Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров анонсував проведення 2 травня акції ненасильницького спротиву «Світ ‒ проти насильства та окупації. Марш гідності», під час якої активісти мають намір потрапити до анексованого Криму через адміністративний кордон.
Напередодні в офісі Меджлісу кримськотатарського народу відбулася перша нарада, на якій обговорили роботу штабу з підготовки та проведення «Маршу гідності». На нараді визначили 3 травня як дату проведення акції, під час якої учасники мають намір перетнути адміністративний кордон між Херсонською областю та анексованим Кримом.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що організатори маршу «намагатимуться» узгоджувати свої дії з українською владою. Голова Меджлісу також не виключає, що можливий силовий варіант прориву на анексований півострів.
Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов назвав провокацією анонсований марш і пообіцяв «жорстку відсіч». Експрокурор анексованого Криму, нині депутат Держдуми Росії Наталія Поклонська також відреагувала на анонс Чубарова, наголосивши, що учасників маршу в Криму чекатимуть автозаки російських силовиків.
За словами заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, цей марш покликаний привернути додаткову увагу світової спільноти до проблеми анексованого півострова.
«За шість років після анексії Криму було зроблено безліч заяв на весь світ, резолюцій, рішень, протоколів, звернень, угод. Причому, на найвищому рівні ‒ це ООН, Євросоюз, ПАРЄ, НАТО, ОБСЄ, відомі громадські організації, політичні та громадські діячі. Росію вважають агресором, який анексував та окупував Крим. Облави й затримання, викрадення та вбивства, адміністративні й кримінальні справи, ізолятори та в'язниці, вироки й етапи стали в Криму звичайним явищем. Однак, незважаючи ні на що, Росія вдає, що їй все дарма, не виконує жодного рішення або рекомендації», ‒ повідомив Крим.Реалії Ільмі Умеров.
Він зазначив, що штаб вивчатиме можливі ризики для безпеки учасників акції.
«Організовуючи ходу до Криму, ми запрошуємо представників і керівників усіх організацій та структур, які вважають Крим невід'ємною частиною України, разом з нами переконатися, наскільки Росія дотримується їхніх рішень і рекомендацій. Якщо під час підготовки, плюсів буде менше ніж мінусів, штаб завжди може коригувати дії з будь-яких питань, зокрема і щодо ризиків, пов'язаних з безпекою учасників», ‒ зазначив Умеров.
Експерт міжнародного права, професор Борис Бабін вважає, що акція Меджлісу викликана посиленням російського режиму в Криму.
Очікування деокупації Криму не охоплюють найближчу перспективуБорис Бабін
«Заяви лідерів кримськотатарського визвольного руху щодо маршу викликають у мене суперечливі почуття. Як людина і кримчанин я повністю розумію і поділяю їхні мотиви. Адже очікування деокупації Криму не охоплюють найближчу перспективу, окупаційний режим став міцним у власній антилюдській сутності, триває мілітаризація Криму, підготовка до захоплення окупантом прибережних і прикримських районів України, триває дискримінація кримськотатарського народу на його історичній батьківщині», ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії експерт.
За його словами, акція покликана продемонструвати дієву ненасильницьку форму протидії російській агресії в Криму. При цьому Бабін зазначив, що в діях української влади поки не видно чіткої політики у питаннях анексованого півострова.
Нова влада України не скасувала вільну економічну зону «Крим», не затверджений закон про в'язнів КремляБорис Бабін
«Знову йдуть розмови про торгівлю з Кримом, постійно лунають інсайди про запуск навесні води в Північно-Кримський канал, про перспективи згортання через рік-два кримських позовів проти держави-агресора. Основний кримський меседж влади сьогодні полягає в ненасильницькому, політико-дипломатичному спротиві агресору. Але навіть у такому порядку денному ‒ насправді, вкрай далекому від реальних шляхів деокупації, немає ні обіцяного влітку закону про колабораціоністів, немає навіть ратифікації Римського статуту. Нова влада України, з її парламентською монобільшістю, не скасувала вільну економічну зону «Крим», не затверджений закон про в'язнів Кремля. Тому очевидним і зрозумілим є намір кримськотатарського народу, всіх переміщених кримчан, показати владі України та світовій спільноті, якими мають бути справжні ненасильницькі форми протидії російській агресії», ‒ повідомив експерт.
На думку Бориса Бабіна акція стане якимсь лакмусовим папірцем, що покаже, наскільки українське суспільство готове боротися за Крим. Він додав, що «не залучений до організації відповідних заходів», але не виключив, що може приєднатися до цього маршу.
На жаль, очевидно, що влада України цю акцію не підтримує навіть на непублічному рівніБорис Бабін
«Стратегічно сама ідея ненасильницьких масових акцій проти окупації є непоганою. Навіть більше, за певних обставин і умов організації такі акції могли б принести не тільки медійний і політичний, а й суто практичний результат. Але, на жаль, очевидно, що той формат, який анонсований, навряд чи дасть такий результат: окрім політиків такі заходи мають готувати якісні менеджери з життєвим досвідом. Але, на жаль, очевидно, що влада України цю акцію не підтримує навіть на непублічному рівні. Політичні та медійні наслідки акції можуть мати велике значення і залежатимуть від того, скільки людей візьме участь. Якщо будуть сотні активістів, це стане вироком українському суспільству, що втратило таким чином інстинкт самозбереження в умовах ворожої агресії. Тисячі людей означатиме, що не все так погано. А десятки тисяч ‒ що Крим буде звільнений у найближчі роки», ‒ зазначив Борис Бабін.
Один з координаторів міжнародного руху за звільнення Криму #LiberateCrimea Олівер Лооде в коментарі Крим.Реалії розповів, що історія знає подібні приклади акцій у боротьбі з окупантами.
Повністю підтримую мету звернути більше уваги, як в Україні, так і в міжнародному плані, на окупацію КримуОлівер Лооде
«Повністю підтримую мету звернути більше уваги, як в Україні, так і в міжнародному плані, на окупацію Криму. Масові, знакові акції ‒ один зі способів для цього, у комбінації з іншими підходами. Наприклад, для мирного спротиву балтійських країн проти радянської окупації наприкінці вісімдесятих років «Балтійський шлях» з Таллінна до Вільнюса став важливим каталізатором, особливо для світової спільноти. Щось подібне необхідне також для Криму та України. Мої запитання у зв'язку із планованою акцією, в першу чергу, операційні, а не стратегічні. Проблемний аспект акції в тому, що її кінцевий результат (чи пустять учасників маршу до Криму, і, якщо пустять, як з ними там поводитимуться) залежить від рішення окупанта, яке буде ухвалене в Москві, а це за визначенням непередбачувано», ‒ розповів правозахисник.
Він зазначив, що найбільш суперечлива частина акції ‒ це перетин адміністративного кордону.
Я б вважав за краще, щоб марш планувався до Криму, і завершальна частина акції відбулася на території, контрольованій УкраїноюОлівер Лооде
«Особисто я б не став організовувати захід, де я не контролюю всі його етапи, особливо кульмінацію. Є і знаковий момент: припустимо, що окупанти через свою хитрість пустять усіх учасників до Криму. Про що це буде говорити ‒ що Крим насправді вільна територія? Ласкаво просимо до Криму? Чи не буде це суперечити головному посилу, що сьогоднішній Крим ‒ це територія без прав і свобод людини? Через ці міркування я б вважав за краще, щоб марш планувався до Криму, і найважливіша завершальна частина акції відбулася на території, контрольованій Україною, у тісній співпраці з українською владою», ‒ зазначив Олівер Лооде.
Українська правозахисниця Галина Койнаш бачить великий сенс у проведенні маршу з участю представників міжнародної спільноти.
Головний мінус, мабуть, у тому, що ми маємо справу з режимом, який не цінує життя людини, і, напевно, вдасться до насильстваГалина Койнаш
«Хтось вважає, що це кримські татари планують перетнути адмінкордон з Кримом, але мета «Маршу гідності» полягає в іншому, саме в цьому я бачу його головну перевагу. Рефат Чубаров правий: якщо всі резолюції Генеральної асамблеї ООН, ПАРЄ, ОБСЄ щодо Криму, всі заяви міжнародних правозахисних організацій і представників демократичних держав ‒ більше, ніж порожні слова, нехай шановні представники всіх цих організацій і держав теж приєднаються. Дійшовши до адмінкордону, вони покажуть, що міжнародне товариство вважає, і не перестане вважати Крим частиною України. Навіть якщо вони не спробують перетнути адмінкордон, їхня присутність, разом із супровідними ЗМІ, дадуть дуже важливий сигнал російській владі і, сподіваюся, змусять останню поводитися трохи обачніше. Головний мінус, мабуть, у тому, що ми маємо справу з режимом, який не цінує життя людини, і напевно вдасться до насильства. Боюся, що ще і спробує залучити провокаторів», ‒ сказала Крим.Реалії правозахисниця.
На початку грудня 2019 року голова Меджлісу кримськотатарського народу анонсував підготовку та проведення міжнародної ненасильницької мирної акції «Світ ‒ проти насильства та окупації. Марш гідності». Голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв, коментуючи ініціативу кримських татар провести у травні ненасильницьку акцію походу на Кримський півострів «Світ ‒ проти насильства та окупації. Марш гідності», сказав, що «Крим завжди був, є і буде українським».
У Держприкордонслужбі України повідомили Крим.Реалії, що у відомства немає підстав для перешкоджання учасникам анонсованого на 2 травня маршу на Крим.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
