Доступність посилання

ТОП новини

Кримський рекорд Путіна: чим жителів півострова заманювали на виборчі дільниці


Виборча дільниця в Сімферополі, 18 березня 2018 року

У Криму на виборах президента сусідньої Росії проголосували понад 70% виборців, оголосили в російському Центрвиборчкомі. Ми вирішили нагадати, які політичні технології використовувала кримська влада, заманюючи жителів півострова на виборчі дільниці.

У виборчій кампанії перед виборами російського президента в Криму місцева влада чергувала «пряник» і «батіг». З одного боку, високі чиновники заїжджали навіть до найвіддаленіших сіл півострова з обіцянками відремонтувати діряві дороги та зношені об'єкти інфраструктури. А з іншого ‒ мотивували кримчан йти на виборчі дільниці всілякими страшилками: від неприємностей на роботі до приходу на півострів «бандерівців».

Російські експерти від самого початку прогнозували: основним завданням влади буде організація високої явки. У Криму на це дійсно були кинуті всі ресурси.

Кримська кампанія: села, молодь, «бандерівці»

Боротьба підконтрольної Кремлю кримської влади за явку виборців почалася в січні. Тоді в Сімферополі чиновники почали об'їжджати райони компактного проживання кримських татар та активно цікавитися проблемами їхнього облаштування. Ситуацію з відсутністю нормального дорожнього покриття, каналізації та вуличного освітлення заступник голови підконтрольної Росії адміністрації Сімферополя Ісмет Аблаєв обіцяв виправити упродовж нинішнього року.

Рефат Чубаров
Рефат Чубаров

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров назвав це політичними хитрощами для залучення кримчан до процесу голосування на виборах президента Росії і закликав жителів півострова бойкотувати їх.

Після цього чиновницькі вояжі почали активно їздити усім півостровом. Їх посилили підконтрольними Росії кримськими керівниками, сенаторами та депутатами Держдуми від Криму. Переконуючи кримчан взяти участь у виборах, вони використовували найрізноманітніші аргументи: обіцяли вирішити багаторічні проблеми, згадували «кримську весну» та Другу світову війну, а також лякали «бандерівцями».

Володимир Константинов
Володимир Константинов

«Важливо, щоб ми всі прийшли на вибори. Голосуйте за того, за кого вважаєте за потрібне. Але нам важливо показати нашу кримську солідарність один з одним, що ми ‒ єдиний народ, що ми не розгубили свого кримського духу після 2014 року», ‒ зазивав селян на дільниці спікер підконтрольного Росії кримського парламенту Володимир Константинов.

У виборчій кампанії на півострові також задіяли місцевих студентів, які відкрито підтримували Володимира Путіна. Активно сприяло формуванню путінського студентського руху керівництво Кримського федерального університету ім. Вернадського, а також провладні кримськотатарські молодіжні організації. Щоправда, останні в результаті осоромились під час акції з використанням неоднозначного слова «алдг'а».

Згодом до процесу мобілізації кримчан на виборчі дільниці приєдналося кримське телебачення. В його ефірі почали транслювати відеоролики з провладними кримськотатарськими активістами, які запрошували кримчан на вибори.

Пізніше їх доповнили відеороликами з прямим закликом прийти на виборчі дільниці. В якості аргументів переконання використовувалися кадри одностатевих шлюбів в Європі, «ленінопадів» в Україні та гей-прайду в Києві, що нібито мали показати перевагу російських реалій на півострові.

Кримські правозахисники говорять про безпрецедентну мобілізацію адмінресурсу, за допомогою якого бюджетників і студентів на півострові примушували проголосувати. Активно його задіяли й у виборчій кампанії Путіна.

У день голосування кримчан задобрювали різними «пряниками» у вигляді пам'ятних медалей, безкоштовного громадського транспорту та частувань.

«Якщо спрацьовують старі технології, навіщо винаходити нові?»

Кандидат політичних наук, експерт з Центральної та Східної Європи Іван Преображенський зазначає, що нинішня виборча кампанія в Криму була заснована на старих технологіях, що практикуються в сусідній Росії багато років.

Технології поширення чуток працюють давно. А щодо передвиборних обіцянок вирішити проблеми виборців, так це ще радянська політична традиція
Іван Преображенський

«Технології поширення чуток, наприклад, працюють давно. У Криму це було показово 2014 року, коли кримчанам дуже активно розповідали про потяги з «бандерівцями» з України, про накачаних наркотиками учасників Майдану в Києві тощо. Ця технологія дуже добре відпрацьована в Криму, і вона продовжує давати результати. А щодо передвиборних обіцянок вирішити проблеми виборців, так це ще радянська політична традиція, її теж продовжують практикувати», ‒ каже політолог.

Кримський політолог Дмитро Омельчук, у свою чергу, називає цю виборчу кампанію однією з найбільш нецікавих серед тих, за якими йому доводилося спостерігати. За його словами, інтересу не викликали ні політтехнології, ні прогнози можливих результатів голосування.

Якщо говорити про адмінресурс в Криму, то цього року його головним завданням було забезпечення явки
Дмитро Омельчук

«Якщо спрацьовують старі технології, навіщо напружуватися і винаходити щось нове? Тим більше, що сьогодні в Криму немає запиту на політтехнологів. Або працюють за інерцією, або за командою згори. Якщо говорити про адмінресурс у Криму, то цього року його головним завданням було забезпечення явки. Необхідності примусу до голосування за певного кандидата не було, тому що все й так було зрозуміло. І спостерігати за всім цим було нецікаво», ‒ зазначає він.

Дмитро Омельчук
Дмитро Омельчук

Достовірний результат чи «аномальні території»?

Кримський показник явки за результатами минулих виборів увійшов до трійки лідерів серед регіонів сусідньої Росії. При цьому чинний президент Росії Володимир Путін, за попередніми повідомленнями, отримав понад 92% голосів виборців, а в Севастополі говорять про показник у 90%.

Дмитро Омельчук вважає, що відсоток підтримки Путіна в Криму серед тих, хто прийшов на виборчі дільниці, достовірний.

Технології в цьому ніякої немає. Це цифра, що відображає наявні настрої основної маси кримських виборців
Дмитро Омельчук

«У цій ситуації не було потреби в коригуванні результатів. Прогнози політологів і соціологів з приводу кількості голосів, які отримає переможець, практично виправдалися, відхилення невеликі. Високий відсоток підтримки, що показав Крим серед тих, хто прийшов голосувати, достовірний. Технології в цьому ніякої немає. Це цифра, що відображає наявні настрої основної маси кримських виборців ‒ тих, підкреслюю, які прийшли на вибори», ‒ каже політолог.

Чим вище явка, тим у реальності були нижче результати
Іван Преображенський

Іван Преображенський натомість вважає, що такий високий результат досягнутий не без фальсифікацій: «Чим вища явка, тим у реальності були нижчими результати. Тобто владі необхідно було більше використовувати адмінресурсу або прямі фальсифікації, щоб підняти результат Володимиру Путіну. І, таким чином, вони вимушено піднімали і формальну явку».

Іван Преображенський
Іван Преображенський

Не вірить політолог і в таку високу кримську явку. «Якщо явка серйозно перевищує середньоросійську, то з великою часткою ймовірності ми можемо говорити, що це «аномальні території» типу Чечні або Дагестану, де реальних результатів виборів насправді не знає вже ніхто. Тому що там вибори багаторазово фальсифікуються, починаючи з дільничних виборчкомів і по вертикалі, де кожен начальник намагається максимально вислужитися й докинути голосів головному кандидату», ‒ стверджує він.

Тим часом кримські вибори російського президента незабаром оголосять нелегітимними в Україні. Ухвалення відповідного документа у Верховній Раді анонсують до кінця тижня. Українська влада також просить Євросоюз і країни Заходу посилити санкції проти Росії за організацію виборів у Криму. У МЗС повідомили, що вже передали до міжнародних дипломатичних відомств різних країн список зі 140 прізвищами тих, хто причетний до організації голосування на півострові.

19 березня президент України Петро Порошенко назвав «нікчемними» і «без правових наслідків» результати голосування, яке Росія провела в анексованому нею Криму. Про невизнання виборів президента Росії на півострові йдеться також в декларації Високого представника Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Федеріки Моґеріні.

XS
SM
MD
LG