Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) пригрозив мешканцям Кримського півострова переслідуваннями за публічну підтримку України, доки Росія воює проти неї. Насамперед, під заборону потрапляють виконання та прослуховування українських пісень. Проте стати жертвою репресій на півострові можна і за багато інших речей, що суперечить офіційно російському законодавству. Як уникнути репресій, розповідають Крим.Реалії.
Пів року Росія використовує Крим як військовий плацдарм для війни на материковій частині України. Для атак на регіони України використовуються суша, небо та море півострова. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну підконтрольна Москві влада Криму запевняла, що жителі півострова підтримують політику президента Росії Володимира Путіна. Але кримчани з перших днів цього вторгнення масово протестують проти воєнних дій Росії в Україні.
Я вважаю, що люди, які діють подібним чином, поводяться як справжні зрадникиСергій Аксьонов
На сьомому місяці війни Сергій Аксьонов визнав, що проукраїнські погляди на півострові стали масовими. І обіцяє карати за них.
«Притягнення до кримінальної відповідальності, звільнення з посад і, у тому числі, припинення ведення бізнесу на території Росії – це один із заходів впливу на всіх подібних персонажів. Я вважаю, що люди, які діють подібним чином, поводяться як справжні зрадники», – заявив Аксьонов.
Прихильникам України російський глава Криму рекомендує залишити півострів.
Заборонена «Червона калина»
Цій заяві передувала історія з трансляцією на весіллі в Бахчисараї українських пісень «Червона калина» та «Стефанія» (ця пісня українського гурту Kalush Orchestra перемогла на конкурсі «Євробачення» цього року – КР).
У результаті власника ресторану, де було весілля, його організаторів та учасників російська влада оштрафувала і відправила під адміністративний арешт.
Підконтрольний Росії Бахчисарайський районний суд звинуватив їх у «демонструванні української пісні, яка, згідно з висновком фахівця, є атрибутикою (бойовою піснею), яку використовує організація українських націоналістів (ОУН), діяльність якої визнана екстремістською і заборонена на території Росії».
Суд також знайшов у цій пісні ознаки «дискредитації Збройних сил Росії» через присутні у ній слова: «Визволяти братів-українців з московських кайдан». Таким чином, у Криму під забороною опинилася пісня українських січових стрільців «Червона калина».
За які ще пісні можуть переслідувати кримчан, Крим.Реалії розповідають тут. Публічному хейту проросійські активісти піддають кримчан за публічне прослуховування пісні Вєрки Сердючки «Гуляночка», де є слова «Ще не вмерла Україна, єслі ми гуляєм так».
Розмови про війну
Практика показує, що переслідувати в Криму можуть не лише пісні, а й «неправильні» розмови. На початку вересня підконтрольний Росії суд Євпаторії оштрафував на 30 тисяч рублів жителя Євпаторії, який підключився до відеочату на сайті Chatroulette.com та «допустив висловлювання», які, на думку суду, дискредитують Збройні сили Росії».
В ефірі підконтрольного російській владі кримського телебачення показали «вибачення» чоловіка, на відео він визнає, що «образив збройні сили Росії», «грубо говорив на адресу Росії», а також вибачається перед росіянами та російською армією.
Ім'я та прізвище кримчанина не названо. Зв'язатися з ним Крим.Реалії не вдалося, але ми готові надати йому можливість висловитися щодо цієї ситуації, якщо він захоче це зробити.
Подібні «відео-каяття» з початку військового вторгнення Росії в Україну часто з'являються у проросійських телеграм-каналах і ЗМІ як публічний осуд за антивоєнні протести.
За «неправильні» розмови у Криму переслідують не вперше. У квітні розмови на ринку про російську війну проти України обернулися судом для пенсіонерки у Красногвардійському районі. Працівники ринку та учасник «народного ополчення» звинуватили жінку в тому, що вона «протягом кількох місяців прославляє Україну, а також її керівників, військовослужбовців ЗСУ, при цьому звинувачує керівництво Росії та її президента у фашизмі».
Пенсіонерка провину не визнала і пояснила, що заяви щодо неї стосовно дискредитації Збройних сил Росії є «брехнею і помстою» з боку людей, з якими вона має конфлікт. Пенсіонерка заявила, що жодних висловлювань на ринку, які дискредитували б російську армію, з її боку не було, але припустила, що «могла в приватній розмові відповісти, що вона проти війни».
У результаті суд оштрафував пенсіонерку на 30 тисяч рублів.
«Дискредитуючі» пости у соцмережах
Приводом для переслідувань кримчан російською владою з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну є пости в соціальних мережах. За пости чи поширення відеороликів, що «дискредитують» російську армію, місцеві суди масово штрафують кримчан.
Активіст із Сімферополя Олексій Єфремов раніше повідомляв Крим.Реалії, що за антивоєнні пости у соцмережах його спочатку затримали і побили представники російських спецслужб, а потім суд оштрафував його на 40 тисяч рублів.
Єфремов провину не визнає. На його думку, штрафи «не виправдовують мовчання, коли гинуть люди».
Публічних коментарів російських спецслужб щодо заяв активіста немає.
«Не кримчани мають боятися Аксьонова, нехай Аксьонов їх боїться»
Погрози Сергія Аксьонова на адресу кримчан змусять їх бути обережнішими у прояві своїх поглядів, але не змінять позицію тих, хто підтримує Україну, вважає член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.
«Так, можливо, найближчим часом вщухнуть такі пісні як «Гуляночка» Сердючки, де співається «Ще не вмерла Україна», «Червона калина» (хоча вона є навіть у виконанні Pink Floyd) і є в Криму «Хайтарма» на цю мелодію) та «Стефанія», що виграла «Євробачення». Але окупанти не залякають людей, вони налаштовуватимуть їх проти себе», – зазначив він Крим.Реалії.
Представник Крайової Ради Українців Криму (КРУК) Андрій Щекун не вважає заборону українських пісень у Криму приводом для місцевих жителів відмовлятися від них.
Зараз не українці та кримські татари мають боятися Аксьонова, нехай Аксьонов їх боїтьсяАндрій Щекун
«Я завжди казав, що кримчанам треба бути обережними, берегти себе. Але зараз я рекомендував би жителям Криму, навпаки, перестати боятися. Зараз уже нема чого боятися. Нехай кримчани після цих погроз Аксьонова, навпаки, активніше співають українські пісні, які не заборонені. Їх дуже багато. І якщо кримчани різних національностей почнуть масово слухати та співати українські пісні, вони покажуть свою єдність і продемонструють, що Крим, незважаючи на восьмирічну окупацію, все одно з Україною. Зараз не українці та кримські татари мають боятися Аксьонова, нехай Аксьонов їх боїться. А він їх, очевидно, вже боїться, коли озвучує свої погрози», – зазначив активіст Крим.Реалії.
«У Криму є люди, які захищають свободу»
Влада України стверджує, що результатом повномасштабного вторгнення Росії має стати повернення кримського півострова під контроль України.
Треба звільнити Крим від окупаціїВолодимир Зеленський
«Щоб подолати терор, щоб повернути прогнозованість і безпеку нашому регіону, Європі, всьому світу, потрібно здобути перемогу. Перемогу в боротьбі проти російської агресії. Отже, треба звільнити Крим від окупації. Там, де почалося, там і завершиться», – заявив президент України Володимир Зеленський на міжнародному саміті «Кримська платформа» у серпні.
Він зазначив, що в Криму, незважаючи на російські репресії, існує спротив Росії і «є люди, які захищають свободу, захищають просто нормальне життя в Криму», а також запевнив, що «бачить їх, знає їх та вдячний їм».
У Кремлі заяви Києва про «повернення Криму» називають «прямою погрозою, висловленою на адресу Росії». Підконтрольна Москві влада Криму вісім років заявляє, що півострів «з Росією назавжди».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
