Залізничною частиною Керченського мосту ходитимуть пасажирські потяги з 11 міст Росії: Москви, Санкт-Петербурга, Мурманська, Єкатеринбурга, Казані, Ростова-на-Дону, Воркути, Архангельська, Челябінська, Пермі та Новосибірська. Про це повідомив російський директор «Кримської залізниці» Олексій Гладилін. На підприємстві прогнозують, що в перший рік після запуску потягів ними проїдуть до 6 мільйонів чоловік.
За словами Олексія Гладиліна, вже узгоджений розклад 17 напрямів руху потягів ‒ але не всі з них будуть щоденними. Вантажних потягів із регіонів Росії, за прогнозами КЗ, очікується до півтори десятки щодня.
Будівництво залізниці через Керченську протоку триває, її планують відкрити в 2019 році.
Кримський активіст Михайло Батрак вказує на очевидну проблему місцевої залізничної інфраструктури.
‒ До активного руху не готові, тому що все було заточене під те, щоб потяги ходили на північ, а не на схід. Туди з Сімферополя вела тільки одна лінія, все інше ‒ в напрямку Джанкоя. Тому, якщо говорити про один потяг, то інфраструктура готова, а якщо це систематичне залізничне сполучення ‒ ні, звичайно. Зараз все простоює, ходить пару електричок. Те, що вони називають потягами, це Сімферополь ‒ Армянськ і Армянськ ‒ Керч з двома вагонами. Напевно, автобусом швидше доїхати. Вокзали пустують.
Колишній чиновник відділу курортів і туризму Євпаторійської міськради Сергій Вікарчук вважає, що туристичний ефект від введення залізничного сполучення буде позитивним, але з застереженнями.
У них принцип Радянського Союзу, коли майже всі люди намагаються бути задіяними в державному секторіСергій Вікарчук
‒ Їхня мета ‒ довести, що при їхньому управлінні можна досягти кількісних показників щодо туристів ‒ як при Україні й навіть вище. Думаю, що саме залізниця допоможе Росії в цьому питанні. Туристи інші будуть ‒ не буде якісного туриста. Це буде більше соціальний турист, який буде з усіх міст їхати до Криму відпочивати. У них принцип Радянського Союзу, коли майже всі люди намагаються бути задіяними в державному секторі. Держслужбовцям надаватимуть путівки, щоб їхати відпочивати. Зазвичай ці люди заробляють 6-9 тисяч рублів на місяць, і для них одна тільки дорога обійдеться в 15-20 тисяч. Цю частину на себе візьме держава. Коли турист буде потрапляти до Криму, він не зможе дозволити собі екскурсії, якісну продукцію. Не буде такого туриста, який був раніше, при Україні, але кількісні показники збільшаться.
Феодосія очима туриста (фотогалерея)
Сергій Вікарчук упевнений, що багатоденну подорож з Мурманська до Криму зможе витримати тільки турист, у якого немає грошей на літак.
Радіослухач з Криму вже зіткнувся з такими туристами:
«Я спілкувався з туристами з Росії та питав, як з зарплатами. Кажуть, до санкцій були нормальними, а зараз ніякі. Нема грошей. Хтось поїде в Крим своєю машиною, але вони жебраки стали всі, росіяни. Щось купити, зайвих сто рублів викласти ‒ у них руки трусяться. Не знаю, як буде з потягами, але грошей у росіян мало».
Щось купити, зайвих сто рублів викласти ‒ у них руки трусятьсярадіослухач із Криму
Український експерт з транспорту Дмитро Беспалов вважає, що в залізничному сполученні між Росією та Кримом більше політики, ніж економіки.
‒ Це питання з розряду політичних. Зв'язавши різні міста Росії з Кримом, вони хочуть показати, що ті дійсно взаємопов'язані. Я можу провести аналогію з муніципальним транспортом ‒ майже в усіх містах він дотується. Випадки, коли він виходить в нуль або на рентабельність, можна перерахувати на пальцях двох рук. Але це одна з функцій держави. Швидше за все, залізничне сполучення з Кримом буде економічно недоцільним, дуже дотаційним, з низькими тарифами. Чи буде пасажиропотік ‒ невідомо: відстані великі й дуже специфічні поїздки для 21-го століття виходять. Проте, політично рішення матиме логічний вигляд.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
