Доступність посилання

ТОП новини

«Вирок російській освіті»: чому кримські школи та дитсадки не можуть отримати ліцензії


96 кримських шкіл, дитячих садків та шкільних установ додаткової освіти працюють без ліцензії, повідомив спікер парламенту Криму Володимир Константинов. За його інформацією, Росспоживнадзор видав їм негативні висновки через «невідповідність матеріально-технічної бази санітарним правилам і нормам». Така ситуація може призвести до того, що ці дитсадки та школи закриють, а їхні випускники не отримають документів про освіту.

За словами Володимира Константинова, без ліцензій залишилися 49 дитсадків, 33 загальноосвітні школи та 14 організацій додаткової освіти. Перед початком 2017-2018 навчального року міністр освіти, науки та молоді Криму Наталя Гончарова повідомила, що на півострові працюють 431 дитячий садок і 530 шкіл. Щоб вирішити проблему, російська влада Криму підготувала проект закону про продовження терміну отримання ліцензій до 1 вересня 2019 року.

Директор Ліцею Російської академії народного господарства та державної служби, «Почесний працівник загальної освіти» Жанна Подковиркіна міркує, чому виникли проблеми у кримських шкіл.

‒ Не будь-яке приміщення можна пристосувати під школу, взявши його в оренду, припустимо. Воно має відповідати всім вимогам безпеки за російським законодавством ‒ і протипожежним, і антитерористичним, і гігієнічним. Класи мають вміщувати відповідну кількість дітей, мати певний світловий, тепловий режими. Вимог дуже багато: розміри їдальні, наявність медичного кабінету та кабінету щеплень. Можливо, розбіжності в українському та російському законодавствах були досить великими, і, напевно, потрібно багато грошей, щоб довести установи до потрібного рівня.

Жанна Подковиркіна підкреслює, що влада зобов'язана надати всім дітям можливість навчатися в ліцензованих та акредитованих освітніх організаціях.

‒ Якщо в Росії виникають труднощі навіть із доступом до школи ‒ наприклад, вона далеко, ‒ організовують спеціальні рейси автобуса. Я впевнена, що жодна дитина не може залишитися без школи в такій ситуації, як у Криму. Бували випадки з маленькими містами, де було б дивно зберігати таку ж кількість шкіл, як було 25-30 років тому, при скороченні населення в півтора рази. Звісно, в Росії оптимізацію проводили, це нормальний, виправданий економічний процес в інтересах місцевих жителів.

Голова Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова називає ситуацію зі шкільними ліцензіями в Криму вироком російській освіті.

Не видати ліцензії десяткам шкіл ‒ це серйозний вирок системі російської освіти
Валентина Потапова

‒ До 2014 року проблеми виникали, особливо це стосувалося дитячих садків. Зі школами труднощі виникали вкрай рідко ‒ найчастіше це стосувалося сільських шкіл, де кількості дітей не вистачило б, щоб цей навчальний заклад можна було утримувати. Школи об'єднували, дітей звозили в опорну школу, і в Україні була велика дискусія з цього приводу. Але щоб не видати ліцензії десяткам шкіл ‒ це серйозний вирок системі російської освіти. Потрібно дивитися, хто там директори: цілком можливо, що вони виявилися неугодними фейковому «міністерству освіти» Криму. Але мені це дуже дивно, тому що перед початком 2018 року Гончарова (кримський міністр освіти Наталя Гончарова ‒ КР) сказала, що шкіл катастрофічно не вистачає, і Сімферополь був змушений перейти в другу зміну.

Валентина Потапова вказує на те, що дошкільна освіта не належить до обов'язків держави, на відміну від шкільної.

Мілітаризація починається з дитячого садка, дітей із дуже раннього віку вчать вмирати за батьківщину
Валентина Потапова

‒ Цілком можливо, що закриття дитячих садків потрібне, щоб відкрити дорогу бізнесу з приватними дитячими садками. Щодо шкіл, на початок 2018 навчального року приблизно 250 тисяч дітей сіли за парти в Криму. У Севастополі та Сімферополі збільшилася кількість першокласників, але це пов'язане з міграційними процесами. Залишилася тільки одна школа в Феодосії, де викладання ведеться українською мовою, але тільки до 9 класу. Окрім того, зібрати першокласника до школи стало приблизно на 20% дорожче, ніж 2017 року. Мілітаризація освіти, незважаючи на Керченську трагедію, не зупинена, вона триває, все будується на військово-патріотичному вихованні. У Криму мілітаризація починається з дитячого садка, дітей із дуже раннього віку вчать вмирати за батьківщину.

Кримський юрист і правозахисник Ленура Енгулатова розповідає, як справи з вивченням української та кримськотатарської мов у кримських школах, що гарантувала російська влада 2014 року.

‒ Батьки не отримують інформацію про можливість навчатися повністю рідною мовою, або вивчати її як окремий предмет у розкладі. Цим користуються деякі управлінці, батьки не знають про свої права. Адміністрації школи також доводять їх до добровільної відмови від вивчення рідної мови, кажуть: так навіщо воно вам потрібне, усі іспити будете здавати російською мовою, це навантаження для дитини тощо. Багато батьків із цим погоджуються й не бачать перспективи. При цьому, за офіційними відомостями, динаміка щодо кримськотатарської мови позитивна, а щодо української вона зменшується: ми фіксуємо факти тиску на батьків учнів, які виявляють бажання навчатися нею. Не можна сказати, що закриваються саме класи, школи з іншою мовою навчання ‒ класи та школи в принципі закривають в усьому Криму з метою оптимізації.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG