в судовому порядку оскаржити постанову НБУ №699. Позов з вимогою скасування цього документа подали громадяни України з кримською реєстрацією, і правозахисники надають їм адвокатську підтримку.
«Зараз справа перебуває на стадії апеляційного розгляду, який призначений на 7 квітня. У будь-якому випадку це справа не просто про скасування певної постанови. Це справа про дискримінацію», – сказав Заєць.
За його словами, у разі, якщо національні суди відмовлять у задоволенні позову, буде подана скарга до Європейського суду з прав людини. Однак правозахисник сподівається, що до того, як ЄСПЛ винесе рішення у цій справі, Національний банк виправиться і скасує норми, що дискримінують кримчан.
Позов, який поданий за участі Сергія Зайця – не єдина спроба оскаржити постанову НБУ №699. Раніше через суд намагався домогтися її скасування адвокат Ростислав Кравець. Однак у задоволенні його позовних вимог було відмовлено судами трьох інстанцій.
«Судді посилалися на те, що мої права безпосередньо не порушені цією постановою, адже у мене немає кримської реєстрації. Зараз ми готуємо відповідне звернення до Європейського суду з прав людини. Є відповідна практика Європейського суду про те, що навіть якщо безпосередньо немає порушення прав, то надалі, якщо вони можуть бути порушені, суд зобов'язаний розглянути цю справу по суті», – сказав адвокат.
Кореспондент Крим.Реалії спробував з'ясувати позицію Національного банку України з приводу судових позовів, поданих проти нього. Проте прес-служба регулятора поки не дала коментарів з цього приводу і пообіцяла надати відповідь пізніше.
Скасувати постанову, змінивши закон
Враховуючи, що НБУ ухвалив постанову №699 у зв'язку з вимогою закону «Про створення вільної економічної зони Крим», то вона може бути скасована не тільки рішенням суду, але і шляхом внесення змін до цього закону. Як повідомили кореспонденту Крим.Реалії народні депутати з міжфракційного об'єднання «Крим», такі правки можуть бути внесені вже найближчим часом.
«У нас призначені комітетські слухання у двох комітетах. Це комітет з регіональної політики, місцевого самоврядування і державного будівництва і комітет з прав людини. Ми їх плануємо провести і почути думку й побажання людей, зокрема і щодо цього закону. І потім можна готувати якісь зміни», – сказав у коментарі для Крим.Реалії голова міжфракційного об'єднання «Крим» Олексій Гончаренко.
Його колега, народний депутат Георгій Логвинський повідомив, що наразі є декілька проектів змін до закону «Про вільну економічну зону». В одному з них пропонується скасувати норму про прирівнювання кримчан до нерезидентів, в іншому – залишити.
«Рада минулого скликання взяла модель під назвою «нерезидент» і сказала, що жителі АРК прирівнюються до нерезидентів. Однак разом з цим виникли проблеми, як, наприклад, відкриття рахунків у банку. Тому однозначно в новому законопроекті будуть зняті всі проблеми, які існують у жителів Криму, незалежно від того, будуть вони прирівнюватися до нерезидентів чи ні», – сказав Логвинський.
За його інформацією, остаточний проект змін до закону «Про вільну економічну зону Крим» буде поданий до парламенту на розгляд упродовж десяти днів. Депутати міжфракційного об'єднання «Крим» вважають, що якщо запропонований текст буде якісно опрацьований, більшість Верховної Ради підтримає його ухвалення.
