Жителі села Грушівка під Судаком вимагають припинити викачування води з місцевого озера Межа. Вони кажуть, що нещодавно представники одного з підприємств встановили на березі насос і почали качати воду для зрошення своїх садів. Люди бояться, що при такому активному видобутку вони залишаться без єдиної водойми. Хто забирає воду у селян, з'ясовували Крим.Реалії.
Ситуація в Грушівці привернула увагу кримського блогера Сергія Дубовика. Наприкінці квітня він побував у селі, де місцеві жителі поскаржилися йому, що втрачають єдине озеро через бізнес-інтереси садівничого підприємства, яке є інвестором у регіоні.
«Якщо викачають водойму, люди залишаться без води»
Селяни стверджують, що рівень води в озері Межа з моменту початку посухи в Криму впав на 1,5 метра. Береги навколо водойми, які раніше були під водою, тепер стали сушею.
Раніше максимальна глибина озера становила 14 метрів, згадують місцеві. Тепер, за їхніми словами, озеро помітно обміліло.
У найглибшому місці залишилося лише чотири метри глибини водиАнастасія Солодовникова
«За останні два роки рівень (води в озері ‒ КР) критично опустився. За відомостями рибалок, які тут на човнах рибалять, у найглибшому місці залишилося лише чотири метри глибини води», ‒ каже жителька Грушівки Анастасія Солодовникова.
За її словами, до таких наслідків призвели не тільки природні фактори, а й активне викачування води з озера.
Блогер Сергій Дубовик зняв на відео обладнання, за допомогою якого воду з озера викачують у промислових масштабах ‒ трубу й насос, встановлені на березі водойми.
Місцеві жителі стверджують, що цей насос качає воду для підприємства «Грушівські сади», яке зрошує нею свої угіддя. Чи так це, поки точно невідомо, оскільки на підприємстві публічно не коментували заяви жителів села.
Якщо викачають до останньої критичної позначки цю водойму, вона замулиться і припинить своє існуванняАнастасія Солодовникова
«Дуже велика маса води була викачана, на наш погляд, підприємством «Грушівські сади». Є й інші споживачі, це жителі нашого села, чиї родичі, предки це озеро створювали. Сади та підприємства, які розвиваються у нас у Криму, ‒ це добре. Але не такою ціною. Якщо викачають до останньої критичної позначки цю водойму, вона замулиться і припинить своє існування. Жителі села залишаться без технічної води. Якщо станеться якась надзвичайна ситуація, буде пожежа, елементарно не буде звідки брати воду», ‒ каже Анастасія Солодовникова.
Зі свого боку Сергій Дубовик закликав кримчан надсилати запити з приводу ситуації в Грушівці профільним міністерствам російського уряду Криму та російському главі Криму Сергію Аксенову.
Перший іній на зелених кущах: морозний ранок у кримській Грушівці (фотогалерея)
«З мапи Криму зникне чергова водойма»
Російська влада Криму публічно поки не відреагувала на скарги мешканців Грушівки. На їхній захист виступив депутат російського парламенту Криму Ілля Донченко. Після того, як до нього дійшли скарги місцевих жителів, він побував у селі на березі озера.
Багато жителів Грушівки зізнаються, що і самі використовують воду Межі для зрошення власних городів. Але запевняють, що ці обсяги не можна порівнювати з тими, які викачують насосом.
«У нас городи манюсінькі. Раз у нас є земля ‒ значить ми щось саджаємо, щоб щось мати. В усіх мінімальна пенсія, є люди, які взагалі не працюють і сподіваються лише на цей город. Ми не продаємо це (вирощене на городі ‒ КР), а саджаємо для себе», ‒ розповідають селяни.
Ілля Донченко вважає, що така ситуація може спричинити незворотні наслідки, тому він пообіцяв залучити до вирішення проблеми російську владу Криму.
У ситуації з водою, яка склалася в Криму, у нас має бути запроваджений мораторій на такий видобуток водиІлля Донченко
«Зараз ситуація з водою в Криму складна. Водою озеро (Межа ‒ КР) не поповнюється. І якщо такими варварськими способами продовжиться видобуток з цього озера, то, напевно, з карти Криму зникне чергова водойма. Я вважаю, що в цій ситуації з водою, яка склалася в Криму, у нас має бути запроваджений мораторій на такий видобуток води», ‒ каже він.
Депутат повідомив, що вже надіслав звернення до Міністерства екології та природних ресурсів російського уряду Криму і має намір звернутися в підконтрольну Кремлю прокуратуру Криму.
У кримському уряді поки публічно не коментували те, що відбувається. У Мінекології та природних ресурсів Крим.Реалії рекомендували звернутися з інформзапитом. Ми його надіслали й чекаємо на відповідь.
Інвестори з Кузбасу
Підприємство «Грушівські сади», яке селяни звинувачують у викачуванні води з місцевого озера, реалізує в регіоні інвестпроєкт з «вирощування інтенсивних садів яблук». За інформацією російської влади Судака, цей інвестдоговір був підписаний у 2017 році.
«Сади будуть висаджені на земельних ділянках поблизу села Грушівка площею 403 гектари. Планований обсяг виробництва яблук складе 16 тисяч тонн на рік. Планується створити 337 робочих місць. Обсяг інвестицій ‒ 1,3 мільярда рублів», ‒ повідомляється на сайті російської влади Судака.
Досягти таких показників поки не вдалося. У ТОВ «Грушівські сади» повідомляють, що на цей момент вирощують п'ять сортів яблук на 47 гектарах.
«Фруктові сади ТОВ «Грушівські сади» розташовуються поблизу села Грушівка, яке цінне своєю історією, просторими полями й фантастичним повітрям. Колись воно славилося фруктовими садами й виноградниками. Сьогодні ж ми відроджуємо старі традиції, щоб кожен міг насолодитися великими та соковитими грушівськими яблуками. Соковитості нашому яблуку надає древня гірська річка Сухий Індол», ‒ йдеться на сайті підприємства.
Гірська річка Сухий Індол, за інформацією місцевих, впадає в озеро Межа, за яке зараз борються жителі Грушівки.
ТОВ «Грушівські сади», за інформацією Федеральної податкової служби Росії, зареєстроване у Грушівці у 2015 році.
Воно спеціалізується на вирощуванні багаторічних культур. Підприємство зі статутним капіталом у 10 тисяч рублів належить ТОВ «Сад-інвест» з російського Новокузнецька ‒ регіону Кузбасу (вугільного басейну) Кемеровської області.
Цим підприємством володіють троє бізнесменів. Двоє з них ‒ Михайло Риженков і Борис Калашников ‒ не публічні, інформації про них у відкритому доступі небагато.
Ще одним власником підприємства й інвестором Грушівки є Максим Куліченко ‒ бізнесмен та один з найбагатших депутатів Новокузнецкої міської ради. За інформацією російських ЗМІ, прибуток Максима Куліченка торік склав 28,2 мільйона рублів.
У відкритому доступі контактів бізнесменів не знайшлося. У Новокузнецькій міськраді не змогли сконтактувати нас із Максимом Куліченком.
Ми також намагалися зв'язатися з ТОВ «Грушівські сади», але телефони, вказані на його сайті та у відкритих джерелах, виявилися вимкненими. Ми надіслали на підприємство інформзапит і готові оприлюднити думку компанії та її власників про ситуацію навколо озера в Грушівці, якщо нам її нададуть.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
