Доступність посилання

ТОП новини

«У Криму знищують безцінну природу». Кримчани занепокоєні екологічною ситуацією


Каналізаційні стоки течуть у море на набережній Феодосії, архівне фото
Каналізаційні стоки течуть у море на набережній Феодосії, архівне фото

СІМФЕРОПОЛЬ – Російська влада Криму підбила підсумки реалізації національного проєкту «Екологія», в межах якого протягом 2022 року здійснювалася низка заходів, спрямованих на досягнення цільових показників і результатів. За їхньою інформацією, загальна сума передбачених коштів на реалізацію цих заходів склала понад 5 млрд рублів, яка була освоєна в повному обсязі. Крим.Реалії вирішили дізнатися у громадських активістів, наскільки ефективними є екологічні програми Росії в окупованому Криму.

Російська влада Криму рапортує, що на Кримському півострові виконано план з висадження лісових культур на площі 286,9 га, завершено рекультивацію відпрацьованих полігонів твердих комунальних відходів у Білогірську і триває рекультивація в Судаку. Повідомляється, що розчищено понад вісім км русел річок. У Сакському та Білогірському районах укладено два контракти на загальну суму 5 973,07 млн рублів на будівництво екотехнопарків, підрядником визначено компанію «Російський екологічний оператор».

На думку члена Меджлісу кримськотатарського народу, координатора міжнародного руху #LiberateCrimea, керівника Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) Ескендера Барієва, в Криму відбувається «справжній екоцид».

Ескендер Барієв
Ескендер Барієв
Потуги у вигляді нацпроєкту «Екологія» – це крапля в морі, щоб компенсувати наслідки екоциду
Ескендер Барієв

«КРЦ проводить моніторинг програм окупаційної адміністрації, пов'язаних з екологією. Однією з таких є нацпроєкт «Екологія». Звіт про реалізацію, в межах якого протягом 2022 року освоєно понад 5 млрд рублів, на перший погляд, звучить переконливо. Проте, знаючи корупційність російської системи, питання – наскільки показники, про які йдеться у звіті, відповідають дійсності? Наступне питання – наскільки цей проєкт компенсує збитки навколишньому середовищу Криму та акваторіям Азовського та Чорного морів у результаті реалізації таких великих інфраструктурних проєктів як «Кримський міст», «Таврида», «Теплоелектростанції», забудова заповідних територій, ірраціональне використання прісної води з природних джерел? Я вже не кажу, яку шкоду навколишньому середовищу завдали військові навчання протягом усіх років окупації та постійні запуски ракет із території Криму та акваторії Чорного моря від початку повномасштабної збройної агресії Росії проти України. Це добре, що окупанти реагують на наші публічні заяви про екоцид, який вони здійснюють у Криму. А потуги у вигляді нацпроєкту «Екологія» – це крапля в морі, щоб компенсувати наслідки екоциду. Упевнений, що після перемоги ми матимемо можливість більш повно оцінити масштаби завданих екологічних збитків і змусити Росію компенсувати в адекватних обсягах», – розповів Крим.Реалії експерт.

Кримський активіст Дмитро Демчук вважає, що кошти, які виділяються на вирішення проблем екології, могли б витрачатися значно ефективніше.

Дмитро Демчук
Дмитро Демчук
Кримським чиновникам головне – імітувати бурхливу діяльність у сфері екології зокрема
Дмитро Демчук

«Освоєння коштів» та «екологія», на мою думку, взагалі несумісні поняття. А освоєння коштів на екології, особливо у РФ, це банальне відмивання бюджетних грошей. Так, наприклад, в окрузі Судак ліквідовано незаконний полігон твердих побутових відходів, територію рекультивовано. Здавалося б, хороша новина, гроші витрачені, на перший погляд, не дарма. Та ні! Замість будівництва сміттєпереробного заводу або хоча б сортувального цеху, сміття з незаконного полігону просто перевезли на інше сміттєзвалище під Феодосією. Хіба від цього поменшало сміття в Криму? Кримським чиновникам головне – імітувати бурхливу діяльність у сфері екології зокрема. Ось ще приклад освоєння грошей на екології в Криму: почали чистити русло річки Суук-Су в окрузі Судак, але зробили це для показухи, лише посередині всієї довжини річки. Там, де річка бере свій початок, ще за Союзу були збудовані меліоративні споруди – штучні водойми, які стримували селеві потоки й акумулювали опади, саме тут ніхто нічого не робив, споруди засипані нанесеним під час злив ґрунтом. Це означає, що система скидання води під час злив повністю не функціонуватиме, що спричинить нові підтоплення автошляхів, житла, а може і призвести до людських жертв», – поділився своїми спостереженнями з Крим.Реалії активіст.

Сухе русло під мостом над річкою Суук-Су, 4 січня 2021 року
Сухе русло під мостом над річкою Суук-Су, 4 січня 2021 року

Представник громадської організації «Актив Криму» Руслан Жаднов зазначає, що інформація про величезні суми, які виділяються на екологію, не відповідає реальним результатам.

Освоюються величезні гроші на різні програми, але, як правило, їх виконання залишається тільки на папері
Руслан Жаднов

«У світлі своєї громадської діяльності я щільно стежу за ситуацією у Криму. Особливо засмучує ситуація в історичному та культурному фонді. Його просто знищують. Поряд із цим відбувається таке саме ставлення до екології півострова. Освоюються величезні гроші на різні програми, але, як правило, їх виконання залишається тільки на папері. У моєму рідному Севастополі одна з гострих екологічних проблем – це міська каналізація, її очищення та викид у море. За час окупації збільшилося навантаження на очисні споруди за рахунок зростання кількості населення. А споруди перебувають у критичному стані, і це катастрофа уповільненої дії. На тлі цього незаконне керівництво міста багато років розпилює бюджет на модернізацію споруд, постійно переносячи термін здачі об'єкта. І я впевнений, що цю проблему вже вирішуватиме наш український уряд після звільнення. Ми, кримчани, ні з чим не сплутаємо аромат ЮБК, його лісів і парків. Але безжальна вирубка зелених насаджень у тому районі – це злочин. Про які екологічні програми може йтися, коли знищується безцінна природа та забудовуються заповідні території? Просто черговий фейк для освоєння фінансових коштів», – зазначив у коментарі Крим.Реалії громадський діяч.

Забудова узбережжя Голуої бухти, Севастополь, 2021 рік
Забудова узбережжя Голуої бухти, Севастополь, 2021 рік

Громадська активістка та архітекторка Ольга Вечер, яка має досвід роботи у Громадській палаті Росії, також висловлює стурбованість станом екології Криму.

«Екологія Кримського півострова краще не стає, незважаючи на величезні вливання федеральних коштів у вирішення цієї проблеми. На жаль, кримські активісти не зуміли побудувати структуру народного контролю у цій важливій сфері, що стосується кожного кримчанина та їхнього майбутнього. Є окремі осередки громадської боротьби, але вони не переросли у загальнокримський формат. Якби така структура була створена, то результат від усіх цих вливань був би значно вагомішим, а стан екології набагато кращим», – поділилася своїм баченням ситуації з Крим.Реалії громадська діячка.

За роки анексії Росія завдала Україні екологічних збитків на мільярди гривень у Криму, стверджують українські екологи. Найбільше страждають акваторії Чорного та Азовського морів. Тепер війна, яку розв'язала Росія, торкнулася всієї території України – від Харківської області до Івано-Франківської. Але куди гірше за шкоду інфраструктурі, на думку як чиновників, так і вчених, у Криму буде завдано шкоди екосистемам, яку вони називають «колосальною».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

XS
SM
MD
LG