Після 2014 року в Криму почалися обшуки та арешти кримських татар, мусульман. ФСБ Росії звинувачує їх в «участі або створенні осередку організації Хізб ут-Тахрір» за статтею 205.5 Кримінального кодексу Росії (організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації). Зараз таких осіб на півострові приблизно сотня. Українські та міжнародні правозахисні організації вважають подібні справи політичними, а фігурантів називають політв'язнями. Крим.Реалії зібрали історії п'ятьох жінок, чиї чоловіки після арешту були визнані політв'язнями правозахисним центром «Меморіал». Жінки стверджують, що улюблена справа допомагає їм відпочити від нової реальності, в якій з'явилися суди, передачі у в'язниці та рідкісні дзвінки через «Зонателеком».

Освіту кравчині-закрійниці Аліє Аріфмеметова отримала у 2016 році. Потім вона вийшла заміж за Османа Аріфмеметова й закинула шиття. Каже, що після народження другої дитини, сина Мустафи, займатися шиттям не було ні часу, ні можливості. Малюк займав увесь вільний час. Після анексії Криму на півострові почалася хвиля арештів у будинках кримських татар, мусульман. Їх звинувачують в «участі або створенні осередку організації Хізб ут-Тахрір» за статтею 205.5 Кримінального кодексу Росії. Серед заарештованих другої сімферопольської «групи Хізб ут-Тахрір» опинився й Осман Аріфмеметов, громадянський журналіст, активіст ініціативи «Кримська солідарність», чоловік Аліє.

«Після арешту взагалі було не до шиття. Передачі, суди, консультації з адвокатами, плюс двоє дітей. Душа не лежала. Але Осман завжди говорив, що було б гарно, аби в мене було своє маленьке ательє, де я зможу працювати й мені ніхто не заважатиме», ‒ згадує вона.

Ательє Аріфмеметова відкрила прямо у дворі свого будинку. Каже, в їхньому селищі Строганівка (Сімферопольський район ‒ КР) ательє немає. Зараз вона займається «дрібною роботою».

«Вшити, підшити, блискавку замінити, прострочити. За цим йдуть до мене. Бувають іноді й масштабні замовлення: зшити верхній одяг або пальто», ‒ розповідає Аліє. Першим повноцінним виробом, який вона зробила, була весільна сукня самої Аліє.

Згадує, що довго не могла знайти в магазині того, що б їй хотілося, і вирішила зробити все сама. Про те, що дружина відкрила ательє, Осман дізнався перед одним із засідань суду, коли у них була можливість поспілкуватися. Збудувати приміщення і зробити його комфортним для роботи Аліє допомогли друзі та сусіди.

«Я пам'ятаю, коли Осман зробив мені пропозицію, він сказав, що не може багато пообіцяти, але одне обіцяє точно: якщо я переїду жити в Строганівку, у мене будуть найкращі сусіди», ‒ посміхається вона.

Фера Абдуллаєва ‒ сусідка Аліє. Живе через одну вулицю від її будинку. Її чоловіка – Узеїра Абдуллаєва – заарештували у 2016 році, він ‒ фігурант першої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір». Узеїра засудили до 12 із половиною років колонії суворого режиму, п'ять із яких він пробув у неволі. Фера з дитинства захоплювалася творчістю, особливо шиттям.

Каже, що вона так розслабляється: зі швейною машинкою на кухні у тиші. Вона шила та в'язала речі для себе, поки її молодша дочка Аят не показала Фері відео на YouTube.

«Аят знайшла відео, де був показаний будинок для ляльок із фетру і сказала, що хотіла б собі такий. Я відразу згадала свої дитячі іграшки: паперові ляльки, для яких я вирізала одяг. Принцип у книгах і килимках із фетру – такий же. Тільки замість паперу ‒ повстяна тканина, а замість затискачів ‒ липучки, щоб вся картинка трималася».

Розвивальні м'які книжки Фера дарує дітям кримських ув'язнених на свята.

Її чоловік Узеїр знає і підтримує захоплення дружини: «Дивно, тому що Узеїр ніколи не був близький до творчості, але він завжди з таким інтересом розглядав мої вироби або речі, зшиті мною. Завжди хвалив, помічав якісь деталі, цікавився. Я жодного разу не чула, щоб йому щось не сподобалося або не зацікавило з того, що я роблю».

Кімната, де своїм хобі займається Гульзар Абдулкадирова, більше схожа на музей. Вона, як і Фера, з дитинства захоплювалася творчістю: багато малювала, шила, пізніше захопилася складанням букетів у техніці канзаши ‒ робила квіти з тканинних стрічок, а також декоративні з дерева. Зараз у неї з'явилося нове захоплення: Гульзар збирає квіткові композиції з мильних квітів. Вона розповідає, що принадність цих букетів у тому, що вони ніколи не зів'януть, і від них походить приємний аромат, як від живих квітів.

Чоловік Гульзар, Владлен Абдулкадиров ‒ один з активістів «Кримської солідарності» та один із фігурантів наймасовішої на півострові «справи другої сімферопольської групи», яку ще називають «справою 25».

«Коли забрали чоловіка, я знаходила заспокоєння у своїх дітях, у першу чергу. Й у своєму хобі. Я люблю оточувати себе тим, що сама вважаю красивим. Я можу зайти в магазин і купити абсолютно непотрібну мені стрічку просто тому, що вона мені сподобалася», ‒ розповідає Гульзар.

Владлена співробітники ФСБ заарештували через декілька днів після того, як народилася їхня з Гульзар третя дочка. Вона залишилась одна з маленькими дітьми, єдиний час для її хобі ‒ це ніч.

«Я найчастіше працюю ночами. Коли усі уроки зроблені, діти нагодовані та сплять. Тільки тоді я можу спокійно займатися улюбленою справою», ‒ посміхається вона.

Гульзар не варить мило самостійно, вона купує вже готові квіти та створює з них композиції. Свої букети Гульзар постійно дарує: родичам, друзям, дружинам інших політв'язнів.

У Ельміри Абдурахманової – троє дітей. Дочка народилася вже після арешту батька, Меджита Абдурахманова, ще одного фігуранта «справи 25». Саме діти, а точніше, син Леман і змусив Ельміру до того, щоб вона займалася вишивкою. Ельміра вишиває давно, каже, що багато вишивала бісером і хрестом. Але завжди дуже хотіла навчитися національної кримськотатарської вишивки. Коли Леман влаштувався на свою першу роботу, він приніс мамі всю зарплату та сказав: «Ана (мама кримськотатарською ‒ КР), це вам на вашу мрію». Тоді жінка закінчила курси традиційної вишивки й почала займатися цим професійно.

Вона вишиває у двох техніках: мухлама (вишивка золотою ниткою ‒ КР) та у техніці двосторонньої глухої вишивки. Першим, що Ельміра вишила після того, як закінчила навчання, був Коран каб (спеціальний чохол для священної книги мусульман, Корану ‒ КР). Його зазвичай прикрашають традиційним орнаментом.

Окрім вишивки, Ельміра робить традиційні кримськотатарські головні убори для жінок і чоловіків та займається копіюванням вишивок старовинних полотен.

«Мене заворожує вишивка, мене заворожує улюблена справа, коли сідаєш, ти з головою поринаєш у роботу. Я кожну вільну хвилину намагаюся вишивати. Єдина довга перерва була після арешту чоловіка, не могла сісти за вишивку рік», ‒ згадує Ельміра. І додає, що її головною помічницею є її маленька дворічна дочка Сульбіє.

Ельміра купила їй дитячі п'яльця й дозволяє вишивати під наглядом. «Я спочатку так боялася, все-таки голка, вона маленька. Але вона так із нею швидко й вміло справляється, попри свій вік, що, думаю, у мене підростає гідна зміна», ‒ посміхається мама дівчинки.

У будинку Фатми Ісмаїлової часто пахне випічкою. Вона давно й міцно закохалася в кондитерське мистецтво. У родині Ісмаїлової троє родичів перебувають у неволі за аналогічними звинуваченнями. Чоловік Рустем Ісмаїлов засуджений до 14 років колонії суворого режиму, батько Енвер Омеров – до 18 років колонії суворого режиму, брат Різа Омеров – до 13 років колонії суворого режиму. Чоловіків із родини Фатми звинуватили в «організації або участі в організації Хізб ут-Тахрір», яка внесена до списку «терористичних» у Росії. В Україні вона не є забороненою.

Після анексії півострова й відразу трьох арештів у сім'ї, Фатма зрозуміла, що розраховувати можна тільки на себе.

«Напередодні арешту мій чоловік поїхав до Мекки, вирушив у паломництво. Його не було вдома місяць і зараз я розумію, що це був своєрідний тест для мене. До цього усіма домашніми питаннями займався він. Аж до того, що я писала йому перелік інгредієнтів, які потрібні для мого торта, і навіть не уточнювала цін. Він усе привозив за списком, а я просто пекла», ‒ згадує вона.

Фатма називає цей місяць досвідом або, жартома, «курсом молодого бійця» ‒ про те, як впоратися самостійно з трьома дітьми й встигати робити торти на замовлення.

Через 21 день, після повернення Рустема з паломництва, в будинку Ісмаїлова почався перший обшук. У ніч перед арештом чоловіка Фатма готувала два торти на замовлення, їй потрібно було приготувати десерти в формі Кааби (мусульманської святині кубічної форми ‒ КР). Коли Фатма закінчила, вона поставила торти в холодильник, а вранці один зі співробітників ФСБ, проводячи обшук, дуже ними зацікавився.

«Я пам'ятаю, фсбшник тільки хотів узяти торт, як чоловік почав обурюватися, мовляв, що ви робите, це торт, як вона людям його буде віддавати, якщо ви пальцями своїми влізете», ‒ згадує Фатма.

Зараз жінка постійно пече на замовлення. Вона каже, що її захоплення, яке почалося з перегляду відеоуроків, переросло в повноцінну справу, за допомогою якої вона може забезпечити сім'ю фінансово.

ДОВІДКА: У вересні 2020 року спікер російського МЗС Марія Захарова прокоментувала заяву представника зовнішньополітичної служби Євросоюзу, який закликав звільнити всіх засуджених кримських татар. Захарова заявила, що «йдеться про учасників кримського осередку ісламістської організації «Хізб ут-Тахрір», які отримали різні терміни покарання за доведені кримінальні злочини терористичної спрямованості». За її словами, «їхні політичні погляди, національність або приналежність до етнічних груп не мають жодного стосунку до вироку суду».

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це «просто маячня і вигадки».

Представники МЗС України неодноразово заявляли, що вважають обшуки, які ФСБ Росії проводить у будинках кримських татар, мусульман, учасників групи «Хізб ут-Тахрір» на території анексованого півострова, політичними переслідуваннями.

Офіс президента України від 2 вересня 2020 року відреагував на інформацію про звинувачення проти фігурантів другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» заявою, у якій закликав Росію припинити переслідувати кримських татар за їхню релігію.