На російській платформі «Наследие.дом.рф» з'явилися об'єкти культурної спадщини Кримського півострова. Їх пропонують для оренди, передачі в користування, «відновлення» та подальшого комерційного використання. Серед лотів – головний корпус комплексу споруд Воронцовського палацу в Алупці, будівля театру імені А. С. Пушкіна в Євпаторії, будівля пологового будинку П. Ф. Соболєва в Ялті та інші об'єкти. Правозахисники впевнені: такі дії не лише суперечать міжнародному праву, а й загрожують збереженню унікальних пам'яток у Криму.
«Наследие.дом.рф» – це російська державна цифрова платформа, пов'язана з ПАТ «ДОМ.РФ» і Міністерством культури РФ. Її створили для обліку об'єктів культурної спадщини, їх відновлення та залучення в економічний оборот – наприклад, через передачу інвесторам в оренду, продаж на торгах або за допомогою інших форм використання. За даними «ДОМ.РФ», у 2026 році там буловедено понад 2000 об'єктів у 81 регіоні РФ, а також на окупованих українських територіях. Частина з них уже доступна інвесторам на торгах. Станом на 30 вересня на платформі розміщено 23 об'єкти в Криму.
На самому сайті російська програма закликає «обирати історичні будівлі та інвестувати в розвиток бізнесу на привабливих умовах». Натомість пропонують «пільгові умови кредитування та додаткові заходи державної підтримки».
Платформа пропонує не просто вкластися в реставрацію чи відновлення історичних будівель, а й використовувати їх у комерційних цілях – наприклад, відкрити там готелі, ресторани, кав'ярні або інші заклади. Для переобладнання таких об'єктів під готелі категорії від трьох зірок можна отримати кредит під 6% річних. Для інших проєктів із відновлення ставка становить 9% річних.
Що пропонують «інвесторам» у Криму?
Кримські історичні об'єкти зі списку на платформі розташовані переважно у комерційно привабливих або курортних населених пунктах півострова. Судячи з оновлень платформи, уже для 12 з них знайшлися «інвестори». Серед них – головний корпус комплексу споруд Воронцовського палацу в Алупці, дача «Флора» Т. А. Абрамова у Феодосії, особняк К. І. Серафимовича в Євпаторії, будинок філолога Б. В. Томашевського та інші.
Більшість «інвесторів» – із РФ, а не з Криму. Наприклад, право на роботи у Воронцовському палаці отримала петербурзька компанія ТОВ «Гелікон».
Головний корпус Воронцовського палацу збудували в 1830-х роках за проєктом англійського архітектора Едварда Блора. Це одна з найвідоміших пам meщe пам'яток архітектури Криму XIX століття, що вирізняється унікальним поєднанням англійської неоготики та східних мотивів. Його визнано пам'яткою культурної спадщини національного значення, взятою під охорону постановою Кабінету Міністрів України.
Статус пам'ятки культурної спадщини національного значення має і будівля театру імені А. С. Пушкіна в Євпаторії. Побудована в 1908–1910 роках за проєктом архітекторів Адама Генріха та Павла Сеферова, вона є пам'яткою архітектури в стилі модерн початку XX століття. Театр був важливим культурним центром Євпаторії: на його сцені виступали відомі артисти, зокрема Федір Шаляпін і Костянтин Станіславський.
Будинок Г. Е. Овчинникова в Ялті тільки готують до торгів. Переможець аукціону отримає історичний особняк початку XX століття, збудований у 1901–1903 роках за проєктом ялтинського архітектора Миколи Тарасова. Будівля виконана в незвичному стилі, що нагадує середньовічний замок.
«Дії російської влади є незаконними»
Правозахисники зазначають, що йдеться не просто про відновлення пам'яток. Українські об'єкти культурної спадщини на окупованій території передають у російський майновий та інвестиційний оборот. Фактично це може означати відчуження українського державного майна.
Це створює ризик закріплення контролю над об'єктами культурної спадщини України з боку російських та окупаційних компаній
«Це є порушенням міжнародного права. Передача об'єктів у користування, оренду чи на торги через російські електронні платформи відбувається без участі та погодження уповноважених органів України. Це створює ризик закріплення контролю над об'єктами культурної спадщини України з боку російських та окупаційних компаній або пов meщe пов'язаних із ними інвесторів. Це може мати значення для майбутніх правових процедур щодо відшкодування збитків, повернення контролю над об'єктами чи притягнення причетних осіб до відповідальності», – заявляють у Представництві Президента України в АР Крим.
Більшість кримських історичних об'єктів, які російська влада пропонує інвесторам, позначені на платформі як такі, що перебувають у «незадовільному стані». Подібний статус дає карт-бланш на проведення «відновлювальних» або адаптаційних робіт.
«Існує ризик проведення робіт, які можуть змінити їхній автентичний архітектурний вигляд, планувальну структуру, матеріали, декоративні елементи чи історичне середовище», – додають у Представництві Президента України в АР Крим.
