Доступність посилання

ТОП новини

Ярмарки або меморандуми: чим російська влада має намір перемогти високі ціни в Криму?


Сільськогосподарський ярмарок у Сімферополі, архівне фото

У російському уряді Криму повідомили, що розробили низку заходів, покликаних стримати зростання цін на овочі та фрукти на півострові. Зокрема, чиновники планують частіше проводити ярмарки, налагоджувати співпрацю між виробниками та ритейлерами, про що з підприємцями укладатимуть відповідні меморандуми.

За інформацією комітету з економічної політики, промисловості та розвитку підприємництва підконтрольного Росії парламенту Криму, ціни на моркву та буряк на півострові з початку року зросли в кілька разів, на картоплю ‒ вдвічі. Голова цього комітету Оксана Доброріз повідомила, що подорожчання складових борщового набору є сезонним, але визнала, що цьогоріч воно перевищило показники минулого. Водночас прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін підписав постанову про підтримку будівництва оптово-розподільних центрів у Криму з 2022 року. Передбачається, що це дозволить кримським агровиробникам зводити цю інфраструктуру на пільгових умовах і допоможе укріпленню продовольчої безпеки півострова. Про способи боротьби з високими цінами в Криму йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримський підприємець та експерт ринку продовольчих товарів Андрій Александров висловив Крим.Реалії думку, що хоча частина з озвучених російською владою заходів здатна стримати ціни, з іншими можуть виникнути труднощі.

‒ У великих містах на зразок Сімферополя ярмарки, напевно, матимуть якийсь вплив, але тільки якщо туди приїдуть самі сільгоспвиробники. Часто ми зустрічаємо там звичайних комерсантів, які десь взяли товар і просто привезли на ярмарок, щоб реалізовувати не тільки у стаціонарних точках. Що стосується співпраці між сільгоспвиробниками та ритейлерами, є дуже серйозна перешкода: ці виробники платять свій сільгоспподаток, а не ПДВ. Водночас усі серйозні мережі ‒ платники ПДВ, і щоб працювати ефективно, їм треба отримувати податкові кредити від постачальника, тобто від сільгоспвиробника. Ті його дати не можуть, і в підсумку при реалізації у ритейлерів виникає необхідність сплачувати ПДВ ‒ то плюс 10% до овочів і плюс 20% до фруктів. Усе це вбиває ґрунт для співпраці.

Андрій Александров зазначає, що у сільгоспвиробників, як правило, вже сформоване своє коло клієнтів, і вони не зацікавлені в тому, щоб зв'язуватися з торговими мережами.

Крим ‒ не найбільш платоспроможний регіон, і кримські замовники, закупівельники не такі потужні
Андрій Александров

– Ритейлери примхливі до якості, вимогливі до термінів та інших нюансів постачання, вимагають відтермінування платежу тощо. Тобто тут для співпраці потрібний дуже сильний компроміс. Можливо, точково, для галочки якісь угоди пройдуть, щоб хтось нагорі відзвітував, що робота проведена. У те, щоб така співпраця відбувалася системно й регулярно, мені заледве віриться. Щодо сховищ для продуктів у Криму, наскільки я знаю, у сільгоспвиробників усе з коліс іде на материк (мається на увазі в Росію ‒ КР), оскільки Крим ‒ не найбільш платоспроможний регіон, і кримські замовники, закупівельники не такі потужні. Наприклад, врожаї персика й черешні треба реалізувати швидко й в одні руки ‒ у результаті вантажиться фура та йде на Москву або в російську мережу. Адже те, що виробляють у Криму, в Росії має додаткову надбавку, за ім'я.

На думку Андрія Александрова, будівництво оптово-розподільних центрів у Криму може допомогти місцевому ринку хіба у випадку зі спеціальними холодними сховищами для овочів, однак точні плани щодо цього невідомі.

Садовод із Криму Аріф Османов вирощує і продає персики без будь-якого контакту з ярмарками й торговими мережами. Він вважає, що подорожчання не пов'язане зі схемами реалізації.

Ринок диктує свої ціни, і чиновникам краще туди не сунутися. Якщо переходити на ручне управління, ні до чого хорошого це не призведе
Аріф Османов

– Персики стали дорожчими в рублевому еквіваленті, але це пов'язане швидше з інфляцією рубля. Подорожчало в Криму буквально все ‒ продукти, будматеріали. Багато що залежить також від природи: цьогоріч були сильні дощі, градом побило фрукти в селах. Я сам майже не постраждав, але дуже багато хто скаржиться ‒ і взагалі на екологію. У когось у теплицях полуниця потекла просто за кілька днів, ніби щось не так із повітрям. А взагалі, якщо говорити про продажі ‒ приїжджають гуртові покупці, ми з ними домовляємося. Декілька є таких. Якщо є надлишки й ти не встигаєш реалізувати їх у роздріб ‒ звісно, доводиться віддавати гуртом і дешевше. З ярмарками я не зв'язувався, тому що у мене на них часу не залишається. Взагалі, ринок диктує свої ціни, і чиновникам краще туди не сунутися. Якщо переходити на ручне управління, ні до чого хорошого це не призведе.

Своєю чергою, кримський економічний оглядач Олександр Басов також скептично дивиться на заходи російської влади щодо стримування цін.

Коли уряд починає розповідати, що в чомусь винний бізнес, я починаю хвилюватися: таким чином чиновники намагаються перекласти власні очевидні економічні прорахунки на чужі плечі
Олександр Басов

– Подібні заходи вживаються з року в рік, це все вже давно відоме. Ярмарки проводили ще в радянські часи, підписання угод із товаровиробниками та торговельними мережами ‒ теж не нове. Однак ці заходи недостатні й не можуть помітно вплинути на стрімке зростання цін на продовольчому ринку. На ярмарку не пропонують істотно нижчі ціни, і я можу в тому ж супермаркеті або гіпермаркеті знайти все те ж саме, але в набагато ширшому асортименті. Тому ці заходи ‒ швидше популістські. А коли уряд починає розповідати, що в чомусь винний бізнес, я починаю хвилюватися: таким чином чиновники намагаються перекласти власні очевидні економічні прорахунки на плечі тієї сторони, яка насправді майже не впливає на формування цін ‒ підприємців.

Олександр Басов, кримський економічний експерт
Олександр Басов, кримський економічний експерт

Олександр Басов вважає, що високі ціни в Криму зумовлені перш за все нинішнім балансом попиту та пропозиції та не вважає, що російська влада зацікавлена змінювати ситуацію в корені.

‒ У найкращі роки розквіту сільського господарства Криму ‒ у 70-80-і ‒ коли більша частина земель зрошувалася, на півострові вирощувалося до 800 тисяч тонн продукції щорічно. В українські часи цей показник становив 300-400 тисяч тонн, а зараз, у 2021-му, планують зібрати до 100 тисяч тонн продукції ‒ це падіння у вісім разів. У підсумку ми маємо недовиробництво при зростанні попиту й потоку туристів у Криму ‒ все це тисне на ціни. Наявність розподільних центрів, овоче- та фруктосховищ, а також холодильників, які у кращі роки були в кожному господарстві в Криму ‒ звісно, могло б вплинути на ситуацію. Однак коли уряд скаржиться, що ніяк не може все це збудувати, я впадаю в легкий ступор. Адже в їхніх руках усе: і виділити землю, і знайти інвестора. Ймовірно, окремі чиновники особливо не зацікавлені в цих проєктах.

Член українського Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин пояснює, як із ростом цін намагаються боротися на материковій частині України.

Олег Пендзин, член українського Економічного дискусійного клубу
Олег Пендзин, член українського Економічного дискусійного клубу
Є різні способи адміністративного регулювання цін, які, як правило, спричиняють дефіцит ‒ і є ринковий спосіб, коли держава створює запаси якогось продукту й викидає його на ринок у разі зростання ціни
Олег Пендзин

– Україна ‒ велика аграрна країна і, звісно, залежить від кон'юнктури на світових ринках. Ми виробляємо значно більше продукції, ніж споживаємо ‒ наприклад, понад 70 мільйонів тонн зернових при внутрішніх потребах у 20 мільйонів. Досить показова в цьому відношенні соняшникова олія: на експорт відправляється 92-94% від загального обсягу. Тому, звісно, експортер не продаватиме на внутрішній ринок дешевше, ніж на зовнішній. Сезонність також залишається істотним фактором для овочів і фруктів, і дуже багато що тут залежить від можливості зберегти урожай. Є різні способи адміністративного регулювання цін, які, як правило, спричиняють дефіцит ‒ і є ринковий спосіб, коли держава створює запаси якогось продукту й викидає його на ринок у разі зростання ціни, таким чином збиваючи ажіотаж. В Україні є такий фонд.

У грудні 2020 року Держдума Росії ухвалила закон про державне регулювання цін на соціально значні товари, щоб влада могла встановлювати на них граничні роздрібні ціни. Йшлося, зокрема, про ціни на цукор, які за останній рік зросли на 71%, олію ‒ вона подорожчала на 24% ‒ та макарони.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG