Анексія Криму і збройний конфлікт на Донбасі призвели до того, що кримчани опинилися з різних боків лінії фронту: одні захищають територіальну цілісність України, інші воюють на боці невизнаних «республік». І якщо в Україні загиблих ховають публічно і з почестями, то в Росії і на окупованих територіях тіла військових і добровольців приховують від загальної уваги – їх кодують позначенням «вантаж 200». Хто з кримчан опинився під цим кодом, з'ясовували Крим.Реалії.
На боці угруповання «ДНР» воювали близько двох тисяч кримчан, повідомив у березні цього року голова угруповання Олександр Захарченко. Він визнав, що серед них були втрати, але кількість загиблих назвати відмовився, наголосивши, що це «закрита інформація».
Кримські обличчя «Безсмертного полку»
У минулому році колишній радник міністра інформації невизнаного угруповання «ЛНР», а нині головний редактор ресурсу проросійських бойовиків «Луганськ1» Юрій Першиков назвав деякі цифри в ефірі Радіо Крим.Реалії.
«Ніхто не приховує, що основний відсоток людей, які були в Слов'янську і Краматорську, – це кримчани, які прибули туди, вже маючи досвід кримського антифашистського протистояння. Слов'янськ і Краматорськ – це багато в чому був кримський проект. Далі, звичайно, вже були люди донецькі та луганські, але точну кількість вам ніхто не скаже. Для розуміння скажу, що 74 особи висунулося, прийшло нам на допомогу. Це були козаки, наші хлопці, козачий кулак, який є в Криму. Цілими й неушкодженими повернулося, напевно, чоловік 40», – сказав він.
74 особи прийшло нам на допомогу. Це були козаки, наші хлопці, козачий кулак, який є в Криму. Цілими й неушкодженими повернулося, напевно, чоловік 40Юрій Першиков
Прізвищ цих людей не називають. Але публічні докази смертей кримських бойовиків «ДНР» і «ЛНР» ми виявили 9 травня під час акції «Безсмертний полк» в Сімферополі. Представники «кримської самооборони» несли в руках портрети кримчан з датами смерті – 2014-2015 роки. За цими фотографіями ми ідентифікували низку прізвищ зі списків «вантажу 200 з України в Росію», складених російськими правозахисниками і волонтерами.
«Ведмідь»: похід на Слов'янськ
На одному з представлених фото фігурує В'ячеслав Рудаков, загиблий 5 травня 2014 року – через місяць після початку антитерористичної операції на Донбасі. Він був одним з командирів підрозділів, які захоплювали Слов'янськ (Донецька область). Рудаков діяв під позивним «Ведмідь», входив до групи Стрєлкова-Гіркіна.
«Мало хто знає, що загін, який першим зайняв Слов'янськ навесні 2014 року, спочатку називався «Група «Крим». На початку травня це був вже один з підрозділів, яким командував В'ячеслав Рудаков (позивний «Ведмідь»). На той момент це був найбільш бойовий підрозділ у Слов'янську. Коли «Ведмідь» прийняв 2 травня командування групою, було помітно, що йому ненече ніяково бути в ролі командира, він вважав, що є більш гідні претенденти на цю посаду», – пишуть бойовики на офіційному форумі донських козаків.
У блогах можна знайти інформацію, що смерть наздогнала Рудакова між Семенівкою та Ізюмом Донецької області, коли він забезпечував відхід групи проросійських бойовиків разом із взводом нині покійного «Мотороли» (Арсена Павлова).
«Ведмедя» розстріляли, як у тирі, п'ять кульових пораненьочевидці подій
«Близько години український спецназ не міг взяти перехрестя. Результат бою вирішив снайпер в броні групи, яка рухалася з Краматорського аеропорту. Їхній загін вийшов до «Ведмедя» в тил на висоту, на відстані метрів в 500. «Ведмедя» розстріляли, як у тирі, п'ять кульових поранень. Він уже не стріляв, але ще міг говорити по рації, його потрібно було терміново евакуювати. <...> Поранення «Ведмедя» не були сумісні з життям, але він ще дихав. Уже в Слов'янську нам повідомили, що він помер в лікарні. 20 хвилин лікарі боролися за життя, але були занадто важкі поранення і велика втрата крові», – пишуть учасники подій у відкритих джерелах.
Проросійські бойовики повідомляють, що 37-річний В'ячеслав Рудаков був уродженцем Сімферополя, у нього залишилися двоє дітей.
24-річний фігурант «вантажу 200»
Наступним після Рудакова на Донбасі загинув кримчанин Роман Гонтар. На фото в «Безсмертному полку» датою його смерті значиться 8 липня 2014 року. Докладних відомостей про нього у відкритих джерелах немає. судячи з інформації в соцмережі «Вконтакте», він теж сімферополець. На момент загибелі йому було 24 роки.
Прізвище Гонтаря присутнє у списку зі 179 прізвищ росіян, тіла яких вивезли зі сходу України в сусідню Росію. Такий список складає російська група правозахисників «Вантаж-200 з України в Росію».
«Васіліч» і «Вел»
У липні 2014 року загинули Дмитро Калешник і Валерій Насібулін. Вони загинули з різницею у два тижні. Калешник у списку «вантаж 200» значиться під позивним «Васіліч». Він сімферополець і загинув на Донбасі у віці 40 років. Насібулін мав позивний «Вел» і загинув у 32 роки.
Кухар-бойовик із Ялти
35-річний уродженець Ялти Руслан Кочубеєв, ім'я якого також фігурує на портретах сімферопольського «Безсмертного полку», воював на Донбасі до серпня 2014 року. Він командував взводом окремої батальйонно-тактичної групи «Сомалі», мав позивний «Ялта».
Він став героєм репортажів російського «Лайфньюс».
За інформацією видання, Кочубеєв прийшов у армію «ДНР» добровольцем. Через російських журналістів він звертався до матері, розповідаючи, що «працює на Донбасі кухарем» (за фахом він був кухарем).
Кримчанин загинув під час захоплення проросійськими бойовиками Донецького аеропорту.
Батальйоном «Сомалі» в «ДНР», нагадаємо, керував відомий бойовик Гіві (Михайло Толстих), який брав участь у захопленні Іловайська і Донецького аеропорту. Толстих був убитий в лютому цього року з реактивного вогнемета «Шмель» в Макіївці.
Та інші...
Деякі прізвища кримчан, які загинули в «ДНР» і «ЛНР», оприлюднили на стенді в Музеї історії міста Сімферополя.
За цією інформацією, в серпні 2014 року в селі Лисиче Донецької області загинули Ігор Адамов і Олександр Гусєв, а в травні 2014 року – Олександр Пархоменко. На форумах і в блогах прихильників проросійських бойовиків йдеться, що 42-річний сімферополець Пархоменко раніше був співробітником кримського управління Держохорони України, а після анексії Криму перейшов до федеральної служби охорони, а потім вирушив воювати на Донбас в лавах «ДНР». Він загинув 5 травня 2014 року в Слов'янську.
37-річний сімферополець Ігор Адамов, за інформацією з блогів, вирушив на Донбас з вантажем гуманітарної допомоги, а потім став воювати під позивними «Малой» і «Кусок». Загинув 23 серпня 2014 року у села Лисиче Донецької області. У цей день тут загинув і Олександр Гусєв.
Раніше правозахисниця і засновник спільноти «Вантаж-200 з України в Росію» Олена Васильєва оприлюднила прізвища дев'ятьох кримчан в списку понад двох тисяч громадян Росії, які станом на 1 березня минулого року загинули на Донбасі або зникли там безвісти. Серед них 49-річний Едуард Грядов (позивний «Шаман Шаманич») з Севастополя, 34-річний Сергій Журиков (позивний «Ромашка») з Сімферополя, 34-річний Ростислав Лазаренко з Севастополя (старший інструктор Федерації армійського рукопашного бою), 32-річний Сергій Ніконов із села Дніпровка Джанкойського району, 28-річний Дмитро Новіков (позивний «Южанин») із села Крайнє Сакського району, Станіслав Заїкін, Володимир Коваленко, Дмитро Кузнєцов і 58-річний Віктор Брюсов з Качі (Севастополь).
На акції «Безсмертний полк» в Сімферополі представники «кримської самооборони» також несли фото Івана Левченка з датою смерті – 31 січня 2015 року. У списках «Вантаж 200 з України в Росію» ми такого прізвища не виявили. Не згадується воно і в блогах бойовиків.
