Доступність посилання

ТОП новини

«Військові бази Росії вбивають природу»: експерти щодо ситуації в Криму


Вибух вакуумної бомби під час стратегічних командно-штабних навчань «Кавказ-2016» біля полігону Опук, Крим. Ілюстраційне фото

«Екологічними бомбами» назвав ситуацію в анексованому Росією Криму і на тимчасово непідконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей президент України Володимир Зеленський на 26-й кліматичній конференції ООН.

Яка позиція російської влади Криму та угруповань «Л/ДНР» щодо цих екологічних проблем? Як фіксуються та класифікуються екологічні злочини на тимчасово непідконтрольних Україні територіях? І як на ситуацію можуть вплинути Україна та міжнародне співтовариство? Ці теми у студії Радіо Крим.Реалії, у ток-шоу «Крим.Важливе», обговорили ведучий Сергій Мокрушин та його співрозмовники: аналітик «КримSOS» Євген Ярошенко та кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнаціональних відносин КНУ ім. Шевченка Роман Єделєв.

Планета отримала дві екобомби в центрі Європи – окуповані Крим та частина нашого українського Донбасу
Володимир Зеленський

«Щоб подолати глобальне потепління, нам потрібне глобальне потепління у відносинах між державами, де щороку тане довіра. Домовленості нічого не варті, якщо для когось це просто слова. Це стосується і екологічних угод, і тих, що не стосуються довкілля. 1994 року Україна отримала гарантії безпеки, які, на жаль, не були виконані, а планета отримала дві екобомби в центрі Європи – окуповані Крим та частина нашого українського Донбасу. Крим із унікальними флорою та фауною став військово-морською базою Росії, а на частині Донбасу – затоплення шахт, деградація ґрунтів, дефіцит питної води. І все це зараз. Це є загальна загроза для всього світу. У наш час біда, де б вона не сталася, я впевнений, стосується абсолютно всіх», – заявив президент України Володимир Зеленський на 26 кліматичній конференції ООН у Глазго.

Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Конференції ООН зі зміни клімату (COP26) у Глазго, Шотландія, Велика Британія, 1 листопада 2021 року
Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Конференції ООН зі зміни клімату (COP26) у Глазго, Шотландія, Велика Британія, 1 листопада 2021 року

Вперше кліматична конференція ООН відбулася 1995 року і відтоді проходить щорічно. У 2015 році її учасники підписали Паризьку угоду, що декларує прагнення до кліматичної нейтральності. Україна стала однією із сторін, яка взяла на себе такі зобов'язання, і нещодавно оприлюднила оновлений внесок у цю угоду – визначила мету до 2030 року скоротити викиди парникових газів до 35% порівняно з 1990 роком.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

26-й саміт конференції називають найважливішим для майбутнього всієї планети. Але він проходить без глав трьох держав, на які дуже чекали. Як пишуть ЗМІ, на саміт не приїхали лідери Бразилії, Китаю та Росії. Глава КНР Сі Цзіньпін лише надіслав вітального листа. Президент Росії Володимир Путін надіслав учасникам саміту відеозвернення. Його прессекретар Дмитро Пєсков пояснив, що участь Володимира Путіна в онлайн-обговоренні неможлива, оскільки «такого формату технічно не передбачено».

У Криму екологічну ситуацію погіршує військовий контингент Росії, що зростає, говорить аналітик громадської організації «Крим SOS» Євген Ярошенко. За інформацією різних органів влади України, за перші п'ять років перебування Криму під контролем Росії кількість російських військових там збільшилась утричі. Це негативно вплинуло на довкілля півострова, морські акваторії поблизу нього та весь Чорноморський басейн, каже аналітик.

Масові військові навчання Росії у Криму та в акваторіях Чорного моря створюють великий ризик розливу нафти
Євген Ярошенко

– Президент Зеленський назвав екобомбою і Крим, і Донбас, але я сказав би, що екологічна ситуація там по-своєму розвивається. У Криму екологічні проблеми пов'язані з тим, як Росія як держава-окупант веде свою економічну та військову політику. Один із чинників погіршення екології – це військово-морські бази Росії. Росія проводить масові військові навчання, зокрема на території заповідників, наприклад, Опуцького. Або ж у акваторіях Чорного моря. Це призводить до того, що через снаряди, що осідають у ґрунт, відбуваються негативні хімічні реакції, які вбивають рослинність. Це негативно позначається і на заповідних територіях, і на сільському господарстві. Снаряди негативно впливають на морське середовище. І це також великий ризик розливу нафти. Військові бази також є одним із факторів виснаження водних ресурсів півострова.

Кримським рослинам і тваринам, за словами Ярошенка, загрожує навіть те, що у Червоній книзі Росії набагато менше видів флори та фауни, які підлягають захисту на законодавчому рівні. Крім того, на екології негативно відбивається політика російської влади щодо вирішення водної проблеми Криму.

Способи подолання Росією водної проблеми у Криму ведуть до того, що виснажуються запаси води навіть у тих районах, де раніше її було достатньо
Євген Ярошенко

– Способи подолання цієї проблеми ведуть до того, що виснажується вода (її запаси – КР) навіть у тих районах, де її раніше було достатньо. Йде перекидання русел деяких річок у гірській частині Криму, і в регіонах дуже виснажуються водні запаси. Є деякі види прісноводних риб, які під загрозою зникнення через те, що знижується рівень води у цій екосистемі.

У російських ЗМІ рідко можна побачити докладну інформацію про нинішню екологічну ситуацію в Криму. На це звернув увагу один зі слухачів Радіо Крим. Реалії, залишивши коментар під трансляцією радіоефіру на YouTube.

Російська влада Криму теж рідко публічно говорить на цю тему. І якщо коментарі Володимира Зеленського про півострів, як правило, «відбивають» російські чиновники в Криму, то його заява про «екобомби» поки що залишилася без публічної реакції з боку російської влади анексованого регіону. Євген Ярошенко вважає, що це не випадково.

Кримчани живуть під «інформаційним куполом», коли їх захищають від різних проблем і створюються зовнішні вороги
Євген Ярошенко

– З одного боку, це незручна тема, бо кримчани живуть під «інформаційним куполом», коли їх захищають від різних проблем і створюються зовнішні вороги. А теми збереження екології не входять до цілей російської окупаційної політики. Росія використовує Крим, в основному, для своїх військових потреб, викачування природних ресурсів та підтримки ідеологічних наративів своєї зовнішньої і внутрішньої політики.

Ярошенко нагадав, що коли на заводі «Кримський Титан» відбулися кислотні викиди у 2019 році, місцева влада спочатку промовчала про це і заявила про те, що сталося, після того, як у кримчан погіршився стан здоров'я і вже «стало незручно мовчати».

Експерти наголошують на важливості відстеження ситуації в Криму за допомогою супутникового спостереження та співпраці з міжнародними організаціями.

Міжнародне право передбачає можливість притягнення до відповідальності за екологічні злочини, але наразі цей механізм у випадку з Кримом і непідконтрольними Україні територіями Донбасу під питанням, каже кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнаціональних відносин КНУ імені Шевченка Роман Єделєв.

Важливим аспектом є документування того, що відбувається на окупованих територіях
Роман Єделєв

– Це малоймовірно, скажімо чесно. Тому я рекомендував би звернутися спочатку до Кримінального кодексу України. У ньому є стаття 441 (екоцид), що передбачає відповідальність за масове знищення рослинного та тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів та інші дії, що можуть спричинити екологічну катастрофу. Тому зараз потрібно порушувати кримінальні справи на національному рівні, що й відбувається. Важливим аспектом є документування того, що відбувається на окупованих територіях.

Роман Єделєв вважає перспективною можливість притягнути до відповідальності Росію за знищення екології в Криму та на окупованих територіях Донбасу за допомогою міжнародної спільноти. Це, за його словами, дозволить вимагати компенсацію за завдання шкоди навколишньому середовищу. Хоча він і визнає, що отримати її за нинішнього російського режиму «неможливо».

Водночас Єделєв зазначає, що часто на міжнародному рівні політична відповідальність буває важливішою за юридичну.

Російська влада наполягає на законності своїх дій в анексованому Криму та Севастополі, вказуючи, що Крим з 2014 року «включено до складу Російської Федерації».

(Текст підготувала Олександра Шевченко)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG