Доступність посилання

ТОП новини

«Самі драконівські обмеження». Активісти – про громадянське суспільство у Криму


Ілюстраційне фото

СІМФЕРОПОЛЬ – У Криму триває тиск на представників незалежного громадянського суспільства. Крим.Реалії вирішили дізнатися, яким минулий 2021 рік запам'ятався кримським незалежним активістам, чого вони очікують від 2022 року і чи можливе існування незалежного громадянського суспільства в умовах Криму в наші дні.

Формально розвитком громадянського суспільства в Криму займається Громадська палата Криму (ГП), фінансована з російського бюджету. 28 грудня 2021 року відбулося підсумкове засідання цієї організації, в рамках якого було підбито результати роботи членів палати у 2021 році та визначено завдання на 2022 рік.

Під час заходу перший заступник спікера російського парламенту Криму Юхим Фікс заявив про «високий рівень відповідальності всіх членів палати» і подякував «за активну спільну роботу у сфері законотворчості». Він також відзначив роль членів Громадської палати Криму «щодо здійснення громадського контролю у сфері захисту та реалізації прав і свобод громадян, розвитку інститутів громадянського суспільства та просування громадянських ініціатив».

Не секрет, що деякі працюють лише на прохання
Олександр Форманчук

Голова Громадської палати Криму Олександр Форманчук зазначив, що не всі члени цієї організації були активні торік.

«Мушу сказати, що багато в чому діяльність палати оцінюється рівнем активності та ініціативності її членів. У цьому напрямку нам ще є кудись розвиватися. Адже не секрет, що деякі працюють лише на прохання чи конкретну пропозицію взяти участь. Такий стиль роботи категорично неприйнятний», – сказав Форманчук.

Голова Громадської палати Криму Олександр Форманчук
Голова Громадської палати Криму Олександр Форманчук

Оригінальну думку щодо ролі громадянського суспільства висловив журналістам доктор політичних наук, політолог Володимир Узунов, який заявив про прямий зв'язок між реалізацією інфраструктурних проєктів у Криму та розвитком громадянського суспільства.

«Курс на реалізацію інфраструктурних проєктів визначає траєкторію розвитку Криму на багато поколінь уперед. І від своєчасної реалізації залежить як зміна демографічної ситуації, так і розвиток громадянського суспільства. Уряд Криму вжив усіх заходів для освоєння коштів, виділених у 2021 році, та здійснив контроль на місцях щодо забезпечення термінів реалізації», – зазначив політолог.

Кримський громадський активіст і журналіст Рагім Гумбатов у коментарі Крим.Реалії повідомив, що на майбутнє громадянського суспільства Криму дивиться «з неабиякою часткою песимізму».

У кримському житті особливу роль громадянського суспільства поки що не дуже видно
Рагім Гумбатов

«Складно говорити про громадянське суспільство у Криму, згідно з принципом «про померлих або добре, або нічого...». Що складає громадянське суспільство? Це незалежні від держави об'єднання громадян, які діють спільно задля досягнення поставленої мети, у своїй діяльності керуються спільним благом. У середовищі, де дотримуються прав людини, існує реальне самоврядування, люди дійсно мають можливість впливати на процеси, що відбуваються в суспільстві. Розвинене громадянське суспільство може бути стабілізуючим фактором. У кримському житті особливу роль громадянського суспільства поки що не дуже видно. Хтось може говорити про події навколо парку у Форосі, які нібито можуть свідчити, що кримське громадянське суспільство подає ознаки життя. Проте фороські події, швидше, виняток, ніж правило, бо вони не дали реальних результатів», – зазначив Гумбатов.

Рагім Гумбатов
Рагім Гумбатов

На думку кримського активіста Дмитра Демчука, ситуація в Криму не зміниться на краще, і досвід минулого року це підтверджує.

Кримчани відчували себе піддослідними кроликами в руках лаборанта-початківця, яким керував професор, що вижив з розуму
Дмитро Демчук

«Економічний спад, зростання цін на все, безробіття, беззаконня доповнилися відчуттям безпорадності в ситуації з бурхливим вірусом ковіду і скотством влади, яка кинула простих людей напризволяще. Ні ліків, ні кваліфікованого лікування, ні відчутної матеріальної допомоги населенню так і не вдалося дочекатися від «чудо-влади». Лише самі драконівські обмеження, протоколи, штрафи, коди та море обіцянок у вигляді «ривків, стрибків і проривів». Кримчани відчували себе піддослідними кроликами в руках лаборанта-початківця, яким керував професор, що вижив з розуму. Із серії – гуляти під час епідемії можна, але лише до 23.00: вірус нападав лише вночі? Проводити фестивалі можна, на вибори – всі натовпом, в автобус – усі гуртом, а на 1 вересня до дітей на лінійку – не можна! Коротше, вірус для влади, як і війна – на кшталт «мати рідна». За рік Росія втратила близько мільйона людей, такої смертності не було з часів Другої світової! А нам розповідають про космос і про те, як в Україні погано. Після такого – чого доброго можна очікувати у 2022 році від «пітерської братви», яка засіла на «Евересті влади» країни? Тут, думаю, і їжаку зрозуміло, що крім погіршення ситуації чекати нема чого», – сказав Крим.Реалії активіст.

Дмитро Демчук
Дмитро Демчук

Кримський активіст Олексій Єфремов вважає, що внаслідок тиску на незалежних активістів громадянське суспільство у Криму пішло в пасивну фазу.

Що цей рік нам готує? Залишиться таке саме болото
Олексій Єфремов

«Не знаю, як для інших, а для мене, можна сказати, що минулий рік розпочався зі спроби помітингувати проти корупції та на підтримку Навального. І всім відомо, чим це закінчилося – затриманнями, посадками, подальшим закручуванням гайок щодо незалежних чи опозиційних громадських активістів. Потім, звісно, прогриміла історія про Фороський парк. В принципі, більше особливо не пригадаєш. Найбільш нахабні входять у прокремлівські громадські ради та інші «фронти», займаються імітацією (іноді – реальною діяльністю), піарять себе, збирають крихти біля владної годівниці. Ми ж – сидимо, мовчимо, щоб не підставляти себе та близьких. Як «сплячий осередок», щось по дрібниці робимо кожен день, кожен на своїй ділянці, щось корисне не тільки для себе. Що цей рік нам готує? Залишиться таке саме болото. «Казахстан» нам точно не загрожує. У Криму тарифи різко не підвищуватимуть, а поступове зубожіння народ проковтне, як і попередні сім років. Вірю в краще, але особливо ілюзій не будую, аби потім жорстко не розчаровуватися. Втім, як і багато хто навколо», – поділився своєю думкою з Крим.Реалії Олексій Єфремов.

Олексій Єфремов
Олексій Єфремов

Активістка громадського руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмова також не бачить просвіту для кримчан, зокрема активістів.

Як крали, так і крастимуть, а отже, народу краще не буде
Еміне Ібраїмова

«Якщо вірити інформації в інтернеті, то 2021 рік був роком глобального розкрадання бюджетів і «чиновникопадом» у всій своїй потворній красі. І це свавілля у 2022 році, судячи з усього, продовжить набирати обертів. Дна не видно. Є куди падати – знизу постійно стукають. Тому, як крали, так і крастимуть, а отже, народу краще не буде. Тому чисті на руку люди вже бояться йти у владу – сама система така, що важко не забруднитися. Якщо хтось нагорі раптом вирішить, що зовсім вже не можна перегинати ціпок і настав час зупинити свавілля, то, можливо, не зовсім скоро загнемося. А поки – вірян катують струмом і дають багаторічні тюремні терміни, а чиновників, що крадуть, заохочують преміями за «високі досягнення» в роботі», – повідомила Крим.Реалії активістка.

Еміне Ібраїмова
Еміне Ібраїмова

Оптимістичніше дивиться на ситуацію кримський активіст і блогер, депутат Судацької міськради Олександр Смолов, хоча і він зазначає, що, крім інших складнощів, пандемія привнесла масу додаткових проблем у кримський соціум.

2021 рік для кримського громадянського суспільства був трохи легшим, ніж 2020-й, але, як і раніше, залишає бажати кращого
Олександр Смолов

«2021 рік для кримського громадянського суспільства був трохи легшим, ніж 2020-й, але, як і раніше, залишає бажати кращого. Всі напрямки втрачають через цю ситуацію з пандемією: культура, виховання дітей, відсутність спортивних заходів... Стало складніше брати участь у житті міста: усілякі дистанційні публічні слухання тощо. Плюс до всього, звичайно, зростання цін і труднощі з низкою напрямків бізнесу для підприємців. Надію ми, звичайно, не втрачаємо, і якщо порівнювати з 2020-м, коли ми взагалі не розуміли, що буде далі, то наразі видно процес нормалізації. Але хотілося б не втратити у правах і можливостях для всіх. У 2022-ий усі дивляться з оптимізмом, який можна охарактеризувати однією фразою: «Аби не гірше», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії Олександр Смолов.

Керівник севастопольської громадської організації щодо збереження об'єктів культурної спадщини «Морський форт» Григорій Донець у коментарі севастопольському виданню ForPost висловив думку, що громадське життя Севастополя згасає, і пов'язує це з діями команди губернатора Михайла Развожаєва.

Найголовніший орган громадськості – це Громадська палата, яка досі нормально не функціонує
Григорій Донець

«Найголовніший орган громадськості – це Громадська палата, яка досі нормально не функціонує. Вона не працює, і це влаштовує і виконавчу, і законодавчу владу. Тому що ніхто до них не йде зі своїми проєктами, пропозиціями, листами. Головного болю немає. Хтось чув заяви нашої Громадської палати з найрезонансніших історій: будівництво на мисі Хрустальному, будівництво в Південному передмісті Херсонесу? Щодо медичного кластера, щодо ситуації в Балаклаві, забудови шести нових районів міста? Я, наприклад, не чув», – зазначив журналістам Григорій Донець.

ДОВІДКА: Офіційно в Криму створено інститути громадянського суспільства у вигляді Громадської палати Криму, громадських рад при російських органах виконавчої та муніципальної влади, діють Ради територій та численні громадські організації. Зареєстровані у Криму відповідно до російського законодавства некомерційні організації мають можливість брати участь у конкурсах на здобуття президентських грантів, субсидування соціально-орієнтованої діяльності та інших проєктах. Кримські незалежні активісти стверджують, що до участі в Громадській палаті Криму, що фінансується з бюджету, допускаються лише лояльні до влади люди, а робота Громадської палати зводиться до схвалення рішень влади.

У жовтні 2021 року генеральний директор ЮНЕСКО надав виконавчій раді організації чергову доповідь щодо ситуації в Криму, в якій, зокрема, повідомляється про «подальше погіршення ситуації з правами людини», а також про те, що російська влада в Криму «продовжує нехтувати міжнародним гуманітарним правом, систематично вдається до політичних переслідувань, здійснює культурні та релігійні утиски».

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

XS
SM
MD
LG