«Кримчани шукають ліки, щоб врятувати своїх близьких»: чому на півострові виник дефіцит медикаментів

У Криму зростає статистика захворюваності на COVID-19: упродовж 9 грудня російська влада зареєструвала 278 нових випадків. Тим часом кримчани в соцмережах регулярно скаржаться на те, що хворим складно домогтися медичної допомоги, а виписаних лікарями препаратів в аптеках немає, їх доводиться шукати в сусідньому Краснодарському краї або на материковій Україні.

Водночас, на нарадах з протидії епідемії коронавірусу підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов та керівництво російського Міністерства охорони здоров'я Криму стверджують, що ситуація «під контролем», дефіцит ліків в аптеках «точковий» і швидко заповнюється. Про те, яких препаратів не вистачає кримчанам та як їх доводиться добувати, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Голова Росздравнадзору Криму Василь Клімов 2 грудня визнав нестачу ліків лише частково:

«Ми фіксуємо спорадичний дефіцит медикаментів, але він у нас не критичний. Тобто препарат з'явився, люди придбали ‒ і він зник в одній аптеці, з'явився в інший. Сьогодні ситуація перебуває на контролі Міністерства промисловості й торгівлі Російської Федерації, збільшуються потужності підприємств, які виготовляють ті чи інші препарати, і практично в ручному режимі регулюється питання постачання, щоб ліки надходили не в один регіон, а планомірно в усі регіони. До того ж завжди є аналоги».

Василь Клімов окремо підкреслив, що антибіотик цефтріаксон, який активно скуповують кримчани, насправді не рекомендований при лікуванні коронавірусної інфекції, і додав, що лікарі, які його призначають, «відстали від життя».

Однак журналіст із Севастополя Давид Аксельрод розповів Крим.Реалії, що цей препарат у Росії, як і раніше, призначають пацієнтам на підставі офіційних рекомендацій медичних чиновників.

‒ Як писала російська служба BBC, цефтріаксон, як і раніше, входить у так звані рекомендації для лікування вірусних захворювань, затверджені Міністерством охорони здоров'я. Його дефіцит спостерігається у всій Росії, у Севастополі препарату немає в жодній мережевій аптеці. По-перше, це нові вимоги щодо маркування ліків, запроваджені Міністерством охорони здоров'я цього літа, по-друге, це також високий попит в умовах пандемії. Багато хто запасся ліками про всяк випадок і розкупили невеликі запаси. Далі, антибіотик азитроміцин вдалося знайти в одній з аптек Севастополя, те саме стосується лідокаїну та фізрозчину. Людям доводиться обходити безліч торгових точок, щоб знайти необхідний препарат. У більшості аптек просто не відповідають, при цьому електронна пошта та месенджери на сайтах не вказані. В одній мережі на мій дзвінок все ж відповіли.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Епідемія COVID-19 у Криму: «Схоже на гуманітарну катастрофу»

За словами підконтрольного Кремлю глави Криму Сергія Аксенова, російська влада Криму працює над єдиною базою відомостей, що дозволила б кримчанам в онлайн-режимі довідатися про наявність тих чи інших препаратів у всіх аптеках півострова. Тим часом голова координаційної ради Російської асоціації аптечних мереж Євген Ніфантьєв у своєму матеріалі в «Российской газете» пояснив, як проблеми з маркуванням ліків спричинили їх дефіцит у розпал епідемії коронавірусу:

«Другий удар ‒ у жовтні та листопаді ‒ на жаль, послав систему медикаментозного забезпечення країни в нокаут. І, крім зростання попиту на певні препарати, цьому є декілька особливих причин. Перша й головна: зі збільшеним попитом не впоралася система маркування ліків... Її запровадження було плановим, але всім нам реально не пощастило: поширення коронавірусної інфекції у світі ‒ найбільш невдалий час для впровадження такої важливої, але при цьому дуже складної системи. При русі лікувального препарату від виробника до дистриб'ютора і далі в аптеку необхідно звертатися в систему й отримувати акцептування більше ніж 10 разів. В аптеці не тільки при реалізації, а й під час приймання товару потрібно зчитати коди на всіх упаковках, повідомити про це в систему й отримати позитивну відповідь».

Євген Ніфантьєв поскаржився на те, що через зависання нової системи «на складах виробників і дистриб'юторів зібралася значна кількість ліків, які не могли дійти до аптек». У результаті 2 листопада російський уряд ухвалив постанову №1779, яка істотно спростила рух препаратів від дистриб'ютора до аптеки. Втім, як зазначає Ніфантьєв, це не вплинуло на затримки в оформленні для виробників.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Новий рік скасовується? У Криму посилюють обмеження через коронавірус

Прессекретар підприємства «Крим-Фармація» Світлана Квітко наводить також додаткові причини нестачі антибіотиків.

‒ Я не можу сказати за всі наші аптеки ‒ їх близько сотні у Криму, вони державні. Згідно з мінімальним аптечним переліком, у нас є антибіотики пеніцилінового ряду. Що стосується інших антибіотиків, вони у нас відпускаються за рецептом. Роздрібна частка препаратів у нас мала ‒ переважно це те, що виписують лікарі. Проблеми з дефіцитом антибіотиків є не тільки в нашій мережі, але й в усіх інших у Криму, і по всій країні. Одна причина ‒ це підвищений попит, інша ‒ самі лікарі виписують препарати, яких, як вони знають, не вистачає.

Ми увійшли в пік ГРВІ, грипу, на це накладається епідемія коронавірусу, і дуже багато хто займається самолікуванням. Наскільки мені відомо, багато комерційних аптек відпускають рецептурні препарати без рецептів, у необмежених кількостях. У результаті виробники не встигають реагувати на заявки.

У пошуках дефіцитних ліків кримчани самоорганізовуються і звертаються до волонтерів, ‒ каже голова громадської організації «Кримська сім'я» Аніфе Куртсеїтова.

‒ Місць у лікарнях дуже мало, викликати лікаря додому складно. Ліків не вистачає, особливо антибіотиків: це стосується і цефтріаксону, і сучасніших препаратів. Неможливо знайти солу-медрол, преднізолон, дексаметазон ‒ загалом, усе, що використовується при лікуванні коронавірусу. Буквально пару тижнів тому препарати стали поступово завозити в аптеки, в групах у соцмережах люди пишуть, де і що можна знайти. Добре, що пацієнти об'єднуються і допомагають один одному: наприклад, препарат привезли до Сімферополя, про це хтось повідомляє, і з усіх регіонів Криму їдуть, купують. Кримчани шукають ліки і в Краснодарі, і в Херсоні, щоб тільки врятувати своїх близьких. Бракує також кисневих концентратів, і волонтери регулярно закуповують їх. Завдяки їм, ситуацію якось вдається утримати, але загалом вона дуже складна.

Аніфе Куртсеїтова нагадує, що в Києві ліки для кримчан збирає Меджліс кримськотатарського народу ‒ їх закуповують, зокрема й на пожертвування від кримськотатарської діаспори.

Щоправда, як зазначають громадські активісти, перевозити медикаменти у великих кількостях в анексований Крим досить складно через правила перетину російського кордону.

(Текст підготував Владислав Ленцев)