Доступність посилання

ТОП новини

Температурні «гойдалки» та «каруселі» посухи: чому Крим переживає погодні аномалії


Повінь у Керчі, 16 серпня 2021 року

Цього року в Криму відзначають особливі аномальні погодні перепади: від посухи до злив, після ‒ спеки, а тепер холодна осінь. Вересень 2021 року став найхолоднішим за чверть століття в європейській частині Росії, повідомила пресслужба Мінприроди Росії. «Минулий вересень став в Європейській Росії найхолоднішим за останні 25 років і рекордно холодним у XXI столітті. В окремих районах фіксувалися нові рекорди мінімальної температури», ‒ йдеться в повідомленні.

У Мінприроди відзначили, що після аномально спекотного літа холодна осінь прийшла на європейську територію Росії з перших днів вересня. Холодний вересень також спостерігали в анексованому Росією Криму та на материковій частині України.

Погода в Криму: наскільки осінь 2021 року є типовою для клімату анексованого Криму? Як холодний вересень вплинув і вплине на врожайність у сільському господарстві на півострові та на материковій Україні?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорив ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: кримська еколог Маргарита Литвиненко; український експерт з аграрної політики Денис Марчук; керівниця відділу клімату української ГО «Екодім» Євгенія Засядько.

Рік 2021 для Криму став рекордним у частині клімату. У січні був побитий максимальний температурний рекорд для цього місяця, встановлений у 1931 році ‒ температура повітря досягла 17,6 градуса.

«Найвища за весь період метеоспостережень (з 1916 року) температура раніше була встановлена в Сімферополі у 1931 році ‒ 14,4 градуса. Найнижче значення ‒ мінус 18,1 градуса ‒ фіксували у 1942 році. Таким чином, температурний рекорд перевищений на 3,2 градуса. Попереднього разу температурний рекорд був побитий 31 грудня 2020 року», ‒ розповів кримським журналістам черговий синоптик Кримського гідрометцентру Олександр Прутко.

За минуле літо Крим декілька разів постраждав від сильних дощів. З 16 до 20 червня основний удар стихії припав на Керч та Ялту, 4 липня ‒ на Бахчисарайський район. На півострові були затоплені будинки, евакуйовані їх мешканці. Жертвами стихії стали двоє людей, близько 60 осіб постраждали, одна жінка зникла безвісти.

А далі почалася спека ‒ у липні був двічі побитий історичний температурний рекорд.

«20 липня метеостанція, розташована в аеропорту Сімферополь, зафіксувала температуру 36,8 градуса, що на 0,8 перевищує попередній максимум, зареєстрований у 2007 році, ‒ 36 градусів. Ще один температурний рекорд був встановлений напередодні, 19 липня: на метеостанції Сімферополь абсолютний максимум температури повітря був перекритий на 1,4 градуса ‒ це 36,6 (колишній рекорд був встановлений у 2002 році ‒ 35,2)», ‒ розповіла місцевим ЗМІ заступниця начальника Кримського гідрометцентру, головний синоптик Вероніка Шенгелай.

А після аномально спекотного літа холодна осінь прийшла на європейську територію Росії вже з перших днів вересня, така тенденція виявилася і в анексованому Криму, розповіли в міністерстві природних ресурсів та екології сусідньої Росії.

Подібні перепади температур та зміни від посухи до злив уже траплялися в Криму, каже в ефірі Радіо Крим.Реалії кримська еколог Маргарита Литвиненко.

‒ Подібні явища були й раніше, але цього року вони були масштабнішими, відчутнішими для людей і для природи. Такі аномальні явища тепер трапляються все частіше, фахівці кажуть, що раніше за 100 років було приблизно 17 таких піків, а в останні 10-15 років вони спостерігаються набагато частіше.

Природні опади нині ‒ це питання виживання для Криму й виклик для місцевої влади, яка приндиться, намагається переконати себе й населення, що все добре. Але насправді води мало, води не вистачає, водосховища, так, наповнилися, але це, переважно, питна вода, а для сільського господарства води як і раніше немає.

Маргарита Литвиненко
Маргарита Литвиненко
За 100 років було приблизно 17 таких піків, а в останні 10-15 років вони спостерігаються набагато частіше
Маргарита Литвиненко

Усі водосховища в Криму ‒ це водосховища поверхневого стоку. Опади які прийшли, були зливового стоку, тобто не ті, які проникають у землю й через карстові порожнини надходять у наземні джерела й потім у водосховища. Це не ті опади, які живлять по-справжньому водосховища. Чорноріченське водосховище під Севастополем, наприклад, наповнилося тільки до експлуатаційного рівня ‒ це 40-45 мільйонів кубометрів води. Але, щоб його експлуатувати на всю, не замислюючись про ліміти, потрібно 60-65 мільйонів кубометрів води. Тобто радіти тільки експлуатаційному рівню не варто. Це не те наповнення, коли можна витрачати й не замислюватися про майбутнє.

Циклічність посухи та щедрого на воду періоду для Криму ‒ річ нормальна, але залишається питання: як підготуватися до посухи?

Про нетипову у 2021 році погоду в Криму написали багато.

«Кримське літо цього року виявилося не тільки дощовим, а й прикро коротким. Настільки, що досі багато хто ще сподівається на повернення тепла. Нетипово холодний для Криму вересень очікувань не виправдав, на початку жовтня й зовсім довелося одягнутися в мало не зимові куртки та пальто, хоча ймовірність зігрітися ще залишається», ‒ про це пише РИА Новости Крым.

Кліматолог, доцент агротехнологічної академії КФУ Володимир Рябов запевняє читачів, що «зима має бути теплою», а посушливий період закінчився.

«Періоди посушливих років тривають у середньому 4 ‒ 5 років. Після них починаються вологі періоди такої ж тривалості. Так ось, у нас якраз закінчився посушливий період, який тривав з 2017 року, і з 2021-го починається вологий період. Уже за 9 місяців року опадів випало більше, ніж за весь минулий. Це не означає, що будуть такі ж урагани й повені, які ми пережили цього року. Але річна сума опадів у 2022-2025 роках буде більшою, ніж у минулу п'ятирічку. А потім знову почнеться посушливий період. В усякому разі, так у Криму було упродовж останніх 30 років», ‒ робить висновок учений.

Саме з такою незвичною погодою та зливами, пов'язують підвищення цін на овочі в Криму, цю ситуацію розбирали в інших ефірах Радіо Крим.Реалії.

Український експерт з аграрної політики Денис Марчук в ефірі Радіо Крим.Реалії відзначає пряму залежність між погодними умовами й цінами на продовольчих ринках.

Денис Марчук
Денис Марчук

‒ Якщо у 2020 році ми мали в регіоні посуху, то ми побачимо пізніше у недостатній кількості товар і, звичайно, вартість його буде високою. У 2021 році ми маємо хороший урожай, один з найкращих за всі роки незалежності України, маємо можливість експортувати його й мати валютні надходження. Аграрний бізнес дуже залежить від погодних умов. Але є й адміністративні чинники, наприклад, митниця довго тримала й не впустила в країну партію добрива.

У сусідній Росії вже передрікають новий льодовиковий період в Європі та європейській частині Росії. Такий прогноз озвучив провідний науковий співробітник, фахівець з природних катастроф Пущинського наукового центру біологічних досліджень РАН Олексій Карнаухов.

«Ми перебуваємо на роздоріжжі двох трендів ‒ з одного боку спостерігаємо глобальне потепління клімату, з іншого поступове ослаблення Гольфстриму. І якщо станеться перелаштування течій у Північній Атлантиці, то в Європі та в європейській частині Росії трапиться різке похолодання, на 10, 20 градусів. Фактично це означатиме настання льодовикового періоду», ‒ зазначає фахівець.

Зараз процеси потепління відбуваються дуже швидко, у масштабі існування планети, каже в ефірі Радіо Крим.Реалії керівниця відділу клімату української ГО «Екодім» Євгенія Засядько.

У нас уже не буде таких стабільно сніжних зим, як були 20 років тому
Євгенія Засядько

‒ Ми не можемо так швидко адаптуватися до погодних перепадів. Цього року відбуваються температурні «гойдалки» восени, утворилася холодна маса, яка накриває частину європейської території.

Синоптики працюють і роблять прогнози, судячи з усього, у нас уже не буде таких стабільно сніжних зим, як були 20 років тому. Сніг буде, але не в таких обсягах і масштабах, як ми звикли. Це може спричинити водний дефіцит, все покаже зима. Якщо зима буде такою безсніжною, як у 2020 році, то це привід для певного ризику. Якщо помірно сніг буде, як торік, то ризики будуть мінімальними.

Для України це несе ризик того, що Південь буде досить посушливим, і це вже відбувається, там складніше вирощувати сільськогосподарську продукцію і з кожним роком ситуація буде погіршуватися, оскільки температура продовжує рости, викиди в атмосферу продовжують накопичуватися.

(Текст підготувала Інна Аннітова)

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG