Доступність посилання

ТОП новини

Незаконний призов: чому кримчани не хочуть служити в російській армії


Призовники в збірному пункті Сімферополя перед виправлянням першої партії до місць несення служби в ЗС Росії, жовтень 2016 року
Призовники в збірному пункті Сімферополя перед виправлянням першої партії до місць несення служби в ЗС Росії, жовтень 2016 року

Призов новобранців до лав армії країни-окупанта ‒ військовий злочин, описаний у міжнародному законодавстві. Такі факти на території Криму регулярно фіксують українські правозахисники та прокуратура АРК для передачі в міжнародні інстанції. Кримчани можуть уникнути служби в російській армії й таких випадків з кожним роком стає все більше, відзначають правозахисники.​

Російські силовики й нинішня влада на території Криму вважають призов до лав російської армії законним та обов'язковим, а кримські суди розглядають справи «ухильників». Так у липні 2021 року у російські суди Криму надійшло щонайменше 17 кримінальних справ стосовно кримчан, звинувачених в ухиленні від служби в російській армії. Кримська правозахисна група повідомляє, що всього з початку року до судів були передані 244 такі справи. Але у кримчан є можливість уникнути призову в російську армію й стати (при бажанні) анонімним свідком військових злочинів Росії на території Криму, кажуть у Кримській правозахисній групі.

Які підсумки весняної призовної кампанії в Криму? Як стати анонімним свідком і довести військовий злочин Росії в Криму? Які подробиці кримінальних проваджень щодо осіб, підозрюваних в організації незаконного призову? Чому російська влада так ретельно блокує доступ до матеріалів правозахисників та ЗМІ?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії у ток-шоу «Кримський ранок» обговорював Сергій Мокрушин та його співрозмовники: експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов і заступник начальника управління Прокуратури АРК Єгор Ребров.

Сьогодні можна тільки приблизно оцінити кількість призовників у Криму та Севастополі, спираючись на загальний план Росії щодо призовів минулих років, ‒ близько трьох тисяч осіб. Річ у тім, що російський військовий комісаріат Криму перестав публікувати планові та фактичні показники призову в Криму, каже в ефірі Радіо Крим.Реалії експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.

Ми фіксуємо зростання справ, які розглядають окупаційні суди за фактом відхилення від служби в російській армії
Олександр Сєдов

‒ Зазвичай російська влада проводить пресконференції, на яких повідомляє плани щодо призову, але цього року такі цифри не були озвучені. Це може бути спробою приховати злочин. Міжнародні правозахисники неодноразово говорили, що призов на тимчасово окупованій території ‒ це військовий злочин. Тому так, не повідомляючи інформацію, російські сили намагаються приховати військовий злочин та його докази, хоч і непрямі. Ми фіксуємо зростання справ, які розглядають окупаційні суди за фактом відхилення від служби в російській армії, можливо, це пов'язане з пандемією, коли люди вважають, що Covid ‒ можливість не служити, або з посиленням судової практики. Штрафи за ухилення призначають від 5 тисяч, у середньому ‒ 40 тисяч і максимально ‒ 80 тисяч рублів. Є відсилання на примусові роботи й одне рішення ‒ умовне позбавлення волі. Все залежить від судді.

Найкращий вихід для молодих людей ‒ не ставати на облік і не отримувати повістку про призов на строкову службу, оскільки головним аргументом у суді буде те, що повістка отримана, а людина не з'явилася для проходження служби. Якщо вже отримали повістку, варіант уникнути служби ‒ залишити окуповану територію; довести, що ви непридатні для служби в армії через медичні показання. Якщо ви можете й хочете надати докази незаконних дій окупаційної влади, можна звернутися в Кримську правозахисну групу, у прокуратуру АРК, що на материковій частині України, надати повістку, фотографії, військові квитки, медичні документи, папери про відпустки з армії тощо. Усі документи можуть бути подані на умовах анонімності. Чим більше фактів і жертв, тим більше шансів довести в міжнародних судах, що Росія здійснює військовий злочин.

Олександр Сєдов
Олександр Сєдов

Наприкінці червня 2021 року прокуратура АРК у порядку спеціального попереднього розслідування надіслала в суд обвинувальний акт щодо «військового комісара міста Феодосії та Кіровського району Республіки Крим» Олександра Кабашного, який служив у Повітряних силах ЗС України та після окупації Криму зламав присягу й перейшов на службу до Росії. Він звинувачується у військовому злочині за організацію та проведення призову кримчан у ЗС Росії. Окрім того, 29 липня Прокуратура АРК повідомила про оголошення підозри російському військкому Криму Юрію Лимарю, який підозрюється в порушенні законів і звичаїв війни. Санкція статті передбачає покарання на період від восьми до дванадцяти років позбавлення волі, повідомляє прокуратура АР Крим та м.Севастополя.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

У Прокуратурі АРК та Севастополя 1 серпня повідомили, що Херсонський міський суд, узяв під домашній арешт кримського підприємця, підозрюваного в наданні допомоги в перевезенні призовників з Криму для служби в російській армії, також заборонив виїзд йому з материкової України на півострів. За інформацією відомства, підозрюваний «систематично допомагав проведенню незаконних призовних кампаній громадян України на території окупованого півострова». Чоловікові загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 8 до 12 років. Ім'я та прізвище підозрюваного не вказані в повідомленні відомства, його публічних коментарів немає. Окрім домашнього арешту, на нього судом покладена низка обмежень, зокрема, на виїзд до Криму.

Севастопольців відправляють до Ростова-на-Дону на службу в російській армії, 24 листопада 2020 року
Севастопольців відправляють до Ростова-на-Дону на службу в російській армії, 24 листопада 2020 року

В ефірі Радіо Крим.Реалії заступник начальника управління Прокуратури АРК Єгор Ребров розповів, що подібні справи розглядаються в межах статті 438 Кримінального кодексу України, яка відсилає до міжнародного законодавства.

Під кримінальне переслідування можуть потрапляти люди, які залучені в самому призовному механізмі
Єгор Ребров

‒ У кожній конкретній справі необхідно керуватися конкретними конвенціями в цьому випадку ‒ це конвенція про захист прав цивільного населення під час війни. Конвенція використовується в усіх випадках при оголошенні війни або при збройних конфліктах, які можуть виникнути, навіть якщо одна зі сторін не визнає воєнного стану, також у разі окупації. Стаття 147 забороняє примус до служби в лавах держави-окупанта.

Під кримінальне переслідування можуть потрапляти люди, які залучені в самому призовному механізмі, зараз це, переважно, військові комісари. Але й дії членів призовних комісій, наприклад, лікарів, та інша допомога, що надається, може бути кваліфікована як співучасть у злочині. Прокуратура займається підготовкою документів для передачі міжнародним інституціям, зокрема кримінальному суду. Кожен призов аналізується, ми збираємо відомості з усіх можливих джерел інформації.

Перший день кримського призовника на російській військовій службі, квітень 2021 року
Перший день кримського призовника на російській військовій службі, квітень 2021 року

Кримська правозахисна група, яка веде постійний моніторинг призовних кампаній у Криму та фіксує порушення міжнародного права, 12 липня повідомила про те, що російська влада блокує сайт організації на території Криму за «посягання на безпеку Росії». За інформацією КПГ, з початку року російські суди в Криму винесли як мінімум 20 рішень, які забороняють статті Кримської правозахисної групи для «поширення на території Росії». Всі публікації стосуються незаконного військового призову в Криму. Повідомлення про блокування матеріалу на цю тему отримав і проєкт Крим.Реалії.

(Текст склала Інна Аннітова)

Призов кримчан і севастопольців до російської армії

Після анексії Криму Росія здійснює призов жителів півострова в лави своїх збройних сил. За даними Міністерства закордонних справ України, за останні шість років близько 25 тисяч кримчан і севастопольців відправили служити до російської армії.

У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch повідомляли, що близько 85% кримчан, призваних на військову службу навесні 2019 року, відправили на бази до сусідньої Росії.

В ООН неодноразово наполягали на тому, щоб Росія припинила призов жителів Криму до своїх збройних сил. В організації закликають Москву дотримуватися міжнародного права.

Росія ігнорує заклики України та міжнародних організацій і продовжує призовну кампанію на півострові. При цьому Росія переслідує тих жителів Криму, які відмовляються служити в армії. За даними «Кримської правозахисної групи», станом на липень 2020 року зафіксовано 125 кримінальних справ за ухилення від служби в Збройних силах Росії, які передані на розгляд до судів Криму. Щодо 113 з них вже винесено вироки, ще 12 перебувають на стадії розгляду.

Прокурор Автономної Республіки Крим і міста Севастополя Ігор Поночовний повідомив, що жителі Криму, яких призвали до російської армії, не можуть зазнавати кримінального переслідування на материковій частині України. Також відомство просить кримчан звертатися телефоном або на електронну пошту в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG