Київ – 1 лютого 2016 року в Україні стартувала реєстрація для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО). Для тисяч школярів країни це важливий етап, багато з них пройдуть його в плановому порядку. Але абітурієнтам із Криму, які бажають отримати дипломи українських вишів, доведеться докласти додаткових зусиль.
Для початку абітурієнту варто ознайомитися з інформацією на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. А першим кроком для нього стане реєстрація в освітньому закладі, розташованому на материковій частині України.
«Є загальна вимога для випускників поточного року – вони мають бути зареєстровані в загальноосвітньому навчальному закладі на території, яка контролюється українською владою. І навіть ті, хто ще не зареєстрований, мають можливість зробити це зараз», – розповіла начальник відділу інформації та комунікації з громадськістю Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Лєскова.
Перелік відповідних навчальних закладів опублікований на сайті Міністерства освіти і науки України, тут же абітурієнт знайде інструкцію.
Далі робимо так:
– Знайомимось із правилами прийому до обраного ВНЗ, дізнаємось перелік предметів, необхідних для вступу на навчання, порядок проведення ЗНО та правила реєстрації.
– Обираємо навчальні предмети, які необхідні для проходження ЗНО.
– Готуємо необхідні для реєстрації документи та матеріали.
– Формуємо комплект реєстраційних документів і подаємо його в навчальний заклад, підконтрольний українській владі, де раніше зареєструвались і проходимо навчання.
Детальні рекомендації, що робити і куди йти можна знайти на сайті Українського центру оцінювання якості освіти в розділі «Як зареєструватись для участі в ЗНО-2016».
Реєстраційні документи можна надіслати електронною поштою
Для кримчан будуть свої особливості і нововведення. Фахівці пояснюють, що можна уникнути поштового листування, яке сьогодні практично нереальне в кримських умовах.
«Якщо немає можливості вказати поштову адресу, на яку буде надсилатися кореспонденція, і сам абітурієнт не може надіслати поштою реєстраційні документи, є можливість використовувати електронну пошту. У нас на сайті в розділі «ЗНО 2016» зазначений перелік електронних адрес, якими можна контактувати з фахівцями», – каже Тетяна Лєскова.
Разом із тим, кримським абітурієнтам полегшили можливість підтвердження своєї особи на тестуванні.
«Якщо абітурієнт з якихось причин не має паспорта (не зміг отримати або втратив), а йому вже виповнилось 16 років, він може подати документи до школи, і школа надасть довідку з фотографією. Ця довідка підтвердить статус учня і може замінити на ЗНО паспорт, якщо немає іншого документа, який може підтвердити особистість. Це буде основою для реєстрації», – каже начальник відділу інформації і комунікації з громадськістю Українського центру оцінювання якості освіти.
Для жителів Криму, які не мають можливості пройти реєстрацію у встановлені терміни, передбачена додаткова сесія, зареєструватись для участі в якій можна з 19 березня до 20 травня 2016 року.
Представники державних структур декларують прагнення до спрощення процедури вступу кримських абітурієнтів до українських вишів, при цьому громадські організації відзначають і суттєві труднощі процедури отримання української освіти.
«Для реєстрації проходження ЗНО можна прикріплятись до будь-якої школи, є і інший шлях – екстернат. Один маленький нюанс – потрібно підтвердити свої знання із загальних предметів, які є в атестаті, а це близько 18 дисциплін. Ми виступили з пропозицією до Міністерства освіти скоротити шляхи проходження системи екстерном, щоб скоротити кількість іспитів. Адже, окрім самих іспитів, потрібно ще й фізично подолати так званий кордон між Кримом і Україною», – говорить експерт-аналітик з питань освіти Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько.
Ми виступили з пропозицією брати до уваги відомості з документів, не визнаючи при цьому їхОлег Охредько
Основною проблемою громадські активісти називають отримання документа про повну загальну середню освіту: відповідно до закону України і низки урядових постанов, жоден документ, виданий у Криму, не може бути визнаний. Фахівці ж наполягають на необхідності визнання деяких даних.
«Ми виступили з пропозицією брати до уваги відомості з документів, не визнаючи при цьому їх. Наприклад, із низки основних предметів зі шкільного атестата, які не є проблемними в Україні – фізика, хімія, математика. А предмети, які не викладають у Криму, наприклад, історія України, правознавство, географія, дитина здавала би в Україні», – повідомив Олег Охредько.
Фахівці відзначають, що більше двох тисяч кримчан вже зареєстровані для дистанційного навчання, при цьому були звернення навіть батьків дітей четвертого класу, які готові до випускних іспитів навчатись в українській школі дистанційно. Дзвінки на гарячі лінії та телефони консультаційних центрів регулярні, інтерес кримчан до освіти в Україні постійний. Незважаючи на складності, кримські абітурієнти та їхні батьки хочуть мати надійний, визнаний атестат і український диплом про вищу освіту.
