Через кілька місяців після анексії Криму президент сусідньої Росії Володимир Путін підписав закон свого ж авторства про створення двох гральних зон: у Криму та російському Сочі. На той момент у Росії формально вже існували чотири таких зони: в Краснодарському, Алтайському, Приморському краях і в Калінінградській області. Станом на 2018 рік усі гральні зони були активні. Окрім кримської.
«Лас-Гаспра»
Плани підконтрольних Кремлю кримських чиновників були амбітними. Російський глава Криму Сергій Аксенов у 2014 році порахував, що гральна зона в Криму зможе залучити рекордні для Росії інвестиції.
«Бажання людей інвестувати в гральну зону досить велике. Зараз йде вивчення економічно обґрунтованих проектів на цю тему. Від 100 мільйонів доларів до мільярда доларів», ‒ говорив тоді Аксенов.
Для півострова навіть зробили виняток ‒ тут дозволили будувати казино в населених пунктах.
Запланували збудувати казино поблизу «Ластівчиного гнізда»
«Якщо попередні гральні зони ми створювали поза населеними пунктами, й це змушувало інвесторів прокладати якісь комунікації, інженерні мережі, будувати інфраструктуру в вигляді ігрових залів, готелів, ресторанів. То уряд Криму може сам визначити місце будівництва гральної зони», ‒ запевнив член комітету Ради федерації Росії Олексій Майоров.
І таким шансом місцеві чиновники скористалися, вони запланували збудувати казино поблизу відомої пам'ятки півострова ‒ «Ластівчиного гнізда» в селищі Гаспра в Великій Ялті. Однак проти такого рішення виступили місцеві жителі.
На цю ж тему: «Лас-Вегас» біля Ластівчиного гнізда
«Воно нам нічого не принесе, окрім наркоманії, алкоголізму, всякої наволочі тут незрозумілої. Навіщо? Це унікальна пам'ятка, навіщо там казино?» ‒ запитує місцева жителька.
«Санаторій краще б відродили. Відмінний санаторій був. А тепер що, під казино? Не погано. На все готове», ‒ ділиться міркуваннями інша місцева жителька.
«Ну це ж пам'ятка архітектури. Люди приїжджають подивитися, а хтось буде гроші... це саме...» ‒ вважає житель селища.
У 2015 році в Ялті відбулися громадські слухання щодо виділення землі для гральної зони в Гаспрі. Люди мали самі визначити чи хочуть вони бачити казино в своєму селищі. Однак, за словами місцевих жителів, на ці слухання привезли «тітушок», яким дали право голосу, жителів селища в зал не пустили.
Більшість нібито місцевих проголосували за будівництво казино. Жителі Гаспри через це стали виходити на мітинги.
«У нас завжди чомусь «косіння» грошей на першому місці. А народ ‒ все одно де. Так ось потрібно перебудувати систему й зробити так, щоб у нас з вами контроль над державою був знизу, і ми зобов'язані вимагати звіт», ‒ обурилася жителька Гаспри, виступаючи на одній зустрічі.
Ялтинська міська рада несподівано наклала мораторій на будівництво гральної зони в Гаспрі
Уже наприкінці 2016 року Ялтинська міська рада несподівано наклала мораторій на будівництво гральної зони в Гаспрі. Але таке рішення ухвалили не через протести людей. Просто чиновники зрозуміли: 16 гектарів ‒ це занадто маленька територія, щоб втілити свої масштабні плани.
«Кацивелі-Вегас»
У березні 2016 року кримська влада вибрала нову ділянку для гральної зони, і, нібито, вже є інвестор.
«Ділянка в Кацивелі визначена. Зараз йде формування законодавчої бази, йдуть громадські слухання. З усіма органами державної влади обговорені, є великий оператор, який готовий зайти в цю сферу», ‒ оголошує Сергій Аксенов.
Втім, місцеві жителі, як показало опитування, про громадські слухання і не чули.
Кацивелі ‒ невелике селище за 25 кілометрів від Ялти. Місцеві кажуть, що у них є інші, більш прості потреби ‒ туалет і лазня, а казино тут не місце.
«Бардак тут буде. Це завдасть шкоди природі. Ну це ж Південний берег в решті решт... Краще б дороги зробили. І зупинки нормальні», ‒ говорить житель Кацивелі.
У нинішній Ялтинській адміністрації підтвердили ‒ громадських слухань ще не було.
«Мусується ця інформація, але ще постанова про проведення громадських слухань щодо цього питання не підписувалася і не ухвалювалася... Сьогодні робоча група займається цим питанням. Питання перебуває в стадії обробки. Тому не будемо забігати вперед і давати поспішні відповіді в цьому випадку», ‒ прокоментував Крим.Реалії нинішній заступник голови адміністрації Ялти Михайло Антошкін.
«Лос-Алушта», «Нью-Херсон»
Перед анексією Криму Росією гральний бізнес планувала легалізувати й тодішня українська влада. Чиновники хотіли дозволити будувати казино всім українським готелям класу п'ять зірок. А в Криму такий привілей могли отримати взагалі всі готелі, розповідає екс-міністр туризму Криму Олександр Лієв, але законопроект не був ухвалений.
Тоді розраховували на іноземців, а зараз, коли до Криму туристи з інших країн не їдуть, гральна зона там безперспективна.
Їхати в анексований Крим звичайний іноземець, та ще й з великими грошима, навряд чи зможе собі дозволитиОлександр Лієв
«Сьогодні це така ж ефективність, як від гральної зони в Придністров'ї. Тобто ніяка. Їхати в анексований Крим звичайний іноземець, та ще й з великими грошима, навряд чи зможе собі дозволити: це ризики потрапити під санкції, інші ризики, просто в зв'язку з тим, що це сіра зона», ‒ розмірковує Лієв.
Через незручне розташування казино в Кацивелі не стануть відвідувати й багаті росіяни.
Таку думку в ефірі Радіо Крим.Реалії висловив російський економіст Олег Некрасов.
«З урахуванням місця розташування ‒ досить далеко від аеропорту ‒ очевидно, що кримська зона ніяк не зможе конкурувати за цей великий потік людей, які спеціально їдуть грати там з Москви, Пітера та інших великих міст Росії. З цим вона конкурувати не буде. Тобто, зона винятково для відпочивальників», ‒ вважає Некрасов.
Гральна зона може стати серйозним бюджетотвірним фактором лише в тому випадку, якщо побороти весь нелегальний азартний бізнес, кажуть експерти. Втім, поки що жодна з них зон у Росії не є надприбутковою. Взяти, наприклад, російський Сочі.
«Приклад Сочі, де це вже все працює. Ніякого там вибуху не сталося. При тому, що зона повністю легітимна, туди можуть приїжджати іноземці, й приїжджають туди іноземці», ‒ ділиться спостереженням автор книги «Азартна гра в Україні та за кордоном» Данило Гетманцев.
Бізнесмен, який захоче заробляти на гральному бізнесі в Криму, змушений буде купувати обладнання в інших країнах, в обхід санкцій. Аксенов навіть відмовився називати імена інвесторів, щоб вони не потрапили до чорного списку Євросоюзу.
Незважаючи ні на які доводи, перше казино гральної зони в Криму обіцяють відкрити у вересні 2019 року в Кацивелі.
