Доступність посилання

ТОП новини

Реставрація до радянського герба: що чекає на візитну картку сімферопольського вокзалу


Вежа з годинником на залізничному вокзалі Сімферополя, архівне фото
Вежа з годинником на залізничному вокзалі Сімферополя, архівне фото

На залізничному вокзалі в Сімферополі найближчим часом почнуть реставрувати водонапірну вежу з годинником. Це об'єкт культурної спадщини, який ще з радянських часів названий візитною карткою міста. Його ремонт і реставрацію підконтрольна Росії місцева влада оцінює в 28,2 мільйона рублів. Крим.Реалії з'ясовували, що чекає найбільш упізнавану вежу півострова.

Реставрація та ремонт водонапірної башти на Привокзальній площі Сімферополя ініційовані державним підприємством «Кримська залізниця». Тендер оголосили в останні дні березня. У розпорядженні Крим.Реалії опинилися документи експертизи та проекту майбутніх робіт на об'єкті. Судячи з визначених термінів робіт, більша частина їх припаде на період курортного сезону.

Що відбувається з вежею

Ремонт і реставрацію вокзальної вежі в Сімферополі проводитимуть за проектом, підготовленим ТОВ «Ажио» з російського Санкт-Петербурга. Представники фірми проводили обстеження об'єкта ще 2016 року. Тоді ж свої висновки про його стан дали представники ТОВ «НВП Південсейсмобуд» і «Новгородського науково-реставраційного управління».

Залізничний вокзал Сімферополя, архівне фото
Залізничний вокзал Сімферополя, архівне фото

Експерти говорять про низку дефектів і тріщин у вежі, які вимагають професійного втручання.

Встановлено, зокрема, що архітектурні елементи зовні будівлі перебувають в аварійному стані, а в залізобетонних перекриттів верхньої частини вежі відшаровується захисний шар бетону. Також експерти роблять висновок про серйозні корозійні пошкодження опорних конструкцій шпиля й пошкодження вузлів сполучення несучих елементів, а також про низку інших дефектів.

На кам'яних стінах спостерігаються темні патьоки, відколи, сліди іржі, множинні отвори від демонтованих навісних пристроїв, забиті розчином

«На кам'яних стінах спостерігаються темні патьоки, відколи, сліди іржі, множинні отвори від демонтованих навісних пристроїв, забиті розчином. Наскрізні отвори вздовж периметра стін у верхній частині закладені частково. На основі даху в кутах встановлені декоративні стійки-обеліски, внаслідок незадовільного стану закриті сіткою та зафіксовані обмоткою з дроту. Відзначено значні руйнування та фрагментарні втрати обелісків. Відзначені поверхневі тріщини на колонах і фрагментарні втрати ліпнини на капітелі західної колони. У перекриттях щогли шпиля відзначені руйнування захисного шару бетону й корозія арматури. На стійці шпиля закріплене обладнання стільникового зв'язку, що додаткової навантажує опорну конструкцію щогли, що перебуває в незадовільному стані», ‒ йдеться у висновку експертів.

До висновків також додаються фотографії, зроблені експертами в башті 2016 року. На них зображені тріщини на колонах, декорі й верхньому карнизі, а також інші дефекти.

На верхньому карнизі вежі експерти виявили тріщини
На верхньому карнизі вежі експерти виявили тріщини
Тріщини на декорі верхнього ярусу вежі
Тріщини на декорі верхнього ярусу вежі
Так виглядають внутрішні стіни водонапірної вежі вокзалу Сімферополя
Так виглядають внутрішні стіни водонапірної вежі вокзалу Сімферополя

«Німці зробили роботу швидко та якісно»

Вежа, про яку йдеться, була збудована разом із усім комплексом залізничного вокзалу Сімферополя одразу ж після Другої світової війни ‒ з 1946 до 1951 року. Під вежею розташована артезіанська свердловина, а всередині встановлена система насосів і резервуар об'ємом 250 кубометрів, які забезпечують водою залізничну станцію. Крім того, встановлений на ній циферблат показує жителям час. Він є головною прикрасою об'єкта.

Вежу та весь вокзальний комплекс Сімферополя будували військовополонені німці

Вежа виконана в стилі сталінської еклектики, її стіни оброблені блоками інкерманського білого каменю (вапняку), а нижня частина стіни облицьована гранітом. Як розповідають кримознавці, вежу та весь вокзальний комплекс Сімферополя будували військовополонені німці.

«При будівництві цієї вежі використовували спеціальну організацію, де були німецькі військовополонені. Наскільки мені відомо, німецьким військовополоненим, які тоді працювали на об'єкті, представники МГБ поставили завдання: ви вчасно й на високому рівні якості здаєте цей комплекс і раніше їдете додому в Німеччину. З чуток, це так. І це стало основою для версій багатьох кримських краєзнавців, що німці саме тому зробили роботу швидко та якісно», ‒ розповідає кримський краєзнавець Володимир Гуркович.

У той час водонапірна вежа була необхідна для залізничної станції, щоб заправляти паровозні баки та промивати паровозну систему. Радянський архітектор Олексій Душкін вирішив декорувати її чотирма циферблатами діаметром більше трьох метрів кожен і шпилем із радянською червоною зіркою. Спочатку п'ятикутна зірка була обрамлена в'язками колосся й тому нагадувала радянський герб. Але до наших днів колосся вже не збереглося. Так описують історію вежі кримські історичні довідники.

Циферблати годинника вежі прикрашені знаками зодіаку, виконаними в формі литих барельєфів. Цікаво, що представлені тут не всі зодіакальні символи. Замість Діви, Терезів і Стрільця встановлені Змієносець, Гончі пси та Лебідь. Єдиного й точного пояснення сенсу такого оформлення досі не існує.

Годинниковий механізм вежі виготовлений Першим московським годинниковим заводом. Він розташований на верхньому ярусі й рухається за допомогою гирь.

За цією огорожею розташований годинниковий механізм усередині вежі вокзалу Сімферополя
За цією огорожею розташований годинниковий механізм усередині вежі вокзалу Сімферополя

«Це все одно, що чіпати Пізанську вежу»

Реставрувати планують декоративне оздоблення на об'єктах вежі, віконні та дверні проєми

Згідно з попередніми експертними дослідженнями, реставрувати планують декоративне оздоблення на об'єктах вежі, віконні та дверні проєми. Також планується посилення та ремонт внутрішніх конструкцій, облицювання стін і цоколя. У планах робітників ‒ відновити колосся навколо червоної зірки на шпилі вежі. Тобто вона знову буде схожа на радянський герб.

Роботи оплачуватимуться з федерального бюджету сусідньої Росії. Вони обійдуться в 28,2 мільйона рублів. Велику їхню частину витратять на реставрацію ‒ 23,5 мільйона рублів. Ремонт обійдеться в 3,3 мільйона, а інші витрати ‒ в 4,3 мільйона. Ще 1,3 мільйона рублів призначені для сплати ПДВ.

Кримський краєзнавець Володимир Гуркович називає цю реставрацію «безглуздою витівкою». «Це все одно, що чіпати Пізанську вежу (відома пам'ятка італійського міста Піза ‒ КР) або вежу Віта (вежа однойменного кафедрального собору в Празі ‒ КР). Я не уявляю, навіщо це треба. Дурість якась. Можливе технічне посилення зсередини вежі вокзалу (Сімферополя ‒ КР): металевий каркас, якусь систему балок зробити. А зовні вона чудова: струнка, виточена, геометрично правильна. Я не знаю, навіщо дурість робити», ‒ каже він.

Підрядника реставрації й ремонту вежі сімферопольського вокзалу чиновники визначать уже в квітні. І якщо контракт буде підписаний, роботи розпочнуться в розпал кримського курортного сезону й завершаться восени. Такі терміни вказані в проекті.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG