У Керчі новорічне оформлення центральної частини міста спричинило скандал через поєднання жовтого та блакитного кольорів, в якому прихильники російської влади побачили кольори державного прапора України. Незабаром після того, як видання КерчИНФО опублікувало відео «Алеї гірлянд» на вулиці Кірова, проросійський блогер із Криму Олександр Таліпов виявив, що ще й кульки на центральній ялинці міста – жовтого та блакитного кольорів. Пізніше він із посиланням на свої джерела повідомив, що підсвічування на алеї вимкнули і його мають замінити, а в російській адміністрації Керчі нібито проводиться «внутрішня перевірка». Видання КерчИНФО відео зі свого каналу видалило та повідомило з посиланням на пресслужбу російської адміністрації міста, що жодної перевірки немає, а кульки на ялинці «були почіплені так, що синя і жовта не стикаються».
Щодо кольору гірлянд виданню повідомили, що в адміністрації «прислухаються до зауважень жителів міста і виправлять ситуацію». ЗМІ також опублікувало технічний паспорт виготовлених у Краснодарі гірлянд, щоб довести, що світилися вони не жовтим і блакитним кольорами, а «теплим білим» і «холодним білим». Крим.Реалії намагалися додзвонитися до редакції керченського сайту, але безрезультатно.
Чому в Криму так реагують на поєднання жовтого та блакитного кольорів? Як у Криму переслідують через українську ідентичність? Про це журналіст Сергій Мокрушин говорив в ефірі Крим.Реалії з експертом Кримської правозахисної групи Іриною Сєдовою та головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.
«Абсурдно намагатися заборонити кольори»
– З нами на зв'язку Ірина Сєдова, яка до російської окупації Криму жила у Керчі. Давайте спершу поговоримо про реакцію російської влади Керчі та місцевих медіа.
– Вважаю, що це абсолютно абсурдна ситуація – намагатися заборонити кольори. Настільки окупаційна влада боїться вже української символіки, що дме на воду і навіть у ялинкових кульках вбачає якусь загрозу. Можна назвати це крайнім виявом ненависті до всього українського.
Це абсолютно абсурдна ситуація, але, на жаль, не єдина. Нещодавно був випадок, коли намагалися заборонити пісню «Червона калина» і навіть оштрафували та переслідували людей, які на весіллі включили цю пісню. Це все складається в один пазл, який може свідчити про системну політику розпалювання ненависті до України, українців та всього українського.
– Наскільки системними у Криму стали переслідування за прояв української ідентичності?
Це все може свідчити про системну політику розпалювання ненависті до України, українців та всього українськогоІрина Сєдова
– Я пам'ятаю випадок, як Ігоря Мовенка побили за те, що він мав прапорець «Азова» на велосипеді, – це було ще до повномасштабного вторгнення. Після повномасштабного вторгнення запровадили нову статтю 20.3.3. Адміністративного кодексу РФ, яку зараз активно застосовують у Криму, – дискредитація Збройних сил РФ. Я вивчала рішення судів за цією статтею, які вони публікують на сайті, – переважно це штрафи проти людей, які намагалися тим чи іншим чином відстоювати проукраїнську позицію. Людей штрафують, системно карають за те, що вони намагаються говорити правду, що Україна постраждала в цій війні, що ця війна є незаконною і була розв'язана без жодних підстав. Можна казати, що вже кілька сотень рішень окупаційних судів є.
Наразі ФСБ відкрила у Сімферополі СІЗО-2, куди вони звозять усіх цивільних, викрадених на новоокупованих територіях. Більшість цих громадян стали жертвами насильницьких зникнень саме через свою проукраїнську позицію. РФ відмовляється відповідати на запити адвокатів та визнавати, що ці люди там сидять.
«Важливим є міжнародний трибунал із розгляду злочинів Росії»
– Далі – поговоримо про ситуацію з правами людини в анексованому Криму загалом. У Страсбурзі пройшов круглий стіл, присвячений ситуації із правами людини на півострові. Озвучена під час заходу інформація увійде до нового звіту Генсекретаря Ради Європи щодо ситуації на анексованому півострові. З нами на зв'язку Рефат Чубаров. Які ключові проблеми та тенденції, на які звернули увагу учасники круглого столу у Страсбурзі?
– Учасники говорили про найбільш актуальні проблеми у сфері прав людини, і тут новими сюжетами були ті, які пов'язані з новоокупованими територіями Херсонської та Запорізької областей. Оскільки громадян України незаконно затримували, викрадали на цій території, переміщали до Криму. І в Криму російські карателі побудували друге СІЗО і там тримають цих людей як заручників. Ми говорили про нові виклики, пов'язані з мобілізацією у Криму до російської армії. Вже це є порушенням міжнародного права. Але ми розуміємо, що Росія давно перестала дотримуватися міжнародного права.
Дуже багато уваги було приділено заселенню окупованого Криму громадянами Росії. Висловлювалися пропозиції щодо деколонізації Криму від моменту його звільнення.
– Наскільки важливим є цей майданчик для України та Криму? У які рішення може трансформуватися озвучена там інформація?
– Усі європейські міжнародні інституції, які мають запобігати конфліктам або мінімізувати результати наслідків тих чи інших соціальних катаклізмів, між собою тісно пов'язані. Тому підготовка доповіді Генерального секретаря Ради Європи – матеріали, сюжети, а можливо, й висновки – кореспондуватиметься з матеріалами інших європейських організацій.
Фіксація всіх порушень гарантує покарання тих, хто порушує права людиниРефат Чубаров
Нагадаю також, що нещодавно Генеральна асамблея ООН ухвалила оновлену резолюцію щодо ситуації з правами людини у тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
Ми розуміємо, що на тлі війни після 24-го лютого відсутні якісь інструменти для того, щоб мінімізувати гоніння в Криму або впливати на російських карателів. Але фіксація всіх порушень та напрацювання висновків гарантує покарання тих, хто порушує права людини.
Тому ми говорили на круглому столі про важливість ідеї створення спеціального міжнародного трибуналу щодо розгляду злочинів Росії на території України.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
