Доступність посилання

25 грудня 2015 року міністр освіти, науки і молоді російського уряду Криму Наталя Гончарова під час зустрічі з журналістами заявила, що в Криму не зникнуть ані українська мова, ані українська культура. «У Криму багато представників цього народу. Просто зараз такий період. Він мине. І у школі українську як мову навчання не треба нав’язувати, щоб не отримати зворотне. Не можна асоціювати мову з політикою, але й ламати усталений стереотип поведінки на піку напруженості, коли Крим має багато неприємностей від представників сусідньої держави, не треба», – сказала Гончарова.

Справді, представників «цього народу з сусідньої держави» у Криму чимало. Навіть за результатами останнього перепису населення, який відбувся у Криму з подачі Росстату в середині жовтня 2014 року, українці на півострові за чисельністю посідають друге місце – 344515 осіб, що становить трохи більше ніж 15% від населення Криму (включаючи Севастополь). Проте, беручи до уваги ці дані, можна тільки вжахнутися від стрімких темпів скорочення надання освіти українською мовою у Криму. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, станом на кінець 2013 року в Криму українською мовою навчалися 12694 дітей, після весни 2014 року цей показник становив 2154, а у 2015 – лише 949, що становить 0,5 % від загальної кількості учнів. За даними кримського міністерства освіти, україномовні класи збереглися у 22-х школах півострова, проте базову середню освіту (з 1 по 9 клас) українською мовою можливо отримати лише у двох школах – в Алушті та Феодосії. У вересні 2015 року Наталя Гончарова заявила, що класи з навчанням українською мовою відкривалися, коли набиралося як мінімум сім заяв від батьків, проте відомо про випадки, коли у відкритті українських класів відмовляли навіть тоді, коли таких заяв набиралося два-три десятки.

Викорінення української мови у Криму зі сфери освіти перейшло у сферу релігійну

Викорінення української мови у Криму зі сфери освіти перейшло у сферу релігійну. Нещодавно у Facebook з'явився коментар жительки Сімферополя: «Хорові в одному з сімферопольських храмів не дозволили співати колядки українською мовою. Спитали: «Ви що, хочете собі проблем?» Влаштували просто скандал. Хоча минулого року співали, і парафіяни плакали».

Великоднє богослужіння у храмі святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги УПЦ КП
Великоднє богослужіння у храмі святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги УПЦ КП

Права на українську мову позбавили й учнів сімферопольської дитячо-юнацької театральної студії «Світанок», яка була ліквідована перед новим 2016 роком, проіснувавши понад двадцять років. 20 грудня 2015 року, після святкування Дня Святого Миколая, керівництво сімферопольського Палацу дитячої та юнацької творчості повідомило учням студії, що ті є «махровими націоналістами». Причина – вишиванки та українська мова. Практично в той же час на сайті провладної установи «Центр інформаційних і соціальних технологій розвитку міжнаціональних комунікацій у Республіці Крим» з’явилася стаття про те, як кримський Палац дитячої та юнацької творчості «наполегливо й терпляче плекає таланти, запалюючи нові зірки».

Кримська школярка, учениця творчої студії «Світанок» Еліна Сукач читає вірші Тараса Шевченка, квітень 2014 року
Кримська школярка, учениця творчої студії «Світанок» Еліна Сукач читає вірші Тараса Шевченка, квітень 2014 року

Однак повернімося до гарантій кримського міністра освіти щодо зберігання української культури на півострові. За її словами, вчителі української мови, які не перекваліфікувалися на викладання інших шкільних дисциплін, працюють у групах продовженого дня, задіяні у позаурочній діяльності, проводять факультативні заняття. Тобто з цієї інформації стає зрозуміло, що у кримських навчальних закладах освіту українською мовою начебто й залишили, але прибрали з очей подалі, щоб «не ламати усталений стереотип поведінки на піку напруженості».

Майже триста сорок п’ять тисяч українців Криму, незважаючи на державний статус своєї мови, не мають права на отримання медіаконтенту нею на регіональному рівні

Майже триста сорок п’ять тисяч українців Криму, незважаючи на державний статус своєї мови, не мають права на отримання медіаконтенту нею на регіональному рівні. У грудні 2015 року стало відомо, що на кримському телебаченні й радіо носіям української мови офіційно вказали на двері. Останній випуск єдиної передачі кримського телебачення «Рідна хата», що з’являлася на екранах раз на два тижні на 10-15 хвилин, вийшов в ефір ще 17 серпня 2015 року.

Як альтернативу кримські медійники запропонували місцевим українцям новий проект, який оповідає про буття їхньої етнічної батьківщини. У середині осені 2015 року на телеканалі «Первый Крымский» світ побачила нова телепередача під назвою «Коломыйка». Заставка програми становит собою анімацію, в якій у знущальних образах подані українські та світові політики: президент України Петро Порошенко у каракулевій шапці з намальованим на ній логотипом компанії Roshen, прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк з «оселедцем» на голові й морквою в руці, губернатор Одеської області Міхеїл Саакашвілі, голова забороненої в Росії організації «Правий сектор» Дмитро Ярош, лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко у червоних шкарпетках і з вилами, секретар Ради національної безпеки та оборони України Олександр Турчинов у камуфляжі, канцлер ФРН Ангела Меркель, президент Литви Даля Ґрібаускайте, президент США Барак Обама, сенатор Конгресу США від штату Арізона Джон Маккейн. Перелічені персонажі пританцьовують під мотив української коломийки; у фінальній заставці вони з'являються на горі автомобільних покришок, розфарбованих у сині й жовті кольори, з верхівки якої Порошенко і Яценюк злітають на повітряній кулі з написом «Слава Україні». У заставці фігурують інші елементи – рваний прапор України на солом'яній стрісі селянського дому, свиня біля порожнього корита, розбитий пластиковий ящик з порожніми пляшками, брезентовий намет з прапорами України і забороненої в Росії організації «Правий сектор» та покришками, що лежать біля неї, американська статуя Свободи у бікіні. Ведучий з'являється у передачі на тлі мультиплікаційного пейзажу, в якому зображені елементи заставки.

Сама передача становить собою зібрання карикатур на українських і світових політиків, глумливі висловлювання на адресу України та її громадян, українського народу загалом, а також відверту маячню про життя в Україні. Така наруга над цілим народом у Криму, де останнім часом так багато говориться про боротьбу з екстремізмом, за щось протиприродне не вважається. Як показала практика, щоб дістати тавро екстреміста у Криму – достатньо вийти на вулицю у вишиванці чи з синьо-жовтою атрибутикою, покласти квіти до дивом вцілілих пам’ятників Тарасу Шевченку та Богдану Хмельницькому, бути парафіянином чи священиком знов-таки дивом вцілілої в Криму української церкви, збирати книжки для української бібліотеки, навчатися й навчати українською мовою, переглядати нею телеканали й читати пресу, – і навіть просто виїжджати на материкову Україну.

Яке ставлення до України і українців серед місцевих жителів формують кримські мас-медіа – свідчить ще один нещодавній приклад. 7 січня 2016 року в ефірі передачі «Время новостей» на телеканалі «Первый Крымский» ведуча, відкриваючи сюжет про віялові вимкнення світла, зробила неприємний коментар на адресу українців і української мови. «Жити з перебоями електрики, але в Росії, чи зі світлом, але йдучи на повідку екстремістів з України? Свій вибір кримчани зробили ще у 2014 році на референдумі, й прожити без української електрики кілька годин на добу готові без будь-яких «але» (в оригіналі – «без всяких «но», а тем более «але»), – сказала ведуча, відповідаючи на своє ж запитання.

А за три дні після цього на порталі служби російського мера Євпаторії з вирішення міських проблем «Дежурный по городу» з'явилася скарга на те, що в одному з міських супермаркетів розміщений плакат з привітаннями «державною» українською мовою. Розібратися в «проблемі» заявник попросив... управління міжнаціональних відносин євпаторійської міської адміністрації. Питання було закрите уточненням: «Згідно зі статтею 10 Конституції Республіки Крим ... державними мовами Республіки Крим визначено російську, українську та кримськотатарську мови. Таким чином, розміщення привітання... українською мовою не суперечить Конституції Республіки Крим. В усній бесіді зі спеціалістом управління міжнаціональних відносин адміністрації міста адміністратор торговельного центру повідомила, що у зв'язку із завершенням свят розміщені привітання будуть демонтовані. До наступних свят у магазині планується розміщення привітань іншими державними мовами Республіки Крим».

У грудні 2015 року Дослідницький центр «SPHERA» на замовлення Державного підприємства «Кримський дім» провів комплексне соціологічне дослідження «Культурне середовище та ситуація в Криму», присвячене змінам та актуальній ситуації у культурній сфері півострова. Метою дослідження було отримати якомога ширший спектр думок та оцінок по обидва боки фактичного кордону, як тих людей, хто залишився жити на півострові, так і вимушених переселенців із Криму. Презентація результатів дослідження відбулася 14 січня 2016 року в Києві на прес-конференції в агентстві «Укрінформ». Доповідачі відзначили, що після «кримської весни» на півострові дуже погіршилися умови для вивчення української мови. Зокрема, йшлося про кілька етапів, якими відбувалося позбавлення дітей можливості вивчати українську мову.

Олександр Шульга
Олександр Шульга

«На першому етапі українська мова була виведена з обов'язкової шкільної програми до розряду факультативних. На другому етапі, щоб зібрати факультативний клас української мови, необхідно було зібрати не менше 8 заяв. На третьому етапі з батьками проводили «виховну роботу», щоб вони не писали подібні заяви, і фактично клас не набирався. Респонденти також згадували про залякування та поради не писати такі заяви. На четвертому етапі йде вже витиснення самих викладачів, які спеціалізувалися на українській чи кримськотатарській мовах, оскільки вони виявилися непотрібними. Їм пропонували два варіанти: перепрофілюватися на інший предмет або піти», – розповів кандидат соціологічних наук, керівник Дослідницького центру «SPHERA» Олександр Шульга.

За його словами, використання української мови у Криму має високі шанси зустріти агресію або, принаймні, образи. «Щонайменше, за словами респондентів, на тих, хто використовує українську мову, на півострові дивляться з недовірою. Опитані стверджують, що вони дуже обережно використовують українську мову, як правило, у своєму колі родичів чи друзів задля уникнення проявів неприхованої агресії та фізичної розправи. Створено такий психологічний клімат, що українську мову витіснено у вузьке коло сім'ї та друзів, коло тих, до кого у респондента є довіра», – наголосив Олександр Шульга.

Стан української мови у Криму як складової культурного середовища погіршав як на побутовому, так і на офіційному рівнях

Загалом же, на його думку, стан української мови у Криму як складової культурного середовища погіршав як на побутовому, так і на офіційному рівнях. Окрім проблем на побутовому рівні, українська перестала бути в Криму офіційною і мовою діловодства, хоча відповідно до того законодавства, яке зараз діє у Криму, на рівних мають функціонувати три мови – російська, українська і кримськотатарська. Не менш сумна ситуація склалася в галузі вищої освіти, де відсутнє держзамовлення на підготовку вчителів з української мови. Що ж стосується друкованих ЗМІ українською мовою, то вони фактично зникли: якщо до весняних подій 2014 року в Криму їх було 15%, то сьогодні – жодного. На додачу в Криму заблоковано частину українських електронних ЗМІ. Також на півострові фактично неможливо проводити культурні українські масові заходи, навіть не політичні, передусім через заляканість населення. Люди бояться навіть брати участь в анкетуваннях через страх перед російськими спецслужбами.

Все ж таки права виявилася очільниця кримського міністерства освіти, яка заявила, що українська мова та українська культура у Криму не зникнуть. Не може зникнути те, що під тиском і так вже фактично зникло. Разом із суспільною культурою толерантності, людяності та поваги до особистості як такою.

«Просто зараз такий період».

Максим Немирич, незалежний оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG