Літо-2026: аналізуємо, як кримчани реагували на енергетичну та паливну кризи в соцмережах. Експерти зазначають, що публікувати негативні висловлювання часом небезпечно: до деяких незадоволених через їхні відеозаписи приходять представники ФСБ.
Світло й вода
Деякі регіони Криму залишаються без світла майже місяць, в інших – ситуація легша. Обстановка з енергопостачанням на півострові не скрізь однакова: частина жителів півночі Криму, де найскладніше, переселяється в інші регіони Кримського півострова.
«Ми спостерігаємо внутрішню міграцію, в першу чергу, коли люди з північного Криму починають більшою мірою переїжджати в центральний Крим, тобто в Сімферополь. Різниця велика в енергопостачанні в самому Сімферополі та в Сімферопольському районі. Якщо в Сімферополі відключають світло на кілька годин, потім вмикають, то вже в Сімферопольському районі, знову ж таки, в різних містах кількість відключень світла набагато більша. Там це може тривати до кількох діб», – розповів в інтерв'ю Крим.Реалії голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
«У мене є квартира в Армянську, яка стоїть порожня, тому що там уже другий тиждень немає ні води, ні світла. Давайте виїжджайте туди, поживіть там місяць, а потім поговоримо, як живеться в реальному Криму. Як кажуть, ласкаво прошу до нашого куреня, тому що пів Криму живе, як у курені», – відповідала одна з кримчанок тим користувачам соцмереж із півострова, хто заявляв, що зі світлом усе в порядку.
Блекаут не в усьому Криму, і настрої кримчан різні – є ті, хто радіє, і такі, хто обурений діями ЗСУ. До таких висновків, поспілкувавшись із кримчанами, дійшов заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
«Окупаційна влада працює над тим, щоб постійно відновлювати електропостачання, частково їй це вдається. Вона дуже адаптивна, не варто недооцінювати ворога, але в уявленнях людей зміни вже відбулися. Це проявляється по-різному: хтось радіє, хтось чекає на Україну. Більше того, пишуть – іноді мені вдається поговорити з людьми в Криму – вони кажуть: «Чому у нас є світло? Давайте ще!». Хтось, навіть із тих, хто чекає на Україну, нажаханий, оскільки прораховує свої життєві обставини: як жити – особливо з дітьми – без води, світла і нормального зв'язку. Адже всі зіткнулися з тим, що разом зі світлом зникає і зв'язок. А хтось починає виявляти агресію щодо України», – зазначив в інтерв'ю Крим.Реалії заступник директора Центру близькосхідних досліджень, дослідник півдня України Сергій Данилов.
На північ Криму гуманітаркою возять воду та продукти. У Ялті відкрили польові кухні у дворах. У містах встановлюють вуличні таксофони. Російська влада Криму встановила виплати в 15 тисяч рублів тим, хто залишається без світла понад 48 годин. Але отримати їх не завжди реально.
«Якщо 48 годин поспіль немає світла, то людина має право на компенсацію в розмірі 15 тисяч рублів. Однак, щоб не виплачувати цю компенсацію, окупаційна влада раз на півтори доби дає на годину-дві світло і таким чином уникає зобов'язань щодо виплати цих компенсацій. Крім того, електрика подається з дуже низькою напругою, і багато моїх знайомих у Криму скаржаться, що напруга не 220, а 110, лампочки ледве горять, побутова техніка не працює. Тобто це чисто формально для галочки подача електроенергії, яка не забезпечує повноцінного функціонування домогосподарства», – каже Сергій Данилов.
Російський очільник Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) укотре влітку у своїх зверненнях казав, що графіків відключень немає, з рештою проблем – теж без конкретики.
«На жаль, можу сказати ще раз, поки графіків 100% щодо електроенергії не буде, поки ще якийсь час, напруження з обсягами пального і з ціновою, ну, думаємо, найближчим часом ми вирішимо. Додаткова інформація надходитиме від голови уряду в частині саме розподілу пального, цінової політики тощо», – заявляв Аксьонов.
Пальне
Крим живе в паливній кризі. Бензину не вистачає, ось чоловік скаржився, що заправив 35 літрів на суму, еквівалентну 100 євро.
«Кримське життя – дивіться: 35 літрів на 9 тисяч 765. Найдорожче пальне у світі. 35 літрів на 10 тисяч – охреніти можна просто», – розповідав він у соцмережах.
«95-й ультра – 189, під Феодосією. Найцікавіше, що коли 92-й має бути по сто, він різко кудись зник. Невідомо навіть чому. Розумієте: буває, наче він має бути, а його чомусь немає. Зате є 95-й, у який додали якусь присадку, і він став «ультра». Тому він 189. Дуже зручно, кайф просто», – саркастично коментував ситуацію з бензином у соцмережах кримчанин Микола Моль.
За даними Росстату, за липень пальне подорожчало більш ніж на 139 відсотків, а за рік – більш ніж на 200 відсотків. Ціни для окупованого Криму дуже високі, зазначають експерти.
«Не можна сказати, що пального взагалі немає. Пальне є все-таки в Криму, і воно з'являється. І навіть буває так, що з'являється велика кількість, і вони починають навіть збивати ціну за літр. І були випадки, коли пальне продавали по 100 рублів за літр. У середньому пальне коштує 270, 290, 299 рублів за літр. Тобто все одно, скажімо, для підконтрольної Росії території це дуже високі ціни, це дуже дорого», – зазначає голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
Часто черга на Керченському мосту означає, що жителі Кримського півострова їдуть заправитися до Росії. Росіяни лютують на кримчан, що ті скуповують бензин.
«У мене одне питання до кримчан: ви можете хоч раз приїхати не одночасно? Через вас ми стоїмо дуже довго в черзі... Ну, це якщо пощастить, якщо буде бензин. Сьогодні, наприклад, ми не змогли заправитися, тому що бензину зовсім немає. Це просто неможливо! Ми, місцеві, жахливо обурюємося, лютуємо: кримчани та перекупи просто ллють бензин у каністри – куди тільки можна залити. Це просто нестерпно, а з місцевих знущаються», – обурюється у соцмережах жителька Темрюка.
Але в тих, хто займається пропагандою, з пальнем усе добре. Ось що заявляла російська блогерка Альона Бардовська, яка переїхала до Криму після анексії.
«Ви, мабуть, не побачите жодного відео від кримчанина чи севастопольця про те, що «а-а-а, у нас немає бензину і все пропало». Чому? Тому що ми всі прекрасно розуміємо, що це провокація. По-перше, ми нафтова країна, і якщо зараз запасів бензину у нас немає, то в будь-якому разі ми його виробляємо як-не-як. Так, тобто перебудуємося – це сто відсотків», – заявляла Бардовська. У коментарях до цього відео Бардовської можна побачити обурення її висловлюваннями.
Ціни
«Це – тисяча рублів. Купюра, з якою я виходила з дому. А це моя решта – 85 рублів. Що ж я купила? Давайте подивимося. Отже, серпень, 2026 рік, Крим. Батон нарізний, мінералка, морква (зараз навіть скажу, скільки штук: 8 штук), макарони, туалетний папір, сметана раз, сметана два, пакет. Ось це – тисяча рублів», – скаржилася на ціни кримчанка Лютфіє Ідрісова в соцмережі.
Загалом у соцмережах кримчани більше скаржаться не на відсутність продуктів, а на їхню дорожнечу. За даними Росстату, у липні ціни зросли на 8 відсотків порівняно з червнем, річна інфляція прискорилася майже до 16 відсотків – майже втричі вище за показник у сусідній Росії.
«Ціни зросли, але я не скажу, що зросли вони там на дуже багато, скажімо, на великі відсотки. Хоча в червні ми якраз говорили, що десь у липні вони можуть підвищитися, піднятися на 10-20 %. У принципі, так і відбувається приблизно. Але ми спостерігаємо такі процеси. Далі, що стосується кримської економіки, дуже важливе сільське господарство. І ось тут ми спостерігаємо інші процеси. Процеси, коли в деяких містах, у деяких районах – це Північний Крим – тут було пов'язано з нестачею пального, неможливістю зібрати повністю врожай», – каже голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
Курортний сезон
«50 відтінків відпочинку в Ялті 2026» – так назвала одне зі своїх відео Ніна Прасолова, яка живе в Криму.
«Там – гелікоптер набирає воду, возить у ліс. Тут я – їм шаурму. Тут – мазут наплювало море. Сюр якийсь», – показує жінка ялтинський пляж.
Ще частина вражень відпочивальників – на початку серпня в Ялті їх евакуйовували з пляжів та набережної, порт атакували морські дрони Сил оборони України.
Хтось знімав кадри заходу дрона.
«Ялта, морський дрон у бухті, оце так, такого ще не було. Дивись, він приїхав, ледве-ледве їде, крутиться, ошаліти просто, жесть якась. Дивись, по ньому стріляють, а йому хоч би що, розвертається і йде. Ошаліти», – коментував чоловік.
Один із відпочивальників вирішив пробратися ближче, щоб побачити розмінування. «Ось бачиш, ось сюди нікого не пускають, я єдиний пробрався», – розповідав він.
А відпочивальники в Севастополі знімали себе в укритті на пляжі Любимівка.
«Мені телефонують, звісно, родичі. І ставлять такі запитання. Я кажу: хлопці, тут для нас особисто нічого страшного не сталося. Особисто для нас. Але є нюанси. Які нюанси? Ми розповідаємо. Ось із бензином проблеми, тому що він у принципі і зараз є, але він дорогий. Це ви вирішуйте самі. Є, звісно, якісь ось ситуації, які люди переживають. Десь щось пролетіло, дзижчить – уже переживає. Я кажу так, чогось екстраординарного, щоб ви там не побачили. Тому що зараз у багатьох місцях така ситуація. І в Москві теж небезпечно», – розповідала відпочивальниця Наталія, яка приїхала до Феодосії з Московської області.
А це – столик відпочивальників з уламків безпілотника на пляжі біля Севастополя.
Щоб приїхати до Криму, багатьом російським курортникам довелося везти з собою бензин. І це їх не зупинило.
«Збираємося їхати завтра до Криму, вантажимося. Найголовніше – у нас із собою запас бензину. Зараз у наш час без бензину нікуди. Так, скільки там у нас літрів? Сімдесят», – записувала відео перед поїздкою на Кримський півострів Людмила Каминіна з Ростова.
Таких, хто ризикнув і поїхав до Криму викупатися, цього року було набагато менше. За даними російського Міністерства туризму Криму, кількість бронювань на липень скоротилася на 72 % порівняно з минулим роком, на серпень – на 68 %. Сума, яку необхідно повернути туристам за скасовані поїздки, оцінюється в розмірі від шести до дев'яти мільярдів рублів. Складнощі із сезоном відкрито визнав російський очільник Севастополя Михайло Развожаєв.
«Є люди, які традиційно приїжджають, але що гріха таїти, звісно, все набагато складніше. Ну і, природно, є складнощі туристичного бізнесу. Скасування бронювання – все це присутнє. Безперечно, тут лукавити безглуздо», – сказав Михайло Развожаєв в одному з інтерв'ю.
Крим у курортний сезон втратив понад дві третини туристів. Сезону не було, і індустрія не заробила грошей.
«Ми тут чітко можемо сказати, що цього року сезон повністю провальний. Там є відпочивальники, дійсно відпочивальники приїжджають, вони дійсно знають, чому їдуть, що небезпечно. Але тут потрібно розуміти, що для багатьох росіян головне – щоб була горілка і море по коліно, і головне – щоб можна було на сонці позасмагати. Але питання в тому, що все-таки ми говоримо вже і про дані туроператорів, і про дані готелів тощо, і тут ми точно знаємо, що з кінця червня по вересень взагалі не працюють дитячі табори, дитячі санаторії, різні дитячі майданчики», – зазначає голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
З тих, хто цим літом не заробив – Руслана, власниця мініготелю в селі Привітному біля Алушти. Руслана переїхала до Криму з Росії 12 років тому. Вона готувала запасні варіанти заробітків ще на початку літа.
«Судячи з кількості скасувань бронювання, мені час готувати план Б на літо. Значить, я можу здавати шезлонги – ми якраз збільшили їхню кількість торік. Продавати кукурудзу – цю нішу ми теж зайняли минулого року. Ну і поїхати виноград збирати на «Масандру» – чому б і ні», – розмірковувала вона.
Пізніше вона розповідала, що сезон поганий. «Я перевзулася. Навесні я казала, що сезон буде, зараз я кажу, що сезон – гівно. Знаєте що? Я взагалі не переживаю. Тому що поки я намагалася врятувати сезон, життя показало, що є речі набагато важливіші», – зазначила дівчина.
До кінця літа Руслана вирішила взагалі не намагатися здавати номери. «У цьому сезоні ми ухвалили рішення більше не приймати гостей. Після того, як люди почали активно просити знижки через перебої з електрикою. Ми зрозуміли, що більше не хочемо пояснювати щоразу ситуацію і торгуватися за вартість номера. Тому вирішили взяти паузу і зайнятися питанням автономного електропостачання», – розповідала вона.
З іншими видами підприємництва теж проблеми. Великі кримські підприємства – у режимі простою, вимушено зупинили цехи. Російська влада обіцяє їм підтримку і компенсації за роботу в умовах «надзвичайної ситуації». Дрібний і середній бізнес намагається заробляти на ходових товарах, наприклад, каністрах.
Скарги, мовчання, тиск
У соцмережах представники різних бізнесів скаржаться, що немає можливості працювати.
«Світла немає і немає монет. Бізнес по-севастопольськи. До нових включень», – каже Євген Мамонов, кухар із Севастополя.
«Сьогодні нас знову поглинула темрява. Такі реалії сучасні в Севастополі. На превеликий жаль. Звісно, хочеться працювати. З'являється якась робота – доводиться відмовлятися від банкетів, хоча є бронювання, і втрачати гроші – це дуже прям херово», – скаржиться Євген в іншому відео.
Севастопольські підприємці записували відеозвернення зі скаргами, що працювати стало неможливо. Кажуть – не просять компенсацій – аби дали вижити, знизивши податки.
«Ми не просимо особливих умов. Ми просимо одного – дайте бізнесу вижити. Знизьте податок за ССП до 1%. Закон це дозволяє. Тимчасово скасуйте запроваджений ПДВ для малого бізнесу, який по суті – додатковий податок з обладнанням. Потрібні тільки рішення міста. Кредити та канікули без відсотків, як Центробанк рекомендував Бєлгороду, Брянську та Курську. Севастополь – теж прифронтове місто», – розповідали вони у зверненні.
На подібні скарги наважуються далеко не всі, зазначають експерти. Оскільки в деяких випадках після них можуть прийти силовики.
«Хтось тихо панікує. Є прояви якщо не спротиву, то прохань і незгоди. Особливо на півночі Криму, де Армянськ і Джанкой три тижні поспіль залишалися без електрики, води та зв'язку. Там пробували записувати звернення, але до всіх, хто це робив, прийшли «Центр Е» і ФСБ. У результаті місцева адміністрація вжила проти них заходів: людей залякують і вносять до списків неблагонадійних. Потрапляння туди обмежує економічні можливості, виїзд за кордон і багато іншого. Усе це відбувається в Криму паралельно, одночасно», – зазначає в інтерв'ю Крим.Реалії заступник директора Центру близькосхідних досліджень, дослідник півдня України Сергій Данилов.
Деякі кримчани і самі розповідають, що стримуються, не обурюються і терплять.
«У кого ще так? Подивишся новини – тільки не вилизані, а справжні, або рілси людей, які записані з різних куточків нашої неосяжної країни. І ось хочеться комусь, комусь ось цьому, от дуже сильно. А рот свій закриєш і йдеш далі працювати як можеш. Феодосія, Крим, щоденник соціального підприємця. Світла немає двадцять днів. Дев'ятнадцять із половиною у мене вдома. Вода тонким струмочком, спека сорок градусів, з усіма наслідками», – записувала свої роздуми жителька Феодосії Анна Нерозіна, навіть не договорюючи повністю фрази.
Найскладніше проукраїнським кримчанам, яким доводиться скрутно і в соціально-економічному плані, і в психологічному – потрібно стримувати свої емоції. Останнім часом почастішали випадки обходів силовиків, обшуків у кримських татар.
«Перший чинник – це те, що, особливо серед кримських татар, вони проводять такі подвірні обходи. Вони намагаються перевіряти ці сараї, гаражі та інші, скажімо так, побутові об'єкти в будинках. І нібито вони шукають, можливо, українські дрони, які там ховають або намагаються збирати з частин, щоб потім запускати. А тут якраз такий чинник, що, з одного боку, це залякування людей, а з іншого – створення такого інформаційного впливу, ніби більшість кримських татар підтримують Україну і намагаються використовувати ці БпЛА, а це небезпечно для всіх», – зазначає голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
Загальний рівень тривоги додають і побоювання мобілізації. Експерти припускають, що таке рішення може бути ухвалене Кремлем після завершення виборів до Держдуми. За даними The Wall Street Journal, у регіонах Росії проводяться інспекції та навчання для перевірки готовності інфраструктури до прийому призовників.
