В уряді Росії затвердили комплексний план заходів «щодо забезпечення сталого водопостачання Криму» вартістю майже в 50 мільярдів рублів. Вирішувати проблему, згідно з планом, розраховують в основному за допомогою використання внутрішніх водних джерел. Плануються також опріснення морської води і використання стічних вод для технічних потреб. На що витратять мільярди Москви та чи врятують вони кримчан від посухи, з'ясовували Крим.Реалії.
Розпорядження прем'єр-міністра Росії Михайла Мішустіна про затвердження комплексного плану заходів щодо забезпечення сталого водопостачання Криму датоване 16 жовтня. Однак оприлюднили його тільки 19 жовтня.
У документі представлено 14 ініціатив для розв'язання проблеми вододефіциту в Криму. За російські дотації планують реконструювати водопровідні мережі півострова, а також продовжать бурити підземні свердловини й будувати нові водопроводи. Тобто більшість заходів розраховані на видобуток і перерозподіл внутрішніх джерел води півострова, а не на впровадження інноваційних технологій, анонсованих раніше російськими чиновниками.
Серед прикладів інновацій – плановане будівництво в Криму споруд для опріснення морської води й очищення стоків очисних споруд для використання в технічних цілях. Однак ці проєкти мають свою специфіку і не гарантують успішного результату, про що раніше попереджали експерти.
«План Мішустіна»
Основні заходи російського плану водопостачання Криму передбачають розробку місцевих джерел водопостачання, будівництво водозаборів, водовідводів і очисних споруд, геолого-розвідувальні заходи, а також капітальний ремонт чинних мереж водопостачання.
Уже цьогоріч, згідно з документом, планується почати геологічне вивчення та розвідку водозаборів для збільшення використання підземних вод на півострові. На ці цілі хочуть витратити 250 мільйонів рублів.
У першому кварталі 2021 року заплановане будівництво водозабору на річці Бельбек з очисними й інженерними спорудами та водоскидом у Севастополі.
Також у найближчих планах російської влади – проведення заходів з перекидання води з Кадиковського кар'єру для забезпечення потреб Севастополя.
Місцева російська влада заявила, що взяла проби води в Кадиковському кар'єрі та дійшла висновку, що вона придатна для використання в побутових потребах. Джерелом водопостачання визначене Голубе озеро, відоме багатьом туристам, оскільки має форму серця.
У планах російської влади на 2021 рік також – перекидання частини стоку річки Салгир у Міжгірський гідровузол. На це хочуть витратити 5,7 мільйона рублів. Ідею з забором води з Салгиру для побутових потреб раніше озвучували кримські вчені.
У російському уряді наважилися взятися за цю ідею, попри висновки чиновників, що рівень нечистот у цій річці в тисячу разів перевищує норму.
У плані російського уряду передбачено розробку техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проєкту «Використання Міжгірського водосховища для заповнення дефіциту води та водозабезпеченості Сімферополя та інших вододефіцітних регіонів» до 2021 року. На ці цілі передбачено понад 70 мільйонів рублів. Ми докладно писали про цей проєкт, його загальну вартість оцінюють у 25 мільярдів рублів. Так кримські чиновники розраховують забезпечувати водою Сімферополь, Саки, Євпаторію і північну частину Севастополя.
До 2024 року російська влада планує побудувати водовід від Чорноріченського водосховища до водопровідного вузла до Севастополя і Бештерек-Зуйський водозабір із водоводом до Сімферополя.
Вода з каналізації та моря
Як альтернативу кримським водосховищам і підземним джерелам у плані російського уряду значиться проєкт будівництва очисних споруд «Південні» в Севастополі, який затягнувся на роки через проблеми з підрядником і грошима, «згорілими» в банку, що «луснув».
За допомогою цих очисних споруд тепер хочуть очищати стоки для повторного використання в технічних цілях.
Проєкт розрахований до 2024 року. Його кошторис поки не визначений.
Стічні води в Криму планують використовувати для зрошення землі в сільському господарстві. Однак до їхнього використання в цих цілях експерти ставляться по-різному. Спеціаліст Світового центру даних із геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон раніше заявляв Крим.Реалії, що стічні води можуть заразити поля мікробами й внесуть у них «непотрібну органіку».
У планах російської влади – будівництво в Криму споруд з опріснення морської води за технологією зворотного осмосу.
Завод з опріснення води кримчанам обіцяв ще в 2014 році на той момент прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв. Але досі проєкт не реалізований.
У вересні міністр ЖКГ російського уряду Криму Дмитро Черняєв заявив депутатам кримського парламенту, що проєкт будівництва опріснювальних установок «не розглядається», оскільки в Росії, за його словами, немає виробників обладнання, здатного очистити потрібний півострову обсяг води.
За словами міністра, опріснювальна установка тільки для забезпечення потреб Сімферополя коштуватиме кілька десятків мільярдів рублів. Він назвав цей спосіб перспективним, але визнав, що він «не дасть опріснену воду завтра, післязавтра або через місяць».
Однак у планах російського уряду цей пункт – є. Перші опріснювальні установки, згідно з планом, повинні з'явитися на півострові до 2022 року.
Кримчан позбавлять перебоїв із водопостачанням?
Успішна реалізація цього плану заходів «стабілізує ситуацію з подачею води на півострові: позбавить жителів Криму і Севастополя перебоїв у водопостачанні та періодичних відключень», стверджують у російському уряді.
«Усього на реалізацію плану буде направлено приблизно 50 мільярдів рублів, більша частина – з федерального бюджету. Це дасть додаткову подачу води в обсязі не менше 310 тисяч кубометрів на добу, що дозволить повністю забезпечити якісним водопостачанням півострів і його жителів», – заявив Михайло Мішустін на засіданні з віцепрем'єрами 19 жовтня.
Російський глава Криму Сергій Аксенов теж вважає, що запропонований план зможе розв'язати проблему вододефіциту півострова.
«Це чудова новина для кримчан. Росія системно і послідовно вирішує глобальні інфраструктурні проблеми Криму: енергетичну, логістичну і тепер проблему вододефіциту. Ніякі блокади та ніякі санкції не здатні зупинити розвиток російського півострова», – заявив він.
У реалістичність обіцянки «повністю забезпечити якісним водопостачанням півострів і його жителів» не вірить колишній радник секретаря РНБО і експредставник президента України в Криму Борис Бабін.
«Навіть якщо гроші не розкрадуть, то декларується фінальний результат інвестицій – додатково 310 тисяч кубометрів води на добу. Тобто десь плюс 113 мільйонів кубометрів води на рік. Цифра начебто потужна, враховуючи, що до окупації Криму з місцевих джерел (без Севастополя) отримував приблизно 200 мільйонів кубометрів води щорічно. «Довоєнні» комунальні потреби населення Криму становили до 160 мільйонів кубометрів води на рік. Зараз населення Криму окупанти штучно збільшили мінімум на 20%», – заявляє він.
Його розрахунки підтверджуються даними ексголови Рескомітету Криму з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Олександра Лієва. Для питних і побутових потреб кримчан до 2014 року, за його інформацією, було необхідно приблизно 200 мільйонів кубометрів води на рік.
Це майже вдвічі більше, ніж зараз обіцяє російська влада. Для господарського та промислового споживання півострову потрібно ще приблизно 800 мільйонів кубометрів на рік. Але про такі обсяги води для півострова з Росії взагалі не йдеться.
«Шукатимуть воду, якої немає»
Російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар вважає, що російські платники податків не повинні оплачувати розв'язання проблеми водопостачання Криму.
Хоч 50 мільярдів, хоч три мільярди, це все наші гроші. І води в Криму від цього не додастьсяЮрій Медовар
«Хоч 50 мільярдів, хоч три мільярди, це все наші гроші. І води в Криму від цього не додасться. Мене як громадянина Росії мало хвилює Крим із його водою. Я не хочу її вирішувати, тим більше своїм коштом. Найстрашніше, що це – наші гроші, наші податки. У нас бюджети деяких регіонів менші, ніж виділяють на воду в Криму. Наші громадяни недоотримають ні лікарень, ні ліків, ні освіти, поки чиновники шукатимуть воду в Криму, якої там немає», – заявив він Крим.Реалії.
На думку Юрія Медовара, розв'язати проблему водопостачання для жителів півострова «можна без єдиної копійки вливань», якщо перерозподілити наявні внутрішні запаси й «віддати воду людям, відкинувши потреби промисловості та сільського господарства».
Розвиток же півострова, за його словами, неможливий без відновлення постачань дніпровської води з материкової частини України.
Українська влада озвучує різні думки щодо такої можливості. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у серпні заявляв, що країна готова забезпечити півострів водою «в разі гуманітарної катастрофи».
Потім голова Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав, що в Криму «немає гуманітарної кризи з водою».
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця вважає, що обговорювати відновлення постачань дніпровської води в анексований Крим можна лише в тому випадку, якщо Росія офіційно звернеться з таким проханням до влади України та при цьому визнає себе країною-окупантом.
Офіційною позицією влади України на цей час залишається те, що подача води в Крим «можлива тільки після його деокупації».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
