Держдума Росії ухвалила законопроект про видобуток підземних вод у Криму. Учасники «вільної економічної зони» зможуть використовувати їх для побутових і господарських потреб, роботи об'єктів промисловості та сільського господарства.
Раніше кримські підприємці не могли використовувати підземні води, що належать до корисних копалин. Російська влада сподівається, що закон залучить інвестиції та допоможе розвитку Криму. Але кримські екологи нагадують: активне використання підземних джерел може спричинити й вже спричиняє засолення ґрунту.
Голова громадської організації «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скринников впевнений, що зневоднення Криму прискориться.
‒ У Криму дозволи на видобуток підземних вод видавали й раніше, особливо сільськогосподарським виробникам. У 2016 році місцева влада видала 43 такі ліцензії. Тепер же підприємці, які користуються надрами для отримання води, не втрачатимуть спеціальні пільги вільної економічної зони, отже, її учасників стане значно більше, а видобуток посилиться. Для екології Криму це зовсім недобре, адже проблеми із засоленням ґрунтів актуальні вже мінімум два роки. До 2014 року неконтрольований відбір води також був, але наслідки не так відчувалися завдяки Північно-Кримському каналу. Зараз все інакше.
Екс-міністр екології та природних ресурсів України Ігор Шевченко вважає, що для усунення наслідків екологічної катастрофи просто відновити постачання води з материка буде вже недостатньо.
Катастрофа для Півночі Криму наближається, її наслідки доведеться ліквідовувати багато роківІгор Шевченко
‒ До 2014 року просто не було необхідності бурити стільки свердловин. Звичайно, для видобутку води в промислових масштабах дозвіл на користування надрами отримувати треба було, як і в усіх регіонах України. Однак ніхто не дивився на це як на проблему, тому що на півострові вистачало води з Дніпра. Зараз же російська влада Криму забирає все більше з-під землі, а зверху зрошення немає, тому засолення ґрунтів і самої води набуває критичних масштабів. Через кілька років у свердловинах тільки солона вода й залишиться. Наскільки я знаю, заводи на кшталт «Кримського титану» бурять вже на глибину в 400 метрів ‒ настільки глибоко. Катастрофа для Півночі Криму наближається, її наслідки доведеться ліквідовувати багато років. Просто пустити воду з Дніпра буде вже недостатньо.
Радіослухач із Криму згадує, що в СРСР до засолення ґрунтів у Криму ставилися відповідальніше, ніж у сучасній Росії:
«Коли будівництво Північно-Кримського каналу тільки починалося, зрошення в колгоспах і радгоспах в очікуванні великої води проводили зі свердловин. Але перед самим пуском води з Дніпра почалося сильне засолення ґрунту. Всі свердловини тоді опломбували, користуватися ними можна було тільки за спецдозволом. Зараз у мене криниця глибиною 14 метрів, і ось цієї осені вода вже зникла. Це страшно й невідомо чим закінчиться».
Заступник директора Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк робить висновок, що цей крок не вирішує проблему з водою.
‒ Підземні води можуть забезпечити потреби «Кримського титану» та інших підприємств на Півночі Криму. Але для інших галузей економіки й промисловості запасів води не вистачить, так що російський закон для учасників вільної економічної зони швидше схожий на спробу вирішити гостру кризу лише на поверхні. Проблем водозабезпечення Криму вони не вирішують ‒ і їх неможливо вирішити в умовах анексованого півострова.
(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)
