«Краще розбиратися в мечеті, ніж з поліцією «русского міра» ‒ активісти про суд шаріату в Криму

У Сімферополі відбувся суд за законами шаріату при муфтіяті Криму. Приводом стали конфлікт і бійка в Кореїзі. Потерпілий ‒ помічник голови російської адміністрації Ялти Дилявер Сейдаметов ‒ не став залучати поліцію, задовольнившись рішенням кадіата й вибаченнями з боку своїх кривдників.

За інформацією російського інформагентства ТАСС, група молодих людей у авто з чеченськими номерами вдарила Сейдаметова по голові металевим предметом. Приводом до цього нібито стало те, що чиновник зробив їм зауваження через агресивну їзду в житловому кварталі, де гралися діти. На місце події викликали російську поліцію і підрозділи Росгвардії, а потерпілому довелося звернутися до лікарні, проте в підсумку він відмовився писати заяву. Російські правоохоронні органи не коментували ситуацію.

У коментарі Крим.Реалії кримськотатарський активіст Заїр Смедля розповів, що шаріатські суди заведено проводити в ісламських державах.

«Шаріат є поняттям, що об'єднує юридичні, моральні аспекти, приписи культу, регламентацію ісламських релігійних свят, молитов і посту, а також інших обов'язків мусульман. Шаріат охоплює елементи не тільки конституційного, кримінального або цивільного права, а й права адміністративного, процесуального та сімейного, охоплює етичні та моральні норми, а також норми поведінки, які встановлені в ісламському суспільстві. У Шаріатському суді каді-суддя призначається правителем ісламської держави, у зв'язку з чим виникає запитання ‒ про яку державу йдеться, і хто є її правителем?» ‒ розповів активіст.

Заїр Смедля зазначив, що в Криму помітний вибірковий підхід до проведення шаріатських судів.

«Звісно, це добре, що завдяки рішенню шаріатського суду ніхто з мусульман не опинився за ґратами, де ламаються долі, руйнуються сім'ї, гинуть люди. Але дивує вибірковий підхід при проведенні такого суду. Чому його не застосовують при вирішенні інших суперечок, що виникають між мусульманами, як у сімейних питаннях, так і, наприклад, при уточненні дати закінчення Посту в місяць Рамазан або святкування Курбан Байрам? Чому на такому шаріатському суді не розглядаються ті, хто пише доноси на одновірців?» ‒ зазначив активіст.

Кримськотатарський активіст Едем Дудаков вважає, що різна ментальність мусульман Кавказу та Криму й надалі призводитиме до конфліктів між ними в Криму.

«Якщо говорити загалом, то з Росії, зокрема з Кавказу, зараз їде до Криму далеко не найкраща частина народу. Переважно, шантрапа. Тому очікувати можна будь-чого. Можна згадати конфлікт дворічної давності на заправці в Сімферополі. Тоді це була спроба шахрайства з боку братви з чеченської молоді проти своїх одновірців кримтатар. І теж, якщо пам'ятаєте, з'ясовували підсумки конфлікту в мечеті. Вважаю таку практику непоганою традицією. І загалом розбиратися в мечеті краще, ніж залучати поліцію «русского міра». Таке практикувалося в Криму в середовищі мусульман і раніше, вже років 20-25. Але, боюся передбачити, що це не останній конфлікт. Занадто різниться ментальність громадян України та Росії. Навіть виходячи з того, що і з одного, й з іншого боку розбираються мусульмани», ‒ повідомив у коментарі Крим.Реалії активіст.

Кримський активіст і журналіст Рагім Гумбатов зазначає, що авторитет шаріатських судів зростає серед мусульманської молоді сусідньої Росії.

«Згідно із законодавством Росії, релігійні структури, начебто, відокремлені від влади. Однак ми спостерігаємо, що насправді вплив РПЦ у нинішній Росії на державну владу досить помітний, хоча б, судячи з того, як під час релігійних свят російське керівництво перебуває в перших лавах парафіян у церквах, а нещодавнє урочисте відкриття головного «військового» храму – чергове тому свідчення. У «мусульманській Росії» ситуація дещо інша ‒ іслам значного впливу на керівників не має, але серед пересічних вірян стає все більше шанованим. До того ж, якщо подивитися, скажімо, святкові намази в московських мечетях, серед тих, хто молиться можна побачити велику кількість молодих людей. Тому рішення, ухвалене релігійним судом, можливо, на цих людей матиме глибший вплив, ніж якби воно було ухвалене світським судом. Те, що молоді люди, які побили чиновника, вибачилися і були засуджені своїми одновірцями, може мати значніший виховний вплив... Адже покарання за скоєний вчинок містить у собі, у першу чергу, саме попереджувальний відбиток, щоб більше таке не повторювалося», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.

На думку Рагіма Гумбатова суди шаріату можуть стати дієвою виховною практикою для молодих мусульман у Криму.

«Що стосується конкретної ситуації ‒ вона викликає лише жаль, коли через такі дрібниці людина могла, при найгіршому збігу обставин, втратити життя. На жаль, останнім часом у кримському сегменті соцмереж усе більше нарікань на повернення сумнозвісних 90-х років минулого століття, чого дуже не хотілося б. З приводу подібної практики в Криму, знову-таки, важко сказати, оскільки, по-перше, люди, які сповідують іслам, складають відносну меншість. По-друге, на мій погляд, тут встановився консенсус щодо світськості суспільного ладу. Можливе застосування такої практики було б припустиме хіба в разі незначних порушень не кримінального характеру, через зазначений вище дієвіший виховний вплив», ‒ поділився своєю думкою активіст.

Кримськотатарський активіст Ролан Османов у коментарі Крим.Реалії наголошує на подвійних стандартах муфтіяту під час режиму самоізоляції в Криму.

«Під час тотальної несправедливості та порушень прав людини в Криму, відбувся «шаріатський суд» над жителями Чеченської Республіки (сусідньої Росії ‒ КР), які побили помічника голови адміністрації міста Ялти. Це тоді, коли муфтіятом простим людям у зв'язку з режимом самоізоляції, заборонялося збиратися в мечетях на Джума намаз (п'ятничну молитву). Не дали навіть провести Ораза байрам – одне із двох головних свят мусульман. І тут же відбувається шаріатський суд, на якому присутні приблизно тисяча осіб», ‒ зазначив активіст.

На думку Ролана Османова, муфтіят переслідував власні інтереси, організувавши цей суд.

«Назвати це можна «актом псевдосправедливості». До чого тут релігійні лідери з Ростова, Краснодара і Москви, які приїхали на суд, і глава Чеченської Республіки Рамзан Кадиров, який нібито змусив винуватців з'явитися на суд? Все це пахне показухою, цілей у якої декілька ‒ спроба підняти авторитет ДУМК при повній втраті довіри через зрадницьку позицію у час окупації, щодо свого ж народу; це спроба втягнути кримських татар у мусульманську систему правосуддя Росії, тим самим намагаючись легітимізувати окупанта; спроба утвердження серед кримських татар релігійних лідерів Росії і Кадирова, як авторитетів, які сприяють якійсь справедливості», ‒ сказав Османов.

За словами московського політолога Олексія Живова, який переїхав до Криму, низький рівень довіри до російської Феміди стимулює розвиток у мусульманському середовищі шаріатського суду.

«Вважаю, у світській правовій державі релігійні суди виглядають трохи дивно. Але я б подивився на цю ситуацію під іншим кутом. Під кутом довіри до російської правової та судової системи, яка має в Росії погану репутацію. За результатами соціологічних досліджень трирічної давності, російська Феміда викликає найнижчу суспільну довіру з усіх державних інститутів взагалі. І в цьому парадокс. Інстанція, яка має забезпечувати встановлення справедливості, не викликає довіри громадськості. Ті, у кого немає можливості вирішувати правові суперечки поза російською Фемідою, змушені миритися з таким станом справ. Мусульманські спільноти мають можливість вирішувати свої питання в паралельній правій площині, де немає бюрократії і формалізму, а правова традиція походить із релігійної. Тут питання не до мусульманських спільнот. Питання до держави, яка дозволяє такий стан речей. Я лише нагадаю, що будь-яка правова традиція завжди походить із національних і релігійних особливостей народу, що відображає його розуміння правди і справедливості. Так до революції 1917 року російська правова традиція була заснована на християнських цінностях і православному розумінні світу», ‒ розповів Крим.Реалії політолог.

В анексованому Сімферополі, у мечеті в мікрорайоні Бочокрак (Фонтани) 10 червня відбувся суд за законами шаріату. Предметом розгляду стало побиття помічника голови російської адміністрації Ялти Дилявера Сейдаметова 5 червня у селищі Кореїз. Російські правоохоронні органи ніяк не коментували ситуацію.