СТАМБУЛ-СІМФЕРОПОЛЬ-КИЇВ – Кримськотатарська громадськість, розкидана по світу наслідками захоплення півострова Російською імперією у 1783 році, знову згуртувалася перед загрозою втратити свою батьківщину вдруге з початком анексії Криму Росією. Виступивши категорично проти незаконних дій Москви у 2014 році, кримські татари єдиним фронтом стали на захист українського суверенітету та територіальної цілісності у лютому 2022 року з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
У Москві створюють власні незалежні зв'язки з окремими кримськими татарами Туреччини. При цьому серед методів знову використовують прямий підкуп та залучення до глобальних двосторонніх економічних проектів. Кремль намагається зламати «сталеву» єдність кримськотатарського народу в цих питаннях, закріплену і позицією Турецької Республіки, яка однозначно виступає за «територіальну цілісність України, включаючи Крим», і загальною однозначною позицією кримськотатарської діаспори в країнах світу. Чи пов'язані між собою російські проекти «Вефа Араджі» та «Унвер Сель»?
Як ставляться до проросійських особистостей у кримськотатарських дернеках, Меджлісі та Всесвітньому Конгресі кримських татар? Чи можна і як протидіяти спробам Кремля втручатися у справи кримських татар у Туреччині? У цих та інших питаннях розбиралися Крим.Реалії разом із експертами.
Турецький меценат, бізнес з Росією та «докір» Меджлісу
Ібрахім Вефа Араджі – президент Федерації кримських дернеків (тур. Kırım Dernekleri Federasyon, KIDEF) турецької провінції Коджаелі зі столицею у місті Ізміт. Тут – серце турецької економіки, виробничі потужності з переробки сировини, а також великий перевалочний транспортний центр: морський порт у Мармуровому морі, залізничний та автомобільний вузол
Вефа Араджі – мільйонер та меценат, голова та власник великої хімічної компанії KORUMA, голова правління спеціалізованої організованої промислової зони Коджаелі-Гебзе (GEBKIM), головою Морської торгової палати турецької провінції Коджаелі. Придбав та обладнав додаткові причальні споруди у порту Ізміт. Веде успішний бізнес із Росією, втілюючи в життя низку проектів.
У червні 2021 року компанія «Татнафта» зі штаб-квартирою в Татарстані Російської Федерації підписала протокол про виробництво малеїнового ангідриду в GEBKIM. Президент Республіки Татарстан Рустем Мінніханов заявив тоді під час візиту та зустрічі з міністром промисловості та технологій Туреччини Мустафою Варанком, що Росія інвестуватиме у цю зону.
У рамках візиту до Татарстану у червні 2022 року на виробничих потужностях відомого виробника автомобілів «КамАЗ» побувала делегація Міністерства промисловості та технологій Турецької Республіки, у її складі – генеральний директор управління у справах державної підтримки та іноземного капіталу міністерства Мехмет Юрдал Шахін, генеральний директор управління промислових зон Фатіх Туран, а також згаданий нами голова правління спеціалізованої організованої промислової зони GEBKIM Вефа Араджі.
2013 року Вефа Араджі запам'ятався тим, що з власної ініціативи провів зустріч із тодішнім головою Ради міністрів АР Крим Анатолієм Могильовим. В останнього в той період були дуже натягнуті відносини з Меджлісом кримськотатарського народу.
Турецький мільйонер та кримський прем'єр домовилися про співпрацю. У тому ж році Араджі став учасником ще одного публічного скандалу після того, як зголосився Меджліс кримськотатарського народу в нецільовому використанні 100 тис. доларів благодійної допомоги.
Вефа Араджі у березні 2014 року виступив із різкою критикою Кремля та протестом проти анексії Криму. Однак у 2015 році на запрошення місцевої російської влади «для підтримки як альтернативи Меджлісу кримськотатарського народу» якоїсь нової «Громадської ради» кримських татар, він у складі представників діаспор із Туреччини та Румунії перебував у Криму. Надалі він ще кілька разів відвідував півострів. У березні 2022 року у зв'язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну Вефа Араджі, визнавши агресивність Кремля, заявив, що «кримські татари не повинні стати стороною цієї війни» та підтвердив готовність надавати допомогу кримським татарам, які прибувають до Туреччини.
«Розмовляюча голова» для російської пропаганди
Федерацію кримськотатарських дернеків (тур. Kırım Tatar Dernekleri Federasyonu, KTDF) було зареєстровано в Анкарі відразу після подій 2014 року. Її голова – громадянин Туреччини Унвер Сель. Він же – голова анкарського Фонду розвитку Криму (тур. Kırım Kalkınma Vakfı), створеного у 2015 році за участю посольства РФ у ТР.
Про проросійську відверту активність Селя в медійній площині, неодноразові та протиправні візити до анексованого Криму, безпосередню підтримку з боку «Россотрудничества» та наявність в нього російського громадянства Крим.Реалії писали раніше. Федерація кримськотатарських дернеків у червні 2014 року підтримала анексію Криму Росією. Про це на прес-конференції у Сімферополі заявив особисто Унвер Сель.
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров у коментарях для Крим.Реалії розповідав, що Унвер Сель давно був відомий своїми проросійськими поглядами.
«Він давно відомий тим, що завжди займав проросійську позицію. Він завжди намагається дискредитувати діяльність Курултаю та Всесвітнього Конгресу кримськотатарського народу. Створивши два культурні товариства, він об'єднав їх у Федерацію культурних товариств кримських татар. Я вже взагалі не кажу про те, що Унвер Сель не наділений жодними повноваженнями представляти Туреччину будь-де», – заявляв Ільмі Умеров у листопаді 2019 року.
Крим.Реалії намагалися зв'язатися з Вефою Араджі та Унвером Селем, проте до виходу матеріалу вони не відповіли. У разі отримання такої відповіді їм буде надано можливість висловитись.
Старший викладач факультету міжнародних відносин, політології та соціології Одеського національного університету ім. Мечникова, координатор Центру турецьких студій Юлія Тарасюк також висловлювала думку, що Унвер Сель не може репрезентувати інтереси або взагалі не може висловлювати позицію турецької держави, оскільки не є представником влади.
Вона розповіла Крим.Реалії, що в Туреччині засновані і справді існують з 1955 року офіційні організації кримських татар: Асоціація культури та взаємодопомоги кримських татар, яка має свій головний офіс в Анкарі, свою сторінку в Інтернеті та об'єднує низку регіональних структур. У 1993 році наказ про заснування та реєстрацію організацій кримських татар (дернеків) був опублікований в офіційному віснику Турецької Республіки, де друкуються всі правові рішення, законодавчі та нормативні акти країни. Асоціація постійно заявляє про незаконність анексії Криму Росією, оперативно реагує на події.
Поділяючи діаспору на «своїх» та «чужих», Кремль ображає кримськотатарський народ
Крим.Реалії звернулися до представника Меджлісу кримськотатарського народу в Турецькій Республіці, президента Фонду «Емель-Крим» (Туреччина), журналіста Зафера Каратая з проханням прокоментувати діяльність Унвера Селя та Вефи Араджі.
«Росія протягом багатьох років використовувала економічні зв'язки, російські компанії, які працюють у Туреччині, готелі та інше для залучення на свій бік людей із різних класів та професій суспільства, а тепер використовує їх для своєї пропаганди. Насправді нам не було очевидним, що Москва здійснювала таку велику роботу і готувала для себе кадри, доки Росія не напала на Україну. Однією з важливих причин ефективності російської пропаганди в Туреччині є помилкова, як на мене, політика США та західних країн щодо Туреччини. США та країни ЄС вже намагалися проводити двоїсту політику щодо України та Росії після окупації Криму та Донбасу, уникаючи надання достатньої підтримки Києву», – заявив експерт.
За його словами, єдність кримськотатарської діаспори виявилася з перших днів спроби анексії Криму Росією.
«Коли Росія окупувала Крим у 2014 році, ми зібрали кримськотатарську діаспору з усього світу на Всесвітньому конгресі кримських татар в Анкарі. Ми заявили, що ми проти російської окупації, що ми не схилимося перед Росією, і що ми підтримуватимемо наш Меджліс кримськотатарського народу. Тоді наш лідер Мустафа Кіримоглу (Мустафа Джемілєв – КР) заявив, що Росія виділила мільйони рублів на те, щоб розділити кримських татар, особливо діаспору в Туреччині, і зробити з них прихильників деяких організацій та окремих осіб.
Для цієї мети найбільш вдалим кандидатом для Росії був Унвер Сель, якого ми виключили з нашого журналу «Емель» та гуртка Анкарської Кримської асоціації приблизно 1990 року з «моральних» причин. Після цього він ніколи більше не міг увійти до нашого кола. Проросійські організації, які намагалися створювати через нього в Туреччині, або блокувалися, або залишалися слабкими та неефективними без участі відомих людей, яких шанувала громадськість. На сьогодні сепаратистські дії цієї особи неефективні, оскільки Унвера Селя знають та уникають усі кримськотатарські організації в Турецькій Республіці. Навколо нього кілька дуже слабких людей. Хоча низка газет і журналів, а також видань, контрольовані Росією, підтримували його та його діяльність, сумарно вони не змогли зробити дієвого впливу ані на турецький народ, ані на нашу діаспору», – наголосив Зафер Каратай. На думку співрозмовника журналіста Крим.Реалії, інша людина – Вефа Араджі – бізнесмен, який не має національних почуттів чи поглядів.
«Він просто намагається отримати вигоду з економічних можливостей. Це також не суттєво впливає на кримських татар у Туреччині. Сьогодні понад півсотні кримськотатарських організацій у Туреччині діють спільно і продовжують боротьбу проти російської окупації та російської пропаганди».
Доктор історичних наук, професор Університету Бількент (Туреччина), кримський татарин Хакан Киримли в ексклюзивних коментарях для Крим.Реалії зробив висновок, що поділ Кремлем кримських татар на «своїх» та «чужих» є прямою образою всього кримськотатарського народу.
«Хочу лише сказати наступне: вищезгадані особи, особливо негідник і зрадник, «найманий співробітник» Росії Унвер Сель, не мають жодної ваги, влади, репрезентативної здатності та авторитету у кримськотатарській діаспорі. З Унвером Селем немає нікого, крім одного-двох чоловік, таких же продажних, як і він. Переважна більшість кримськотатарської діаспори об'єдналася в Туреччині під назвою «Платформа кримськотатарських організацій» і ясно дала зрозуміти, що вони ніколи не приймуть варварське російське домінування в Криму ні під яким ім'ям, і що Володимир Путін (лідер Кремля – КР) обов'язково нападе на Україну у подальшому. Сеіль заявляв і продовжує заявляти, що він на боці російського агресора. Крім того, думаю, що згадувати імена «декілька істот», які продали і свою душу (якщо в них є душа!), і кримськотатарську діаспору вбивцям, і зображати їх так, ніби вони на одній стороні, а інші – на іншій, – це образа. кримськотатарського народу», – підсумував Хакан Киримли.
За заявою голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, кримські татари, розкидані по всьому світу, намагаються підтримувати один одного у звільненні Криму.
«Найбільша за кількістю діаспора кримських татар – у Туреччині та Румунії. У кримських татар дуже велике почуття єдності, і це до певної міри допомагає їм утримуватися від асиміляційних процесів. Але всі розуміють, що головне це можливості для розвитку на своїй землі, в Криму. Тому всі чекають, коли знову можна буде поспілкуватися з Кримом, народом, родичами. Усі очікують на звільнення Криму і намагаються допомогти його звільнити», – додав Рефат Чубаров у коментарях для «Укрінформ».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
