«Гроші з неба»: навіщо Росія виділяє 40 мільярдів для Криму

Уряд Росії продовжив федеральну цільову програму розвитку для Криму до 2022 року й збільшив її фінансування на 40 мільярдів рублів. У новій редакції ФЦП сказано, що вона реалізується в три етапи: 2015-2017, 2018-2020 та 2021-2022 роки. Загальний обсяг фінансових вливань тепер становить 877,8 мільярда рублів.

Серед внесених до програми об'єктів Севастополя, наприклад, восьмий етап траси «Таврида», парк з меморіальним комплексом «Захисникам Севастополя 1941-1942 років», критий каток зі штучним льодом, амбулаторно-поліклінічний заклад на 320 відвідувань за зміну, а також амбулаторії, дитячі садки, школи, культурно-дозвільні центри, клуби й Театр юного глядача.

Ось як російський глава Криму Сергій Аксенов (Аксьонов) прокоментував рішення російського уряду на своїй сторінці у Facebook:

«Це дуже важливе для Криму рішення. Воно досить давно обговорювалося на рівні Уряду Росії та Ради міністрів республіки. Під час реалізації ФЦП стало очевидно, що необхідне будівництво нових об'єктів і реалізація заходів, яких немає в програмі. Фінансування збільшиться до 40,7 мільярда рублів і дозволить створити низку важливих об'єктів інфраструктури. Серед іншого ‒ це колектор у Петровській балці в Сімферополі, на який наступного року буде виділено 992 мільйони рублів. Нашій республіці потрібне повне оновлення інфраструктури практично в усіх сферах. Інфраструктурна революція, що почалася після возз'єднання з Росією, ‒ це головна умова перетворення Криму на самодостатній, квітучий регіон нашої країни. Зауважу, сили та засоби, вкладені в масштабні проекти, такі як Кримський міст, новий термінал аеропорту «Сімферополь», вже сьогодні дають віддачу ‒ як у геополітичному, так і в економічному плані».

Директор центру політекономічних досліджень Інституту нового суспільства Василь Колташов розмірковує, чому федеральна влада дає гроші на Крим, якщо місцеві чиновники на кшталт Сергія Аксенова визнають неефективність освоєння або зриви термінів.

‒ Федеральна влада намагається показати неефективність місцевої бюрократії для населення Криму, що управлінська система має бути перелаштована, очищена. Тому що люди туди потрапили «блатними» шляхами, через особисті зв'язки, ще за часів України. Ці люди відрізняються від нинішньої російської бюрократії, яка худо-бідно працює. Хоча, якщо йдеться про великі будівництва, неважко помітити її корупційну співпрацю з різними підприємствами. У випадку з Кримом треба сказати: гроші федеральний центр дає, їх може бути дуже багато, півострів може розвиватися швидко. Але в нього на шляху є серйозна перешкода ‒ чиновники. Всі російські бізнесмени, які приходили в Крим й ділилися зі мною досвідом, стикалися з корупцією та неймовірним безладом у документах. І ось ця демонстрація показує бізнесу, що проблема в чиновниках.

Василь Колташов зазначає, що в нинішній російській системі управління заведено робити натяки, попередження, й лише потім міняти фігури, тобто процес розвивається дуже повільно.

‒ Завдання Москви не в тому, щоб нещадно викорінити всі пороки, а в тому, щоб ввести їх в якесь русло. Людей, які набули ці пороки ще в українську епоху, ‒ змусити працювати більше в бізнесі, менше в бюрократії: вам даються люди з Москви, а свої капітали ви зможете інвестувати в Криму, тим більше на тлі великих вкладень. Ось така непроста гра з метою і грошей дати більше, і в Криму ситуацію змінити. Але діють не швидко, не радикальними методами, а акуратно, щоб не дійшло до бучі.

У серпні 2018 року директор регіональної програми російського Незалежного інституту соціальної політики Наталія Зубаревич в ефірі телеканалу «Дождь» розповіла, що російська влада не скупиться на бюджетні вкладення в анексований Крим.

«На Крим гроші не скінчилися, зовсім не скінчилися. Крим і Севастополь вже, якщо взяти всі трансферти суб'єктів, майже 7% бере, при населенні в 1,5%. Це не просто пріоритет, це пріоритет, який зростає. Починалося з чотирьох з невеликим відсотків, тепер дійшло вже до семи. Якщо ми візьмемо інвестиції в Крим, там 85-87% бюджетні гроші ‒ бізнеси туди не дуже йдуть, і зрозуміло чому. Якщо ми візьмемо й подивимося динаміку інвестицій, вона росте безперервно, тому що міст, навколо мосту й далі за списком. А якщо ми подивимося трансферну політику, то в січні-травні 2018 року чемпіон ‒ Севастополь, зростання на 44% до того ж періоду 2017 року. А трансферти зросли у 2,2 раза. Ось так буває: в цілому в країні вони зросли в передвиборний рік на немислимі 12%, у 2014-2015-му вони не росли взагалі. Вибори в нас завжди пов'язані з бюджетними витратами, по-іншому не буває».

Російський громадський активіст, голова організації «Чистий берег. Крим» Володимир Гарначук вважає, що ці грошові ріки зовсім не говорять про здоровий стан російської економіки.

‒ У Росії при поточних цінах на нафту доходи бюджету підвищуються, профіцит становить понад 3% від ВВП. Відповідно, грошей стає більше. При цьому всі чітко розуміють, що це бенкет під час чуми, що в найближчі роки за будь-яких серйозних економічних потрясінь на світових ринках Росія опиниться в глибокій ямі. Тому бажання швидше освоїти гроші, які звалилися фактично з неба з нафтової та газової труби, призводить до того, що грошима заливають у першу чергу Крим. Грошей не вистачає на соціальні зобов'язання ‒ подивіться на пенсійну реформу ‒ а інші регіони не отримують такого фінансування в принципі. Криму віддають так багато, немов сподіваються, що при заливанні грошима компетентність керівництва Криму та Севастополя підвищиться. Мені здається, це просто казка.

(Текст підготував Владислав Ленцев)