Доступність посилання

ТОП новини

«Економічний форум в ізоляції». Навіщо Росія запрошує іноземних інвесторів до Ялти


Перший день роботи «V Ялтинського міжнародного економічного форуму», квітень 2019 року

18 квітня в Ялті розпочався організований російською владою економічний форум. За заявою організаторів, у ньому візьмуть участь делегації з понад 80 країн, зокрема з Євросоюзу, Сирії, Латинської Америки, Азії, Африки.

За повідомленнями російської влади Криму, на форумі планують підписати 17 угод, із яких вісім інвестиційних, на суму понад сім мільярдів рублів, що дозволить створити 1400 робочих місць. До того ж, анонсували угоду про співпрацю між Кримом та Південною Осетією, а також документ про побратимство між Керчю та Цхінвалі.

Економічний експерт, колишній президент Торгово-промислової палати Криму Олександр Басов скептично оцінює економічний потенціал російського форуму в Ялті.

Це політичний захід. Владі Криму потрібно показати, що вони намагаються вирішити питання, пов'язані з ізоляцією, санкціями
Олександр Басов

– Пафосні цифри називаються, вже названий ювілейним цей форум, але зізнаюся чесно: я вже не стежу ні за порядковими номерами, ні за порядком денним. Цей захід, швидше, для галочки, а якісь позитивні результати ми навряд чи можемо побачити, тому що це, в основному, політичний захід. Владі Криму необхідно показати, що вони намагаються вирішити питання, пов'язані з ізоляцією, санкціями тощо. Це не додає робочих місць у Криму, не впливає на покращення життя кримчан. Ті 100 мільйонів рублів, які виділив кримський парламент на організацію форуму, можна було б використати з більшою користю, хоча б збудувати додаткові пару дитячих садків. Я не здивуюся, якщо тим же сирійцям оплачують участь у форумі.

Щодо перспективи інвестицій, Олександр Басов стверджує, що навіть середній російський бізнес не хоче йти до Криму.

Півострів токсичний у плані інвестицій, і міжнародний бізнес сюди тим більше ніколи не піде

– Півострів токсичний у плані інвестицій, і міжнародний бізнес сюди тим більше ніколи не піде. Так, приїжджають туди якісь люди, третьорозрядні політики маргінального спектра з Європи, з Африки. Я вважаю, що вони туристи: поспілкувалися, погуляли набережною в Ялті, відвідали Нікітський ботанічний сад, помилувалися й поїхали. Це єдиний результат ‒ люди отримали задоволення. А чиновники звітуватимуть, що провели чудовий форум. Але якщо ми запитаємо з приводу інвестицій, скільки створено робочих місць, то, на жаль, навряд чи отримаємо якусь чітку відповідь. На минулому форумі говорили про 100 мільярдів інвестицій. Якби вони реально з'явилися в Криму, напевно, був би зараз попит і на робочу силу, кримчан хапали б за руки різні компанії. Зараз вони затребувані на третьорядних ролях ‒ прибирання вулиць, охорона та інше.

Олександр Басов зазначає, що навіть у межах реалізації «Федеральної цільової програми у Криму та Севастополі» компанії-підрядники не довіряють роботу кримчанам і везуть робочу силу з інших регіонів і навіть країн.

Російський глава Криму Сергій Аксенов на своїй сторінці в Facebook підтвердив політичне значення форуму, але прокоментував і економічний аспект:

«Друзі Криму в багатьох країнах допомагають розбивати пропагандистські міфи й доносити до міжнародної громадськості правдиву інформацію про «кримську весну», про історичний референдум 2014 року, про нинішню ситуацію в регіоні. У плані економічного значення форуму для нас важливо навіть не стільки кількість і суми підписаних угод, скільки їх якість. Дистанція між проектами та їх реалізацією має бути мінімальною. Реалізація всіх інвестиційних проектів відбувається за безпосередньої підтримки Ради міністрів і Корпорації розвитку Криму. Найбільш значимі та масштабні проекти підтримують члени Ради міністрів. Діє канал прямого зв'язку інвесторів і керівництва республіки. Ми прагнемо максимально знизити бюрократичні бар'єри, полегшити та спростити процедури, пов'язані з діяльністю інвесторів. Нам потрібний швидкий та якісний результат».

Російський політтехнолог, колишній аналітик російської партії «Единая Россия» Леонід Власюк вважає, що про угоди, підписані на ялтинському економічному форумі, до наступного року вже забудуть.

Проведення подібних форумів ‒ спроба показати, що Крим і Росія ‒ стійкі, сильні
Леонід Власюк

– По-перше, 7 мільярдів рублів ‒ це не особливо велика сума. По-друге, якось слабо віриться, що інвестори туди підуть. Мені дуже цікаво подивитися, хто там збирається щось робити. Проведення подібних форумів ‒ спроба показати, що Крим і Росія ‒ стійкі, сильні, що Крим має перебувати в Росії. Насправді, мені здається, що нічого з форуму вчергове не вийде, але головне ‒ анонсувати, показати, що це є. Зараз угоди підписані, до наступного року чергові надійдуть ‒ ніхто ж не буде з'ясовувати, що та як зроблене. Коли піде путінський режим, всі ці угоди, які й так не виконуються, взагалі перетворяться на пшик. Крим доведеться повертати, Абхазію та Південну Осетію доведеться повертати. Я б, до речі, уважно переписував тих, хто їздить на ці форуми, і проводив би розслідування щодо кожної людини.

Спеціаліст із регіонального розвитку, колишній начальник управління Міністерства курортів і туризму Автономної Республіки Крим Ігор Кобеля переконаний, що російська влада Криму дбає винятково про кількість іноземних гостей.

‒ Найголовніше, що підкреслюється організаторами в ЗМІ, це цифри: 80 країн, стільки-то представників і так далі. Якщо аналізувати цих людей, то видно, що нікого з тих, хто має повноваження і права щось представляти від цих країн або бізнес-груп, у Криму не спостерігається. Це можуть бути різні члени різних об'єднань, асоціацій ‒ в Європі їх сотні. Тут в основі ‒ політична категорія, орієнтована на формулу: ось стільки-то країн взяли участь, щось ухвалили, ніби територія сприймається. Фактично вона анексована й не визнається більшістю країн та міжнародних організацій. Ось і вся ситуація.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG