A link to this page that works in regions where our site is blocked.
Колаж. Фото різних епох історії «Артеку». Гості табору: у верхньому кутку Йосип Сталін, у нижньому – Юрій Гагарін
Міжнародному дитячому центру «Артек» виповнилося 100 років. 16 червня 1925 року на узбережжі Чорного моря біля підніжжя гори Аю-Даг було розбито чотири брезентові намети для оздоровлення дітей-туберкульозників. Ідею створення такого табору у власному маєтку запропонував учений-імунолог Сергій Метальников.
Радянська влада підтримала ідею, кримську дачу вченого привласнила та пограбувала, а ім'я Метальникова із засновників «Артеку» викреслила. Дитяча оздоровниця перейшла у підпорядкування партії. І вже в 30-х роках про лікування виключно дітей, хворих на туберкульоз, не йшлося.
Вважалося, що «Артек» має два засновники– це Червоний Хрест в особі Соловйова та ВЛКСМ
Нана Гогохія
«Вже до кінця 20-х років ми бачимо, що це зовсім не була головна вимога. Тому що досить швидко табір перетворюється на пропагандистський центр виховний. Він був вигаданий саме як санаторій для піонерського активу. Тобто, коли ми говоримо про дітей, ми не повинні забувати, що ця ідеологічна складова, вона була від самого початку, – пояснює дослідниця дитячих рухів 20-х – 40-х років XX століття, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології Луганського національного університету Нана Гогохія.
Крим. Табір «Артек», 1925 рік. Піонери та вожаті. У центрі Зіновій Соловйов – керівник відділу охорони здоров'я НКВС і керівник військово-санітарного управління Червоної Армії
«Артек» передали в руки лікаря Зіновія Соловйова. За збігом обставин, він очолював відділ охорони здоров'я НКВС та військово-санітарне управління Червоної Армії.
«З одного боку, Червона армія з НКВС за плечима у Соловйова, з іншого боку, саме [військово-санітарний] напрямок. Бо коли створювали, ніби від імені Червоного Хреста, він був також на той час керівником ще цієї організації паралельно. Ніби вважалося, що два засновники в «Артеку» – це Червоний Хрест в особі Соловйова та ВЛКСМ, який від самого початку курирував усю діяльність в «Артеку», – розповідає Нана Гогохія.
Лист українського школяра, артеківця Миколи Вербового в газеті «Комсомольская правда» за 1935 рік своєму шкільному вчителю
У газеті «Комсомольская правда» за 1935 рік друкують лист артеківця Миколи Вербового з Одеської області своєму шкільному вчителю. Замітку називають: «Що я тут тільки не бачу». Хлопчик пише про красу Криму, природу та клімат. Важливо, що до листа прикріплено текст з назвою «Від редакції» «Комсомольськой правды». У ньому пояснюється, що Колю Вербового відправили до «Артеку» за те, що він розкрив задуми куркульки Тетяни Прядун, яка хотіла занапастити всіх колгоспних телят.
«Артек» показувався, як рай такий на землі
Нона Гогохія
«33-34 роки – це розпал Голодомору в Україні. І тут починається цей рух «охоронців колгоспного врожаю», запущений владою спеціально, щоб залучити дітей до цієї кампанії політичної. Це не просто колективізація, а це вже кампанія знищення куркуля як класу. Тому що передувало цьому накачування агресивне, негативне, ненависне до куркулів як до жахливих персонажів, через яких і відбуваються в селах ці біди з продовольством. Бо «куркулі вкрали та сховали». Інакше, як пояснити?!» – розповідає історикиня Нана Гогохія.
І якщо раніше таким дітям-активістам дарували горни чи барабани, то після 34-го ставки зросли. Це були путівки «до раю радянського дитинства».
Крим, «Артек». Зміна табору під час Другої світової війни, 20 червня 1941 року
«Радянський Союз також намагався використати дітей для того, щоб вони також брали участь у цих бригадах, які знаходили зерно, які здавали так званих куркулів, і заохоченням за це була путівка до «Артеку». І тоді дітей там хоча б годували, і для когось це був порятунок від голодної смерті зокрема. Але за що? За те, що ти прийняв режим і за те, що ти подекуди, можливо, навіть проти власних родичів, сусідів свідчив і їх здавав», – каже правозахисниця, юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.
«За це їх було вирішено у такий спосіб нагородити. Відправити в «Артек». І ця кампанія висвітлювалася скрізь: уся преса писала і доросла, і дитяча про цих 200 піонерів. І там багато було серед них українців, кілька десятків. Саме з українських сіл, бо найагресивнішою це була, відповідно, кампанія боротьби з кулаками. І ось вони їдуть, і ми бачимо їхнє обличчя. Одна, як зараз пам'ятаю, Ніна Суща її звали, з Донеччини піонерка, яку побив цей кулак. Було сказано, що за те, що вона не давала якісь там зернятка збирати на полі. Їхні фото не просто показували, що вони їдуть в «Артек», а далі розкручувалися. «Артек» показувався, як такий рай на землі», – розповідає Нана Гогохія.
Колаж. Сталін, артеківці та вожаті табору «Артек». На фото стерте обличчя у вожатого Миколи Кротова, якого звинувачують у замаху на главу уряду СРСР Молотова
У другій половині 30-х кримський «Артек» потрапляє під жорна радянських репресій.
Відоме фото 37-го року: «дідусь» Сталін, діти й вожаті. У нижній частині людина, чиє обличчя стерте. Це вожатий Микола Кротов. Його і ще понад сто людей з «Артеку» було заарештовано влітку 37-го у справі про замах на главу уряду СРСР товариша Молотова. Перевірка НКВС нібито показала грубі порушення. У цьому немає нічого дивного, пояснюють історики. У 30-х репресивна машина дісталася багатьох педагогів та освітні установи. «Артек» не став винятком.
Генрі Кебот Лодж – представник США в ООН – показав герб. Відкрив та продемонстрував засіб прослуховування, 1953 рік
1945-го артеківці подарували послу США вирізаний з дерева герб Америки. І тільки в 53-му американці дізналися, що в гербі був пристрій для прослуховування.
Пізніше «Артек» на тривалий час став еталоном дитячого відпочинку СРСР. Багато років табір відвідували радянські селебрітіс.
Перша зміна 96 років тому: як змінювався табір «Артек» (фотогалерея)
1/17Влітку 1925 року в табір приїхала німецька комуністка Клара Цеткін. Трохи пізніше у виданні «Піонерська правда» вона напише свої враження від відвідин табору: «Я там була тричі та якби мені не треба було їхати, я відвідала б його не знаю скільки разів ще... Діти цілий день на повітрі. Вони їдять на повітрі під дерев'яним навісом; їжа багата і смачна».
На фото – Клара Цеткін під час літнього візиту в табір
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
2/1724 липня 1927 року в «Артеку» запроваджена штатна посада загонового вожатого. Крім освітньої роботи, де дітей вчили збирати гербарії, читали їм лекції та проводили екскурсії, в розпорядок дня входила обов'язкова праця: діти прибирали парк, чистили пляж, збирали виноград, прибирали сіно.
На фото – артеківці, які, швидше за все, прибирають парк
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
3/17Французький письменник Анрі Барбюс у 1928 році на запрошення Зиновія Соловйова приїхав в «Артек». Саме Барбюс під час свого приїзду і став першим з іноземних гостей і гостей взагалі, прийнятих у почесні артеківці. Після відвідин табору письменник написав: «Артек» – справжній рай, але рай земний, реальний, де життя дітей трудящих проходить в оздоровленні своїх фізичних сил, опановувані знань та спорті».
На фото – Анрі Барбюс і піонер-артеківець на ім'я Джим
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
4/17Найдовша зміна в «Артеку» припала на період Другої світової війни. Вона тривала три з половиною роки – з 20 червня 1941 року. Керівництвом табору було ухвалене рішення розвести дітей по домівках. Однак приблизно 200 дітей із деяких областей і республік, окупованих на той час нацистами, разом із вожатими відправили в глибокий тил – на Алтай, у санаторій «Білокуріха». Туди діти діставалися 16 місяців. З 11 вересня 1942 по січень 1945 року чорноморська здравниця розташовувалася на Алтаї та називалася алтайським «Артеком».
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
6/17У 1946 році «Артек» відвідав маршал Радянського Союзу Семен Будьонний. За роки існування табору вище керівництво СРСР не раз його відвідувало, однак радянський лідер Йосип Сталін жодного разу так і не побував в «Артеку»
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
7/17У дні розквіту «Артек» відвідували приблизно 27 тисяч дітей щорічно. У період між 1925-1969 роками в «Артеку» побували 300 тисяч піонерів, включаючи понад 13 тисяч дітей із 17 закордонних країн.
На фото – діти, які відпочивають в «Артеку», в одну зі змін 1977 року
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
9/17Перший радянський космонавт Юрій Гагарін уперше приїхав в «Артек» 23 вересня 1961 року. Він був одним із частих гостей – приїжджав до табору сім разів. В «Артеку» був створений музей «Космос», де зберігаються експонати, привезені з орбітальних експедицій.
На фото – льотчик-космонавт СРСР Юрій Гагарін під час церемонії прийняття його в почесні піонери в «Артеку»
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
11/179 серпня 1979 року в табір приїхав генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв. Спеціально для генсека провели концерт, де виступала співачка Софія Ротару, яка виконувала тоді хіт «Я, ты, он, она – вместе целая страна».
На фото – генсек СРСР Леонід Брежнєв під час бесіди з піонерами перед відкриттям свята, присвяченого Міжнародному року дитини
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
12/17У липні 1983 року в «Артек» приїхала школярка з американського штату Мен Саманта Сміт. Десятирічна дівчинка була так схвильована можливою війною між СРСР і США, що написала лист генсеку Андропову. Той відповів, що в Радянському Союзі всі хочуть миру і покликав Саманту переконатися в цьому особисто. Влітку 1983 року Саманта Сміт разом із батьками прилетіла в Москву і провела в Союзі дві насичені тижні. Екскурсія в Кремль і мавзолей, зустріч з Валентиною Терешковою, палаци, театри, музеї, а між усім цим – три дні в «Артеку».
На фото – американська школярка Саманта Сміт під час прогулянки на катері в «Артеку»
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
13/17В «Артеку» гостю з Америки зустрічали короваєм і танцями. «Грав оркестр, і піонери скандували моє ім'я. Я сторопіла і не могла вимовити ні слова», – розповідала Саманта.
На фото – вожата табору «Морський» Ольга Сахатова зав'язує краватку американській школярці Саманті Сміт
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
14/17Під час святкування 75-річчя «Артека» у 2000 році була розкрита капсула з посланням піонерів 1960-х років артеківцям 2000 року. Послання підписали 1200 дітей з усіх республік СРСР, поклали в капсулу і запаяли в металеву ракету, яка протягом 40 років зберігалася на Костровій площі табору.
На фото – діти засмагають на морському узбережжі в таборі «Артек»
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
15/17Третього президента України Віктора Ющенка, а разом з ним і президента Грузії Михайла Саакашвілі посвятили в «почесні артеківці» під час візиту в табір 8 серпня 2005 року. Це відбулося після прибуття президентів у Міжнародний дитячий центр «Артек» до 80-річчя від дня його заснування.
На фото – тодішні президенти України та Грузії з дочками під час святкування 80-річчя МДЦ «Артек»
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
17/1716 червня 2015 року в МДЦ приїхав тодішній прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв.
Після анексії Криму дитячий центр «Артек» «націоналізували», а потім передали його майно у власність Росії. У відповідь на це МЗС України закликало провідні міжнародні організації засудити передачу «Артека» в федеральну власність Росії. Міжнародний центр «Артек», як і сам бренд, належить державі Україна. Прокуратура АРК в квітні 2015 року відкрила кримінальне провадження за фактом «націоналізації» МДЦ у Криму. У квітні 2016 року Оболонський суд Києва арештував майно «Артека». Після анексії Криму офіційно «Артек» переїхав на територію материкової частини України й зараз працює під Києвом
