Вона шалено переживає та не приховує емоцій ні перед пресою, ні перед глядачами, які вже майже заповнили зал. Вперше після 24 лютого Джамала виступила в Києві з концертом. Перед цим в ексклюзивному інтерв'ю Крим.Реалії українська співачка кримськотатарського походження розповіла про свої наміри приїхати до Криму та про те, чи підтримує контакти з кримськими друзями.
Презентація нового мініальбому «Поклик» відбулася в Національному музеї мистецтв імені Ханенків, який 10 жовтня постраждав від російських обстрілів. Навіть під час Другої світової війни будівля не зазнала таких руйнувань, кажуть в адміністрації музею. Там запропонували Джамалі зробити благодійний лайв, але збирати гроші не на відновлення будівлі, а на підтримку військових. Таким чином, усі кошти від продажу квитків будуть скеровані 57-й бригаді, яка зараз перебуває під Херсоном. Джамала зі сцени закликала приєднатися до збору коштів на потреби військових.
До концерту залишаються лічені хвилини. Джамала зізнається, що перед виступом у своїй країні дуже хвилюється. Хоча жодної творчої паузи співачка не мала. Незабаром після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Джамала почала співати в ефірах європейських телеканалів і збирати мільйони доларів для України.
Потім була участь у шоу «Танці з зірками» на польському телебаченні. Мета така сама – збирати гроші для своєї країни.
Усі ці місяці – в переїздах та русі. Мініальбом «Поклик», зізнається співачка, так і писався – у постійному русі.
Був постійний рух. Я пам'ятаю, щось у літаку писалося, щось дорогою до готелю в авто
Джамала: «Поклик» – це, напевно, перший мініальбом, який не має місця народження. Тому що він народжувався скрізь, де я була після повномасштабного вторгнення (Росії в Україну – ред.) після 24 лютого. Я постійно була в русі, була у більш ніж 20 країнах світу. І навіть не пригадаю, де саме мені прийшли рядки пісні: «Take me to a place» («Відведи мене у місце»)чи «Закохана», чи «Сину», чи «Be brave, be different» («Будь сміливим, будь іншим»). Був постійний рух. Я пам'ятаю, щось у літаку писалося, щось дорогою до готелю в авто».
«Це історія моєї печалі вдома». Понад вісім років Джамала не була на своїй батьківщині в Криму, а тепер задля безпеки дітей змушена жити за межами України. А у свої пісні, як і раніше, вкладає глибоке значення.
Кожна моя пісня має не просто сенс, не просто настрій і мої відчуття, а вона повинна вчити чогось
Джамала: «Дуже важливий момент про пісню, про її силу. Скільки вже змогла зробити «1944», окрім перемоги в 2017 році (на конкурсі «Євробачення» – ред.)? Я вже навіть відокремлюю себе від цієї пісні. Тому що це вона, вона вже йде попереду мене і вона розкриває. Вона про сьогоднішній день: «When strangers are coming, They come to your house. They kill you all and say: We’re not guilty» («Коли приходять незнайомці, Вони приходять у твій дім. Вас усіх убивають і кажуть: ми не винні»). Альбом «Поклик» несе в собі такі, знаєш, напрямки, повністю, у всіх фрагментах електронної музики, там прокладено фрагмент – кримськотатарський інструмент дайре. Далі є фольклорний бек-вокал, я збирала, записувала у фольклорній українській манері. Тобто є такі візерунки, які треба розглянути. Тобто ти можеш спочатку послухати, відчути це як пісні, а потім, якщо захочеться заглянути всередину, то там є на що подивитися. Кожна моя пісня має не просто сенс, не просто настрій і мої відчуття, а вона повинна вчити чогось. Є в мене така особливість».
Джамала зізнається, що зв'язки з друзями з Криму фактично розірвані. Їй не пишуть. До кінця причин не знає, але й сама не пише своїм знайомим, адже хвилюється, що для них спілкування з нею може бути небезпечним.
Не пишуть взагалі. Не повірите. Не пише ніхто
Джамала: «Не пишуть взагалі. Не повірите. Не пише ніхто. У мене два варіанти: або справді за ними стежать, і це може бути, і вони не спілкуються зі мною, бо це небезпечно для них. Або вони мають іншу позицію. Всі. У мене два варіанти. І той, і той я приймаю. Ок. Якщо їм страшно – я також не пишу. Навіть коли хочу спитати, як у них справи – не пишу».
У будь-якому разі, зізнається Джамала, образи ні на кого не тримає. За першої ж нагоди готова поїхати до себе додому. До зустрічі з людьми іншої політичної повісті готова. Хоч і зізнається, що іноді стримує себе, щоб не вплутатися в бійку.
Даю зрозуміти, говорю українською, коли чую, що поряд розмовляють російською
Джамала: «Мандруючи світом, я зустрічала різне. У літаку, наприклад, купуючи квиток, ти не знаєш, з ким сидітимеш поруч. Було таке, що чуєш: ну і що там, взагалі, там Україна ця… І все, ти розумієш, що поруч сидять не твої друзі. І ти вмикаєш «Червону калину» або якісь новини про те, що ми перемагаємо на всіх фронтах, і все. Ті – замовкають. А мені хочеться так ... Вмикається в мені такий пацан, який хотів би трохи набити пику, але розумію, що ми летітимемо 6-7 годин і це буде не ok виглядати. Даю зрозуміти, говорю українською, коли чую, що поряд розмовляють російською. Загалом є лайфхаки, як показати: друзі, я вам не друг тут і зараз. Як очистити атмосферу».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
