Що буде після деокупації Криму для тих, хто всі ці роки жив у Криму, та для тих, хто виїхав? Як має виглядати реінтеграція Криму? А головне, що робити з громадянами Росії, які переїхали до Криму після 2014 року? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії Катерина Некреча поговорила з Арсеном Жумаділовим. Публікуємо другу частину інтерв'ю. Першу частину читайте тут.
– Що насамперед треба зробити у Криму для його реінтеграції?
– Головне в цьому, як і у розвитку будь-яких інституційних умов для розвитку, щоб правила були зрозумілими, передбачуваними, об'єктивними та застосовувалися неупереджено щодо будь-кого, тобто безвідносно персоналій.
– Що, на вашу думку, треба зробити з громадянами Росії, які переїхали до Криму після 14 років?
– Не знаю. Я вам скажу про кримських татар, які повернулися до Криму після 14-го року, і також заїхали незаконно. Так ось – на користь української держави їх виштовхати за межі півострова, тому що вони заїхали незаконно – вони не є громадянами України. Тобто, теоретично – це чужий елемент. Тобто, звідки б вони не заїхали – з Росії Краснодарського краю…
– А це масове явище?
Не завжди інтереси кримськотатарського народу мають збігатися з інтересами української держави
– Це тисячі, гадаю, людей. Не десятки тисяч і не сотні тисяч. Ті, хто репатріювалися. Ті, котрі повернулися на свою землю. Я думаю, що ми маємо щодо них застосувати якийсь правовий інструмент, який дозволить їм залишитися в Криму. І це на користь кримськотатарського народу. Чи буде це на користь української держави? Не знаю. Думаю, що ні. Але в цьому й річ, що не завжди інтереси кримськотатарського народу мають співпадати з інтересами української держави. Там, де вони не збігаються, ми повинні про це щиро, чесно між собою говорити: яку мету ми переслідуємо, навіщо ми це робимо. У нас, кримських татар, була дуже складна історія, і не хотілося б людей, котрі нарешті повернулися на свою землю, знову звідти виштовхувати.
– Ці питання, зокрема, ви порушуєте в телеграм-каналі «Ініціатива». Ви один з ініціаторів цього майданчика для дискусій.
Необхідно посилювати дискурс про кримських татар в українському суспільстві та й усередині кримськотатарського народу
– Влітку, в день кримськотатарського прапора, була спільна заява, яка називалася «Ініціатива 26 червня», в якій група кримських татар сказала про те, що необхідно посилювати дискурс про кримських татар в українському суспільстві та й усередині кримськотатарського народу. Зараз, власне, ми й запускаємо таку платформу, щоб це системно обговорювати. Тому що я вам скажу так: всередині українського суспільства є багато майданчиків для дискусій, починаючи від того, де ми зараз, і закінчуючи Верховною Радою України, яка плюс-мінус засідає щотижня, про щось дискутує, є опозиція, яка висловлює якісь думки. Є провладні суб'єкти. У нас, кримських татар, усього цього немає. Ось вам відомо, де кримські татари збираються для того, щоб дискутувати про щось і щоб це було більш-менш привселюдно?
– Офіційно таким органом є Меджліс кримськотатарського народу.
– А реально? Де ми думаємо про наше завтра, створюємо смисли та обговорюємо їх? Таких майданчиків на сьогодні немає.
– А чи вдається це робити в «Ініціативі»? Там у вас близько 200 підписників.
– Те, як ми це, скажімо так, архітектурно створюємо, має дозволити нам провести якіснішу дискусію про те, куди ми рухаємося.
– Крим зустрічатиме українських військових так, як Херсон, чи ні?
Якщо буде військовий шлях, то ми не знаємо, як відступатимуть росіяни. Чи залишать вони після себе щось живе, чи це буде випалена земля
– А як ми, українські військові, туди зайдемо? Є варіант, що Росія буде настільки знекровлена або станеться якась подія з категорії «чорного лебедя» – не стане людини, навколо якої все це побудовано, і, відповідно, відкриється вікно можливостей, щоб до Криму заходити умовно мирно. Це одна історія. Якщо це буде через важкі, затяжні бойові дії, я думаю, що це буде зовсім інша історія. Від того, яка спрацює, залежатиме, хто залишиться там на місці, і як вони нас зустрічатимуть.
– Нині немає прогнозу, як це буде?
– Занадто багато змінних.
– Якщо буде військовий шлях?
– Якщо буде військовий шлях, то ми не знаємо, як відступатимуть росіяни. Чи залишать вони по собі щось живе, чи це буде випалена земля. Ми цього не знаємо. Росіяни часто поводяться несподівано, нераціонально, іноді ірраціонально. Складно сказати. Відповідно, я б не брався зараз прогнозувати. Я міг би сказати, що все буде з квітами, фанфарами, все буде чудово, але це було б нечесно.
Довідка: Арсен Жумаділов – кримськотатарський громадський і політичний діяч. Народився у Криму 1985 року. Має три вищі освіти, ступінь магістра права та магістра політології здобув у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Ступінь магістра Державний менеджмент і управління – у Лондонській школі економіки. До окупації Криму Росією працював у корпоративному секторі в Україні та за кордоном. У 2014 році разом з однодумцями створив громадську організацію «Кримський інститут стратегічних досліджень». Потім керував відділом забезпечення діяльності Уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу. Був (2015-2017 рр.) головою Біляївської райдержадміністрації Одеської області.
Наразі Арсен Жумаділов – старший викладач кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія». З квітня 2019 року очолював національне агентство «Медичні закупівлі України». З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну мобілізований до лав Медичного командування Збройних сил України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
