Надія одна ‒ на дощ: як у Криму борються з дефіцитом води

Чому в анексованому Криму відмовилися від ідеї будівництва заводу, який може опріснювати морську воду? Про що сигналізує підвищення рівня засоленості підземних вод півострова? Чи зможе Росія забезпечити Крим питною водою цього року?

На головні питання про ситуацію з водою на анексованому півострові в ефірі Радіо Крим.Реалії відповідає заступник директора Інституту водних проблем і меліорації України Михайло Яцюк.

У квітні 2018 року голова підконтрольного Росії Держкомітету з водного господарства Криму Ігор Вайль в ефірі радіо «Спутник в Крыму» розповів про те, наскільки півострів забезпечений водою:

​«Сьогодні водозабезпеченість у республіці Крим на близько 16 мільйонів кубометрів вища, ніж на цю ж дату минулого року ‒ завдяки тим опадам, які в нас пройшли після Нового року. Наша проблема ‒ це забезпечення східного регіону Криму: Судацький, Ленінський, Керченський, Феодосійський регіони... Водогін будується, але поки він будується, ми залежимо тільки від двох водних артерій ‒ Білогірського, Тайганського водосховищ і того водогону, який ми збудували силами водогосподарського комплексу 2014-го, а також завдяки 160 кілометрам Північно-Кримського каналу... Там, де нам сьогодні необхідна вода, ‒ це Білогірське та Тайганське водосховища. На жаль, там опади набагато менші, ніж у гірських масивах. Сьогодні запас у Білогірському водосховищі ‒ близько 14 мільйонів, і вже можна говорити, що осінньо-зимовий період ми пройдемо без усяких зривів. Завдання, яке ставить глава республіки, ‒ накопичити достатньо водного ресурсу для проходження курортного сезону».

‒ Як ви прокоментуєте таку інформацію від російського чиновника, Михайле?

‒ Ігор Вайль сам визнав: Крим залежить від погодно-кліматичних умов. Якщо є опади та сніг взимку, є наповнення водосховищ ‒ у першу чергу через природний стік. У якійсь мірі, на певний період проблеми водозабезпечення Криму вирішуються. Але як тільки входимо в літній сезон ‒ останні роки показали, що дефіцит води в Криму відчувається в серпні-вересні, коли всі запаси виснажуються, а опадів немає. Ось тоді починається катастрофа, перш за все для Східного Криму. Можна чітко та ясно сказати, що без Північно-Кримського каналу задовольнити всі потреби півострова неможливо.

‒ Ви проводите моніторинг кримських водосховищ?

‒ Крим ‒ це Україна, і за родом своєї діяльності ми зобов'язані аналізувати ситуацію, інститут цим займається. За нашими відомостями, наливні водосховища сьогодні наповнені трохи більше ніж на 20% ‒ це говорить про те, що цього року буде серйозний дефіцит, можливі надзвичайні ситуації в водозабезпеченні Східного Криму. Півострів тільки входить в активну фазу водоспоживання для сільського господарства, завдяки дощам запаси зараз на рівні 80 відсотків. Поки проблем немає, але стверджувати, що їх не буде весь рік, ми не можемо. В останні дні в Криму температура тримається вище 30 градусів, погода посушлива.

​‒ Росіяни говорять про використання частини Північно-Кримського каналу для перекидання води в посушливі райони півострова. Наскільки це виправдано?

‒ Для уникнення посухи всі засоби хороші. Я знаю, що кримські господарники по максимуму використовують ту інфраструктуру каналу, що є на півострові. Але знову ж таки, не буде опадів ‒ не буде води для розподілу.

‒ Ігор Вайль також визнав, що якість води на півострові погіршується. Ось його цитата:

«Ті запаси підземних вод, якими сьогодні користуються в Криму, виконують свою функцію. Євпаторійський, Чорноморський регіони, Північ користуються підземною водою. Є інша проблема: зараз потрібно проводити велику роботу з підтвердження запасів, джерел підземних ‒ це основне ‒ і друге, якість води. На жаль, за якістю ми відстаємо від ГОСТівської питної води. Тому глава республіки доручив нам пілотний проект, і ми його реалізували в селі Кам'янка Первомайського району: сьогодні змонтували опріснювальну установку, яка видає якісну питну воду. Порядку сотні населених пунктів потребують якісної води, ГОСТівської води».

‒ Чи надовго ще Криму вистачить підземних вод? Уже сьогодні є безліч свідчень їхнього засолення.

‒ Всі невеликі ресурси підземних вод у Криму використовували останніми роками, а далі їх там просто немає. Те, що залишилося, ‒ це засолені та високомінералізовані води, які були там і раніше. Для того й збудували Північно-Кримський канал: ці води не можна використовувати в питних і в промислових цілях, їх потрібно очищати. Опріснювальні установки ‒ це локальне рішення, не глобальне. З економічної точки зору очищена таким чином вода ‒ найдорожча, не всі країни світу можуть собі таке дозволити. До того ж, концентрат, який залишається після очищення, також потрібно переробляти та утилізувати. Для Криму, на мій погляд, це не підходить. Ще радянські вчені-гідротехніки все прорахували на багато десятиліть вперед, їх рішенням був саме Північно-Кримський канал, а не опріснення.

(Текст підготував Владислав Ленцев)