«Чекають на потрібну пропозицію від України». Чи поверне Росія «кримських диверсантів»?

П'ять років тому, 9 листопада 2016 року, російські спецслужби затримали у Севастополі співробітників аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова та Олексія Бессарабова. Цього ж дня затримали севастопольця Володимира Дудку. Правозахисний центр «Меморіал» визнав Бессарабова і Дудку політичними в'язнями та зажадав негайно звільнити їх.

Якими є ключові моменти справи «севастопольських диверсантів», і чому правозахисники класифікують її як політичну? Чим займалися Володимир Дудка, Дмитро Штибліков та Олексій Бессарабов до затримання? Чому вони могли потрапити у поле зору ФСБ Росії? Що відбувається із засудженими в російській колонії і чи є шанси звільнити їх раніше за термін? Ці теми в студії Радіо Крим.Реалії обговорили ведучий Сергій Мокрушин та його співрозмовники: експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХI», колишній експерт центру «Номос» Павло Лакійчук, брат Володимира Дудки Петро Дудка та експерт центру «Меморіал»​ Сергій Давідіс.

У 2016 році російські телеканали опублікували відеоролики ФСБ, на яких Дмитро Штибліков та Олексій Бессарабов «зізналися», що нібито є офіцерами Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України. Штибліков повідомив на відео, що проводив у Криму «розвідувальну роботу та підбір об'єктів для здійснення диверсій». Дудка, як стверджує його син, теж дав докладні свідчення на відео.

Штибліков, на відміну від Бессарабова і Дудки, визнав провину і погодився на розгляд його справи в особливому порядку. 16 листопада 2017 року його засудили підконтрольним Росії Севастопольським міським судом до п'яти років колонії суворого режиму. До загального вироку було зараховано рік, який Штибліков провів під арештом. Восени 2021 року його термін ув'язнення добігає кінця.

4 квітня 2019 року той же суд визнав Олексія Бессарабова та Володимира Дудку винними у «підготовці диверсії у складі організованої групи та незаконному зберіганні саморобних вибухових пристроїв». Кожного з них засудили до 14 років колонії суворого режиму та призначили штрафи у 300 та 350 тисяч рублів відповідно.

У ГУР міноборони України заперечують зв'язки із Дмитром Штибліковим, Олексієм Бессарабовим та Володимиром Дудкою.

Штибліков і Бессарабов до 2014 року працювали експертами в аналітичному центрі «Номос», а Володимир Дудка – колишній український військовий, капітан другого рангу в запасі.

Як докази того, що затримані готували диверсії в Криму, ФСБ поширила відео затримання та обшуку в будинку Дмитра Штиблікова. На записі – сувеніри із символікою українських військових частин у Криму, візитівка екслідера «Правого сектора» Дмитра Яроша, а також зброя із патронами. Але виявилося, що весь знайдений «арсенал» – це ігрова зброя для страйкболу.

Російські силовики показали також відео «схрону зі зброєю». Воно без звуку і змонтоване так, що не видно, як і хто вказує на місце схрону і який його вміст.

• Крим. Реалії

30 вересня на Майдані Незалежності в Києві відбулася акція-перформанс з нагоди 57-річчя Володимира Дудки

Експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов зазначає, що обставини справи кримських диверсантів схожі на інші переслідування, організовані російськими спецслужбами в Криму. Вони супроводжувалися численними порушеннями прав затриманих.

– Спільне у цих справах те, що людей позбавляють волі, тримають певний час без доступу до адвоката. Пізніше з'ясовується, що багатьох катують для отримання необхідних свідчень і потім публікують відео з цими «визнаннями». І на підставі цього потім будується слідство. Це стандартні порушення, які фіксуємо.

За словами Сєдова, російські силовики заводять такі справи, щоб «отримати зірку на погони». Крім того, вони нагнітають обстановку в Криму для залякування його жителів Україною, каже він.

Правозахисник вважає, що фігурантів «справи кримських диверсантів» можуть звільнити до закінчення їхніх термінів, лише якщо відбудеться новий обмін утримуваними особами між Україною та Росією.

– Фігурантів так званої справи кримських диверсантів Росія розглядає як людей, які діяли за завданням України. І вони можуть їх теоретично обміняти. Як показує справа Євгена Панова (колишнього політв'язня, фігуранта «справи українських диверсантів», засудженого в Криму на вісім років і звільненого під час обміну в 2019 році – КР), це люди, яких Росія готова обмінювати у разі потреби. Чекають на потрібну пропозицію з боку України.

Брат Володимира Дудки Петро Дудка каже, що надії на звільнення політв'язнів «дедалі менше». Він вважає, що влада України має прискорити цей процес.

Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Крим.Реалії у серпні заявляв, що процес звільнення кримських політв'язнів «гальмується повністю». У вересні на форумі YES Brainstorming у Києві він допустив звільнення «якоїсь кількості» українців, утримуваних Росія, після «нормандської зустрічі, якщо вона відбудеться».

Олексій Бессарабов раніше написав лист держсекретарю США Ентоні Блінкену, в якому заявив, що він та інші політв'язні «майже забуті».

«Незважаючи на те, що моє ім'я, як і імена десятків інших політичних в'язнів, є у списках таких правозахисних організацій як Freedom House, «Меморіал», ми майже забуті. Про нас пам'ятають лише наші рідні, друзі, колеги по роботі. Ми забуті, бо проблематика Криму не обговорюється ні у «нормандському форматі», ні на Мінських переговорах. Ці формати стосуються лише окупованого Донбасу. Але не Криму. Олег Сенцов уже на волі, але «список Сенцова» залишився, більше того, він постійно поповнюється новими іменами арештантів», – пише політв'язень.

Ентоні Блінкен відповів Бессарабову, запевнивши його та інших українців-політв'язнів, що «Сполучені Штати Америки не забули» про них.

Блінкен пообіцяв, що США продовжуватимуть «закликати Росію звільнити всіх українських політв'язнів, яких вона незаконно утримує, щоб Бессарабов та інші політв'язні знову повернулися на волю, возз'єдналися зі своїми близькими та продовжили життя у суверенній демократичній Україні».

Керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХI», колишній експерт центру «Номос» Павло Лакійчук вважає, що Дмитро Штибліков потрапив у поле зору російських спецслужб саме через свою експертну діяльність. На його думку, Штибліков у своєму дослідженні передбачав російську анексію Криму ще 2008 року, після подій у Грузії.

– Тоді його публікація мала широкий резонанс серед наших російських колег та дуже недружні відгуки. На жаль, Діма мав рацію. І я думаю, що і ця публікація, й інші його критичні публікації щодо дій Чорноморського флоту на території України слугували тому, що він потрапив у поле зору російських спецслужб. А в 2016 році російським силовикам знадобилися «цапи-відбувайла» для демонстрації своєї результативності, і було сфабриковано кримінальну справу.

Павло Лакійчук вважає, що російські спецслужби «шукатимуть нові приводи для репресій, щоб змусити проукраїнських кримчан замовчати і піти з публічного поля».

Олексія Бессарабова та Володимира Дудку визнано міжнародним центром «Меморіал» політв'язнями. Дмитра Штиблікова – ні. Експерт правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс у коментарі Крим.Реалії пояснив це тим, що «позиція Дмитра Штиблікова та його захисту не була спрямована на те, щоб довести неспроможність і протиріччя, які були у справі». Водночас як адвокати Дудки і Бессарабова, на його думку, «працювали більш ефективно та змогли довести багато невідповідностей».

ДОВІДКА: 9 листопада 2016 року в Севастополі російські силовики затримали Дмитра Штиблікова, Олексія Бессарабова та Володимира Дудку. Дмитро Штибліков та Олексій Бессарабов до 2014 року працювали військовими експертами у центрі «Номос». Володимир Дудка – капітан 2-го рангу запасу, у минулому – капітан корабля радіоелектронної розвідки.

У Службі безпеки України повідомили, що затримані в Криму громадяни України не є ні співробітниками, ні контактерами з боку СБУ.

У травні 2017 року фігурант Штибліков уклав досудову угоду зі слідством, тобто визнав свою провину. Жодного із незалежних адвокатів до нього не допустили. Пізніше підконтрольний Кремлю Севастопольський міськсуд засудив Штиблікова до п'яти років ув'язнення. Його етапували в колонію № 6 російського Омська.

(Текст підготувала Олександра Шевченко)