Що сьогодні відбувається в Чорному та Азовському морях? З яким співвідношенням сил на морях розпочалася повномасштабна війна Росії проти України та яка розстановка сил зараз? Чи здатні збройні сили України завдати удару по військових цілях у Криму? Про морську арену битв у війні Росії проти України Крим.Реалії говорили з українським військовим експертом Олегом Ждановим.
«Не маючи флоту, ми досить сильно пошматували російський Чорноморський флот»
– Ситуація в Чорному морі складна, а Азовське море російські політики вже встигли оголосити своїм внутрішнім морем. Повернімося до позначки 24 лютого 2022 року. Наскільки на цей момент було посилено Чорноморський флот Росії, її морські сили на Азовському морі?
– Посилення було. Вони перегнали великі десантні кораблі з Балтійського флоту, і два кораблі прийшли з Північного флоту. Ми тоді налічували до 10 великих десантних кораблів у складі Чорноморської ескадри. Також прийшло кілька корветів із Каспійської флотилії, які були носіями ракет «Калібр». Якщо мені не зраджує пам'ять, ще й прийшов есмінець. Сумарний залп ракет складав 74 ракети «Калібр». Інших посилень, на щастя, не було.
Є ще нюанс. Їхній флагман крейсер «Петр Великий» не зміг приєднатися до Чорноморської ескадри, як і підводні човни з Північного флоту, бо Чорне море – без'ядерна зона, і туди заборонено вхід кораблям навіть із атомною енергетичною установкою.
– Якою була політика Росії щодо нарощування сил в Азовському морі перед повномасштабним вторгненням в Україну?
– Після інциденту, коли були атаковані наші малі броньовані артилерійські катери та захоплені наші моряки в полон, Україна більше не пробувала посилити море (свою військову міць в Азовському морі, – КР). Але частина катерів була сушею перевезена на трейлерах і спущена на воду в Бердянську. Ми були лише на початку славного шляху створення там бази. Також перегнали кілька суден забезпечення. З кораблів більшої тоннажності ми нічого не переганяли. Все, що ми встигли вивести із Севастополя у 2014 році, залишалося на Чорноморському узбережжі України.
Все, що ми встигли вивести із Севастополя у 2014 році, залишалося на Чорноморському узбережжі України
Щодо флоту ми встигли лише ухвалити концепцію. А більше практичних дій, крім будівництва малих кораблів, ми не встигли зробити до початку повномасштабної війни. Тому було й рішення (український фрегат – КР) «Гетьман Сагайдачний» притопити, бо він один проти Чорноморської ескадри – це було б побиття немовляти.
Ми зараз навіть не маючи флоту досить сильно пошматували Чорноморський флот. Сьогодні повний залп Чорноморської ескадри може становити не більше 50 ракет. На третину ми зменшили вогневу міць ЧФ Росії.
– У якій конфігурації існує російський Чорноморський флот, порівняно з тим самим 24 лютого?
– Склад великих десантних кораблів зменшено практично вдвічі. Відповідно, десантні можливості зменшені вдвічі. Відсутність флагмана, крейсера «Москва» повністю позбавила росіян системи протиповітряної оборони – головної парасольки системи ППО над Чорноморською ескадрою. І вони вже навіть вдалися до таких маневрів, як встановлення сухопутних засобів ППО ближнього радіусу дії на палуби своїх кораблів.
Останнє фото ракетного крейсера «Москва» на поверхні води
– А це ефективно?
– Не зовсім, але на безриб'ї і рак – риба. Це говорить або про те, що система ППО самих кораблів несправна, або вона ще радянська і, цілком можливо, дуже слабка. Тому вони намагаються замінити її сухопутними засобами.
– Чи є загроза висадки десанту на одеському напрямку?
– Вона вже не зберігається. Питання морського десанту можна поки що зняти з порядку денного. Можливості десантування знизилися вдвічі. І зверніть увагу: щойно почалися активні розмови про встановлення на бойове чергування протикорабельного комплексу «Гарпун», Чорноморська ескадра пішла з ймовірної зони поразки цього комплексу. Тобто вони відійшли від нашого узбережжя на понад 300 кілометрів. І сьогодні вони бояться увійти до цієї зони.
Вопрос морского десанта можно пока что снять с повестки дня. Возможности десантирования снизились вдвое
Наочний приклад. Ми вже яку добу проводимо операцію з ліквідації російського гарнізону на Зміїному. За цей час жоден корабель російської ескадри, жодне судно постачання навіть не спробували прийти до них на допомогу.
А після того, як ми знищили їхні військові об'єкти на газодобувних платформах у Чорному морі (там були станції радіолокації та морські сонари), їхня ескадра не чує і не бачить цю акваторію.
«Севастопольська бухта може потрапити до зони ураження українських ракет»
– Чи дотягується Україна до цілей у Криму?
– Так, ми можемо дістатися до цілей у Криму, особливо в його північній частині та на північно-західному узбережжі. Здобуття нових видів озброєнь дало нам паритет. Сьогодні ця акваторія під перехресним вогнем. У принципі, вся акваторія на дальності 300 кілометрів перебуває під нашим вогневим контролем.
– Тобто у Севастопольської бухти в цьому плані «шансів» більше, ніж у Керченського мосту?
Севастопольська бухта справді може потрапити до зони ураження комплексу «Гарпун»
– Так. Севастопольська бухта справді може потрапити до зони ураження комплексу «Гарпун». І я думаю, у Генштабі розглядають це питання. Особливо, на мій погляд, було б ефективно завдати удару по кораблях Чорноморського флоту в момент завантаження ракет «Калібр» – після чергових залпів вони заходять завантажуватися. До речі, підводні човни, мабуть, не готові сьогодні використовувати грот в Інкерманській бухті, і вони вантажать їх у надводному стані біля відкритого пірсу. Просто ідеальний момент.
– Що відбувається на херсонському напрямі фронту?
Захоплювати, мародерствувати, грабувати, вбивати вони готові, а вмирати за український Херсон вони не готові
– Те, що контрнаступальні дії України мають такий успіх – це заслуга ЗСУ, але це ще говорить про морально-психологічний стан російських військ. Захоплювати, мародерствувати, грабувати, вбивати вони готові, а вмирати за український Херсон вони не готові.
– Про можливість визволення Україною Криму. Чи може це статися раніше, ніж визволення інших українських регіонів?
– Так, може. Якщо буде успішне просування наших військ уздовж узбережжя, ми можемо заходити до Криму, не чекаючи на підхід наших військ до кордону з Ростовською областю. Тим більше, в Криму сьогодні кількість російських військ не така велика, як вона була до початку вторгнення. Всі російські війська на Півдні України, а Крим вони використовують як транзит, ремонтну базу та базу для постачання південного угруповання російських військ.
– Який ресурс потрібний Україні для цього?
– Ресурс має обчислюватися сотнями одиниць кожного виду озброєнь. Я маю на увазі: танки, артилерію, бойові броньовані машини… Коли це станеться, ми можемо говорити, що можемо формувати нове угруповання військ, яке проводитиме контрнаступну операцію.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
