Російська влада Криму продовжує викачувати воду з підземних джерел для забезпечення нею дефіцитних регіонів. На тлі обіцянок будівництва опріснювальних установок чиновники піднімають воду з підземних свердловин, щоб напоїти Сімферополь і Ялту. Такий видобуток обходиться в мільйони рублів.
Через дефіцит води за графіком її подачі живуть жителі Сімферополя, Сімферопольського, Білогірського районів, Алушти та Ялти. Закінчуються запаси води в Севастополі.
За інформацією російського глави Криму Сергія Аксенова, за новорічні свята кримській владі надійшло понад 700 звернень і скарг через відсутність або погану якість води, порушення графіка її подачі.
Ситуація залишається проблемною, незважаючи на те, що на забезпечення кримчан водою чиновники витрачають мільйони рублів. У пріоритеті у них третій місяць залишається Сімферополь, а стратегія водопостачання зводиться до того, щоб забрати воду в одних регіонів і віддати її столичному місту.
По пів мільйона на труби
У ДУП «Вода Криму» наприкінці грудня минулого року двічі замовляли послуги поставки труб сталевих електрозварних для підключення 11 свердловин у селі Віліне Бахчисарайського району «в частині оперативних заходів щодо зниження втрат у мережах водопостачання Криму в рамках заходів, спрямованих на поліпшення ситуації з водопостачанням у Криму, що виникла через несприятливі метеорологічні умови, зниження запасів води у водосховищах».
Основну інформацію про ці тендери російська влада Криму приховала. Немає її і на російському порталі держзакупівель. Однак сліди обох операцій залишилися в кримській базі закупівель. Відповідно до неї, труби для свердловин у Віліному обійшлися в більш ніж пів мільйона рублів на кожну покупку.
Загалом на них, згідно з оприлюдненими даними, витратили понад мільйон рублів.
Одночасно з трубами для свердловин у Віліному на підприємстві купили трубопровідну арматуру для підключення 11 свердловин у селах Ключове і Теплівка Сімферопольського району.
Ці послуги коштували ще пів мільйона рублів.
Додаткові деталі для підключення свердловин у Віліному, Ключовому і Теплівці обійшлися ще майже в 300 тисяч рублів.
Таким чином, на забезпечення процесу викачування води із свердловин у Сімферопольському і Бахчисарайському районах чиновники витратили майже два мільйони рублів.
Керівник ДУП «Вода Криму» Володимир Баженов каже, що свердловини в Сімферопольському районі дозволяють забезпечувати водою Сімферополь з мінімальним забором води з Аянського і Сімферопольського водосховищ, запаси яких – на межі.
«За минулу добу ми подали 116,2 тисячі кубометрів води. З них з водосховищ ми підняли лише 44,4 тисячі. Все інше ми заміщаємо. І навіть уже з двох свердловин Віліне-2 ми подаємо на Сімферополь щодоби майже 4,5 тисячі кубометрів води. Ми очікуємо, що Росгеологія передасть мені паспорти на свердловини, я проведу закупівлю насосів й інші три свердловини будуть підключені», – заявив він на засіданні оперативного штабу з проблем водопостачання Криму 11 січня.
Наразі для експлуатації готують свердловини Іванівка-2 і Чеботарка-2 у Сакському районі. Їх уже підготували до викачування води і також чекають на висновки Росгеології.
«Мертві» водосховища
У Сімферопольському районі, звідки качають воду для Сімферополя, місцеві жителі теж скаржаться на її нестачу, порушення графіків її подачі, пориви на мережах. Голова російської адміністрації Сімферопольського району Діоніс Алексанов каже, що основні проблеми пов'язані зі зниженням рівня Аянського водосховища.
У Міністерстві житлово-комунального господарства російського уряду Криму наприкінці минулого року оприлюднили дані про наповнення місцевих водосховищ. Щонайменше п'ять з них перебували на позначці «мертвий об'єм».
Найскладніша ситуація, згодно з цією інформацією, - в Аянському, Щасливенському, Загірському, Сімферопольському та Білогірському водосховищах.
Ситуація продовжує залишатися складною досі.
У Ялті на сьогодні рівень води в місцевих водоймах, як і раніше, – у «мертвому об'ємі».
«За ці святкові дні, незважаючи на дощі і сніг, притоки були зовсім маленькі, водосховища отримали близько 20 тисяч метрів кубічних. У Загірському водосховищі за паспортним об'ємом має бути 27 млн 800 тис., мертвий об'єм – 2 млн 500 тис., на сьогодні – 2 млн 42 тис. Щасливенське водосховище – має бути 11 млн 800 тис., мертвий об'єм – 100 тис., на сьогодні у нас залишки – 2 млн 390 тис.», – повідомляє голова російської адміністрації міста Яніна Павленко.
При цьому ситуацію з водопостачанням у місті вона називає «стабільною».
Наразі Ялту, за словами Яніни Павленко, забезпечують водою з однієї свердловини у Форосі. Вона, за словами голови адміністрації, «дозволяє закривати повністю весь регіон – від Зорі до гори Дракон».
Ще одну фороську свердловину чиновники тримають у запасі.
Опріснення морської води почнеться з Ялти?
У планах влади Ялти – будувати опріснювальну установку. Яніна Павленко повідомила, що для неї вже обрано земельну ділянку і попросила Сергія Аксенова сприяти розробці нормативних документів, які б дозволяли на законодавчому рівні використовувати опріснену воду».
Проєкт опріснення морської води для потреб Криму поки не знайшов однозначної підтримки у російської влади. Він внесений до комплексного плану заходів «щодо забезпечення сталого водопостачання Криму» до 2024 року, затвердженого російським урядом торік. У планах чиновників було побудувати одну з опріснювальних установок у Миколаївці Сімферопольського району. Але російська влада вагається стосовно доцільності проєкту опріснення, який може потягнути на мільярди рублів.
Раніше віце-прем'єр Росії, «куратор» Криму в російському уряді Марат Хуснуллін заявляв, що опріснювальні установки будуть зведені на півострові «в крайньому випадку», а основна стратегія вирішення питання водопостачання регіону базується на розробці місцевих підземних джерел.
Його слова підтвердив і президент Росії Володимир Путін, який заявив, що в Криму достатньо прісної води, яку потрібно знайти.
Проте кримські чиновники продовжують обіцяти кримчанам опріснення морської води, паралельно витрачаючи мільйони на викачування води з підземних джерел.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
