Російська влада намагається продати на торгах у Криму 11,5 мільйона кубометрів природного газу. Блакитне паливо перебуває в Глібовському підземному газосховищі, яке з 2014 року контролюється російською владою. Як стало відомо Крим.Реалії, газ, виставлений на аукціон, декілька років тому видобули в Стрілковому Херсонської області, але врешті решт він був оголошений «федеральною власністю». Як це стало можливим, читайте в матеріалі Крим.Реалії.
Газ із Глібовського сховища був виставлений на продаж Міжрегіональним територіальним управлінням Федерального агентства з управління держмайном у Криму ще у квітні. Заявки на торги приймаються до 7 червня, а сам аукціон запланований на 12 червня.
Стартова ціна газу ‒ 6,1 мільйона рублів. Хоча спочатку, у січні цього року, «Ростовська лабораторія судових експертиз» оцінила його ринкову вартість у 15,3 мільйона рублів.
«Майно продається в тому вигляді, в якому воно є. Продане майно поверненню не підлягає», ‒ сказано в документації торгів.
У документах йдеться про те, що газ, який продається, є «федеральною власністю» на підставі постанови підконтрольної Росії мирової судової дільниці №92 Чорноморського судового району Криму від 15 травня 2017 року.
Цей епізод і занижена ціна газу привернули увагу Крим.Реалії, ми зацікавилися походженням цього товару. У підсумку це привело до схеми, яка дозволила перетворити український газ у Криму на «власність» Росії.
Як обійти російську армію
Походження газу, виставленого на аукціон у Криму, Крим.Реалії намагалися з'ясувати у підконтрольного російській владі ДУП «Чорноморнафтогаз». Раніше це підприємство входило в структуру українського НАК «Нафтогаз», але у 2014 році було «націоналізоване» місцевою владою і відтоді контролюється Росією. Нам не змогли оперативно надати інформацію і рекомендували звернутися з інформаційним запитом. Ми надіслали його й очікуємо на відповідь.
Тим часом у розпорядженні Крим.Реалії опинилася копія постанови мирового судді Чорноморського судового району, згаданого в документації торгів, на підставі якої газ з Глібовського газосховища визнаний «федеральною власністю».
Документ розкриває подробиці походження цього газу. З нього випливає, що блакитне паливо, яке продається, спочатку було українським ‒ його закачування з Херсонської області до Криму реверсом тривало й після російської анексії півострова.
Цей факт підтверджений розслідуванням російської Центральної енергетичної митної служби, яка встановила, що у 2014-2015 роках «у потужності кримського «Чорноморнафтогазу» надходив на зберігання природний газ українського походження, видобутий на Стрілковому газовому родовищі на території України без сплати митних зборів і податків». Про це йдеться в рішенні суду.
Представник ДУП «Чорноморнафтогаз» на судовому засіданні повідомив, що український газ у Глібовське газосховище закачували обхідними шляхами, оскільки основний газогін у Криму контролювали російські військові.
У рішенні суду його слова наводяться так: «Після вступу Криму до складу Росії природний газ, видобутий на Стрілковому газовому родовищі, переміщався територією Криму в реверсному режимі газогоном Стрілкове-Джанкой з огляду на те, що компресорна станція на газогоні «Стрілкове-Джанкой-Сімферополь» перебувала в зоні обмеженого прикордонного доступу, адже охоронялася співробітниками Збройних сил Росії. У зв'язку з чим можливість отримання до неї доступу персоналу обслуговування для експлуатації об'єкта, зокрема й регулювання подачі газу, було неможливим. Можливості припинити подачу газу зі свого боку ДУП «Чорноморнафтогаз» не мав у зв'язку з тим, що ці дії спричинили б аварійну ситуацію».
За словами представника «Чорноморнафтогазу», ця діяльність «була узгоджена» з Міністерством палива та енергетики підконтрольного Росії уряду Криму й «негативних наслідків не заподіяла». Тому він визнав провину підприємства і попросив застосувати до нього адміністративне покарання у вигляді конфіскації газу.
На підставі цього рішення кримського суду український газ зі Стрілецького був «примусово безоплатно переведений у федеральну власність».
Слід ексрегіонала Онищенка
Видобуванням українського газу для Глібовського сховища, про яке йдеться, займалося ПрАТ «Пласт» із Київської області, пов'язане з колишнім народним депутатом України від Партії регіонів Олександром Онищенком. Воно контролювало родовище в Стрілковому на момент російської анексії півострова і аж до кінця 2017 року.
Російське військове вторгнення у 2014 році торкнулося і Стрілкового.
Місцеві жителі згадують, як «селом ходили «зелені чоловічки». Однак представники «Пласту» продовжували транспортувати газ у Глібовське газосховище за схемою, яка через три роки відкриється в кримському суді.
Уперше історію про видобуток газу в Стрілковому розповів у 2017 році «Центр журналістських розслідувань»: «Історія про те, як родовище Стрілкове потрапило в експлуатацію ПрАТ «Пласт», яке опосередковано, через кіпрську «Остексперт Лімітед», належить Олександру Онищенку, неймовірна. Договір про спільну діяльність із державною компанією «Чорноморнафтогаз» був підписаний уже після того, як його захопили російські окупанти. «Чорноморнафтогаз» передавав «Пласту» два родовища на морському шельфі ‒ Стрілкове та Архангельське, разом з усім обладнанням та інфраструктурою, які вже контролювалися росіянами».
Сам Олександр Онищенко в цьому розслідуванні пояснював, що домовився про видобуток газу з НАК «Нафтогаз», «щоб не розібрали все на запчастини і не знищили».
У 2016 році після політичних розбіжностей з українською владою екснардеп залишив Україну і довгий час жив у Європі, намагаючись домогтися там політичного притулку. Українські правоохоронці оголосили Олександра Онищенка в розшук ‒ він фігурує в кримінальних провадженнях, пов'язаних із газовими схемами, підозрюється за кількома статтями Кримінального кодексу України.
Наприкінці минулого року екснардеп був затриманий у німецькому Аахені місцевими правоохоронцями за запитом Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Наразі він перебуває в Німеччині під арештом. Зважаючи на це Крим.Реалії поки не змогли з ним зв'язатися.
ПрАТ «Пласт» продовжує вести господарську діяльність, але у нього ‒ мільйонні борги із зарплати. Співробітники вибивають їх у судах, про що є згадки в судовому реєстрі. За телефонами, вказаними в реєстраційних відомостях компанії, нам не відповіли.
Договір із «Пластом» від 2014 року про експлуатацію Стрілецького та Архангельського газових родовищ був визнаний недійсним у судовому порядку у 2017 році зусиллями ДАТ «Чорноморнафтогаз» ‒ відтвореного на материковій частині України правонаступника «націоналізованих» у Криму активів «Чорноморнафтогазу».
Новий епізод для правоохоронців
У ДАТ «Чорноморнафтогаз» припускають, що газ із Глібовського газосховища зараз могли виставити на продаж з аукціону, оскільки за його зберігання досі ніхто не заплатив.
В юридичному департаменті підприємства повідомили Крим.Реалії, що «конфіскація та реалізація газу, який був поставлений ПрАТ «Пласт» на територію Криму, є незаконними» відповідно до закону України про окуповані території.
Гендиректор ДАТ «Чорноморнафтогаз» Світлана Нєжнова звернулася до СБУ та прокуратури АРК із проханням розібратися з фактом продажу цього газу російською владою в Криму.
У прокуратурі АРК Крим.Реалії повідомили, що епізод із продажем блакитного палива з Глібовського газосховища долучений до кримінального провадження, відкритого раніше за фактом незаконного заволодіння майном «Чорноморнафтогазу» в 2014 році.
«Зазначений епізод долучений до матеріалів кримінального провадження. Він кваліфікується як привласнення майна, що належить Україні. Зараз проводиться юридична оцінка діям окупаційної влади», ‒ повідомили в пресслужбі відомства.
Ця «націоналізація» фактично була експропріацією власностіПрокуратура АРК
«Націоналізація» майна та активів «Чорноморнафтогазу» в Криму також розслідується прокуратурою АРК в межах загального кейса щодо державного майна, доступ до якого втрачений власниками з 2014 року. Загальна сума збитку за ним попередньо оцінюється в 45 мільярдів гривень.
«Ця «націоналізація» проводилася без надання власникам будь-яких гарантій, зокрема й компенсацій, і фактично була експропріацією власності. Документування цього злочину триває», ‒ повідомили в прокуратурі АРК.
Відшкодування збитку в 5,2 мільярда доларів за свої кримські активи домагається і група компаній «Нафтогаз» у межах декількох позовів до Росії в міжнародних судах. Рішення орієнтовно очікують наприкінці 2020 року ‒ початку 2021 року.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
