Доступність посилання

ТОП новини

Роман Зелений

У В'єтнамі наближається до кульмінації фестиваль Epizode ‒ наступник кримського KaZантип'у. Найвідоміший на пострадянському просторі опен-ейр був змушений остаточно залишити півострів після того, як його заборонила підконтрольна Росії місцева влада. Кореспондент Крим.Реалії побував на в'єтнамському острові Фукуок і понад тиждень спостерігав за тим, як організатори і сотні фанатів фестивалю намагалися відтворити там атмосферу батьківщини KaZантип'у ‒ села Поповка.

На годиннику 16:00, і на західному узбережжі в'єтнамського острова Фукуок починає поступово спадати спека. Влітку тут ідуть проливні дощі, а початок січня ‒ це пік високого сезону. Термометр у цю пору навіть вночі не опускається нижче 24 градусів.

Молоді люди, перемовляючись російською, заходять до тунелю, сконструйованого з бамбукових прутів. Так виглядає вхід на фестиваль електронної музики Epizode ‒ перейменований KaZантип. Серед відвідувачів, що заходять в бамбукову арку, багато парочок в яскравих костюмах. Тунелем крокує високий бородатий хлопець у костюмі рожевої феї і тримає за руку свою супутницю. На ній ‒ напівпрозора сукня, через яку проглядається чорний купальник-бікіні і рожеві рвані панчохи.

Шлюб на одну ніч

Серед відвідувачів не випадково так багато пар у яскравому вбранні. Сьогодні на KaZантип'і день весіль. Усім охочим пропонується узаконити стосунки, і їхній союз вважатиметься офіційним на фестивальній території.

‒ Тим, хто одружується, видадуть пластикові картки та свідоцтва, поставлять печатку, яка дозволяє робити зі своїм партнером все, що завгодно, ‒ розповідає нам дівчина, яка стояла за стійкою реєстрації шлюбів. Вона у чорному топові та вуалі, волосся заплетене в дреди.

‒ Цей шлюб чинний все життя? ‒ уточнюю я.

‒ Можна на одну ніч, можна на все життя, можна на кілька годин. Головне, щоб було чесно і від душі.

На танцполі під назвою «Фрісбі» в самому розпалі дискотека. Танцмайданчик названий так не випадково: його купол виконаний у формі однойменної «тарілки» для пляжної гри. Вночі вона переливається різнокольоровими вогнями і пронизує променями лазерного шоу.

У морі навпроти «Фрісбі» ‒ архітектурна композиція, що зображує риб, які йдуть по воді на п'ятиметрових ходулях. Трохи правіше ‒ аналогічна конструкція, тільки замість риб на ходулях слони. Виконана вона за мотивами знаменитої картини Сальвадора Далі «Сон, викликаний польотом бджоли навколо граната, за секунду до пробудження». Слони і риби ходять прозорими водами Сіамської затоки, а між танцполами й іншими архітектурними об'єктами ростуть пальми та інші тропічні дерева.

За Фрісбі ‒ двоповерховий лабіринт, збудований із бамбукових стовбурів. На другому поверсі вже в самому розпалі шлюбна церемонія.

‒ Не соромся, проходь, проходь. А де дружина? Де потерпіла? ‒ цікавиться у нареченого ведучий церемонії в костюмі білого офіцера.

За кілька секунд до молодого приєднується «потерпіла». Вбрана у чорний купальник, поверх якого одягнута прозора біла сукня. Голова нареченого гладко виголена, на очах ‒ окуляри, лінзи на яких виконані у вигляді очей ящірки.

‒ Дорогі Серж і Чіфалу, чи давно ви терпите один одного? ‒ звертається до молодих ведучий. ‒ Все життя, ‒ відповідає Серж.

‒ Як давно ви знайомі? ‒ Півжиття, ‒ каже наречений, регочучи.

‒ Чи любите ви один одного?

‒ Ненавидимо! ‒ говорить молодий, обіймаючи наречену і не припиняючи сміятися.

‒ Я хочу, щоб перед об'єктивами, фотокамерами і цим айфоном, перед пляжем, сонцем, небом і водою ви присягнулися один одному у великому і чистому коханні! ‒ гучним басом волає ведучий.

‒ Клянуся! ‒ погоджується наречений. ‒ Вбила б тебе! ‒ кричить наречена і заливається сміхом

‒ Клянуся! ‒ погоджується наречений

‒ Вбила б тебе! ‒ кричить наречена і заливається сміхом.

‒ Дорогі Серж і Чіфалу! Владою, наданою мені Микитою Першим, який про це не підозрює, оголошую вас чоловіком і дружиною! ‒ каже ведучий, і молодята скріплюють союз палким поцілунком.

Майстер церемоній вимагає від молодят витягнути зап'ястя і ставить на них печатки.

‒ У нас секс дозволений тільки після весілля. Печатка ‒ це талон на безкоштовний секс. Робіть це з усіма, у кого такі ж. У мене, якщо що, теж є така ж печатка, ‒ пояснює ведучий сенс ритуалу і викликає наступну пару. З нею і всіма іншими він проводить аналогічний обряд.

Фестиваль-біженець

В'єтнамський KaZантип стартував у новорічну ніч, і, за планами організаторів, триватиме до 14 січня. Це перша успішна спроба провести фестиваль, починаючи з 2014 року. У травні згаданого року російський ОМОН розігнав традиційний зліт фанатів фестивалю в місці його проведення ‒ селі Поповка. Після цього інциденту організатори вирішили перевести KaZантип до Грузії, але там він викликав масові протести прихожан Грузинської православної церкви. Потім опен-ейр спробували влаштувати в Камбоджі, але місцева влада заборонила його проведення за кілька днів до відкриття.

У день відкриття територію Befooz оточив ОМОН, і натовпам відвідувачів довелося танцювати під акомпанемент оркестру за огорожею.

Після невдалих спроб переїзду ‒ в 2015 році організатори оголосили про повернення KaZантип'у під новим брендом Befooz до кримської Поповки. Спочатку місцева влада не заперечувала. Але в останній момент тодішній російський прокурор Криму Наталія Поклонська оголосила про заборону фестивалю, щоб, як вона висловилася, «захистити молодь від згубних пристрастей». Зрештою, в день відкриття територію Befooz оточив ОМОН, і натовпам відвідувачів довелося танцювати під акомпанемент оркестру за огорожею.

Наприкінці 2016 року ідеолог KaZантип'у Микита Маршунок оголосив про чергову зміну локації ‒ проведенні фестивалю у В'єтнамі на початку січня. І сотні шанувальників опен-ейру покірно вирушили в нову точку планети, і, мабуть, головним сюрпризом для них стало те, що цього разу KaZантип не заборонили.

Левова частка відвідувачів Epizode ‒ росіяни. Серед фестивальної тусовки трапляються також українці, зокрема й кримчани. В'єтнамців тут практично немає: плата за «віZу» для них непідйомна. Разовий вхід зараз тут коштує 80 доларів. Напої на фестивальній території також не з дешевих і продаються, як мінімум, з подвійною накруткою. Півлітрова пляшка води або банка пива коштує 2 долари, коктейлі ‒ від 7-ми.

‒ Я сам з Криму, але вже чотири роки живу в Нячангу, працюю там гідом на екскурсіях, ‒ розповідає мені Руслан ‒ усміхнений хлопець з густою бородою і татуюванням з Чеширським котом на плечі.

Його злегка розчарувало, що людей на фестивальній території куди менше, ніж у попередні казантипські часи, але атмосфера і музика кримчанина задовольняє.

‒ У Криму зараз такий фестиваль неможливий. У мене там багато друзів, знайомих, батьки там живуть. І ситуація в Криму зараз в цілому мені приблизно зрозуміла, тому добре, що KaZантип тут, ‒ ділиться думками Руслан, дивлячись на танцпол, де триває дискотека.

Травми і кульки надії

Загалом на фестивалі три танцмайданчики: ді-джеї з Росії, країн Азії та Європи не припиняють грати музику ні на хвилину. Серед присутніх на Epizode у багатьох на тілі сліди травм: садна, забинтовані ноги і навіть гіпс. Ці люди не можуть танцювати і задовольняються тим, що дивляться, як рухаються люди на танцполі.

‒ Що трапилося? ‒ питаю у дівчини, нога якої вкрита саднами, пластирами й обмотана еластичним бинтом.

‒ Вчора впала з байка. Тут багато таких випадків, на острові ж неможливо інакше пересуватися, а досвіду водіння у мене не було, ‒ пояснює співрозмовниця на ім'я Аліса.

Мотобайк на Фукуоці, дійсно, найдоступніший спосіб пересування. Його оренда коштує в день від 7 доларів, а таксі обходиться дорожче. Відстань до фестивальної території від більшості готелів значна, пішки йти далеко, та й тротуарів на Фукуоці немає. Як і громадського транспорту: всі місцеві пересуваються на байках.

День перетворився на ніч, ніч ‒ на день, і стало незрозуміло, коли спати, а в який час не спати

Ще одна особливість В'єтнаму ‒ різниця в часових поясах з Україною і європейською частиною Росії. З Києвом вона становить 5 годин, з Москвою ‒ 4. Через це, а також через те, що найцікавіше на KaZантип'і відбувається вночі, у відвідувачів фестивалю збилися біоритми. День перетворився на ніч, ніч ‒ на день, і стало незрозуміло, коли спати, а в який час не спати. Організатору фестивалю ‒ президенту Республіки День перетворився на ніч, ніч ‒ на день, і стало незрозуміло, коли спати, а в який час не спати Микиті Маршунку довелося давати настанови, з приводу того, як вижити у марафоні вечірок.

‒ Перше правило танцювального марафону ‒ за першої ж нагоді лягай спати! Подивився лайнап, завів будильник і спати. Не виходить спати нормально, спи шматочками. Інакше тобі не витримати дистанцію в два тижні, ‒ йдеться у зверненні президента Маршунка до своїх адептів у Facebook.

Тим часом ритмічна музика на танцполі «Фрісбі» змінилася м'якими психоделічними мотивами. Сонце поступово наближається до горизонту, і починається хеппінінг SunSet. Організатори виносять до публіки десятки помаранчевих кульок, наповнених гелієм.

‒ Так ми проводжаємо день, що минає. Коли відпускаєш кулю, потрібно загадати бажання. Щоб воно напевно виповнилося, найкраще написати його маркером на самій кульці, ‒ інструктує мене один з організаторів зі зв'язкою повітряних куль.

Президент KaZантип'у Микита Маршунок стверджує, що коли стрічка вислизає з його рук, він завжди загадує одне й те саме бажання:

‒ Щоб ЦЕ не закінчувалося. Іноді це закінчувалося не дуже, часом не починалося зовсім. Але я й далі робитиму все неможливе, щоб знову запускати кульки на Сансеті і загадувати одне й те саме бажання, ‒ зізнається Маршунок.

На своїй сторінці у Facebook він вже написав, що новий «епізод»KaZантип'у може відбутися вже в травні або в серпні на цьому ж місці.

‒ Боюся, що навіть якщо до кульок прив'язати георгіївські стрічки, а самі кульки робити трьох кольорів, це поки малоймовірно на історичній батьківщині... Потрібно чекати, ‒ написав він.

Сонце над Сіамською затокою сідає за горизонт. Десятки помаранчевих кульок надії здіймаються в багряне небо В'єтнаму.

Новий Epizode. Як проходить «КаZантип» у В'єтнамі
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:53 0:00
Завантажити на комп'ютер

XS
SM
MD
LG