Повномасштабне вторгнення Росії в Україну завдає шкоди екології анексованого Криму та впливає на глобальний клімат. Про це заявляють українські вчені та дослідники, які вивчили стан довкілля на півострові в умовах війни. Мілітаризація регіону та його використання для військової агресії Росії призводять до глобальних наслідків для місцевої природи та кліматичної ситуації у світі, вважають автори цих досліджень. Що відбувається, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Редакція раніше писала, як російські флот, засилля авіації та озброєння, запуск ракет по материковій частині України та «прильоти» у відповідь на півострові від ЗСУ впливають на ситуацію в Чорному та Азовському морях, а також на якість повітря в Криму і сусідніх регіонах. У цьому матеріалі розповідаємо про вплив російської агресії на кримські природні території, ґрунти та зелені насадження. Автори українських досліджень про стан довкілля у Криму солідарні у висновках, що негативні процеси, які запустила Росія, здатні вплинути на глобальний клімат.
Заповідники – для війни
Масштабний вплив російська війна з Україною має на унікальні природні території Криму. Тут розташовані шість із 19 заповідників України – особливо охоронювані території природно-заповідного фонду. Серед них – Казантипський та Опукський заповідники, Ялтинський гірничо-лісовий заповідник, мис Мартьян та інші.
У російських реаліях багато цих територій втратили свій статус, а нові природно-заповідні фонди не створювалися, тому доля цих територій вимагає діяльного прояснення, заявляють у громадській організації «КримSOS», що презентувала власне дослідження про ситуацію на півострові в російських реаліях.
«В умовах окупації та повномасштабної війни окупаційна влада зменшила площу діючого природно-заповідного фонду на 16,9 тисяч гектарів. При цьому рішеннями окупаційної влади було створено 15 особливо охоронюваних природних територій загальною площею три тисячі гектарів. Навіть з огляду на «новостворені» території можна констатувати втрату 17 тисяч гектарів природно-заповідного фонду, на яких тепер проводиться забудова або військова діяльність», – йдеться у дослідженні.
Для бойових дій проти України російські військові використовують усі можливі ресурси, у тому числі й кримські заповідники.
Наприклад, на мисі Чауда у східній частині Криму російські військові облаштували полігони. Звідти вони регулярно запускають ударні безпілотники на материкову частину України.
Цю територію використовують для війни, хоча Чауда є геологічним пам'ятником природи. На його околицях росте найбільша в Європі популяція тюльпана двоквіткового, занесеного до Червоної книги України. Тут же раніше було виявлено морські відкладення з викопною фауною чаудинського морського басейну.
Раніше на околицях села Оленівка на унікальних природних територіях Тарханкутського півострова були зафіксовані позиції берегового оперативно-тактичного комплексу «Бастіон», оснащеного гіперзвуковими протикорабельними ракетами «Онікс», і зенітно-ракетного комплексу «Панцир-С1».
Військова база Росії обладнана на мисі Опук. Раніше всі ці території були частиною природних заповідників з унікальною рослинністю та мешканцями, найбагатшою базою для наукових досліджень. Тепер вони мілітаризовані Росією і служать полігоном війни.
Отруєна земля
З осені 2022 року російські військові розгорнули будівництво фортифікаційних споруд та окопів у Криму. Це відбувалося на тлі стрімкої деокупації ЗСУ територій України, захоплених агресором.
Військові укріплення в Криму споруджують біля російських військових частин та на територіях військових містечок. Російські війська риють окопи на кримському узбережжі, встановлюють «зуби дракона» та інші технічні споруди.
«Часто це не просто окопи, а цілі величезні підземні споруди. І велика проблема – що з ними робити далі. Відомо, що довжина російських траншей у Криму – понад 70 км. І їхні наслідки є катастрофічними для природи. Зокрема, знищено території Смарагдової мережі (природоохоронні території, які, відповідно до Бернської конвенції, створюють по всій Європі для збереження видів і поселень, що перебувають на межі зникнення – КР). Найбільше страждають степи та солончаки. І саме фортифікації є одним із найнегативніших впливів на природу», – каже експерт «Української природоохоронної групи» Віктор Пархоменко.
Шкоду природним територіям Криму несуть як військові дії, так і масштабні військові навчання РФ.
«Найпоширеніші наслідки бойових дій та навчань РФ – порушення ландшафту та рослинного покриву, хімічне забруднення ґрунту та ґрунтових вод – мають накопичувальний ефект. Військові навчання залишають пошкоджені ландшафти, отруєні хімічними забруднювачами території, непридатні для сільського господарства, а також велику кількість нерозірваних боєприпасів. Тому між навчаннями або після їх завершення полігони все одно залишаються недоступними місцевому населенню для використання. Створення полігонів означає, що на тривалий період територія стає недоступною місцевим жителям і туристам», – наголошують автори дослідження «КримSOS».
Обчислити всі території, зайняті російськими військовими, з відкритих джерел неможливо. Збитків природі Криму також завдають мобільні зенітно-ракетні, радіолокаційні та інші військові підрозділи. Для розміщення цієї техніки обладнують капоніри та штучні гірки з ґрунту, використовуючи для цього важку будівельну техніку – бульдозери та екскаватори.
Місця зберігання військової техніки, її тимчасових та постійних стоянок теж руйнують ґрунтовий покрив. В одному тільки польовому парку біля села Медведівка Джанкойського району, за даними української розвідки, 2023 року розміщувалося 750 одиниць військової техніки.
Ліси – у вогні
Природні території Криму страждають як від знищення ґрунтового покриву та забруднення ґрунтів, так і від пожеж. За даними Мінприроди російського уряду Криму, починаючи з 2022 року в межах кримських лісів зафіксовано 14 пожеж на загальній площі 19,5 га. Сотні гектарів заповідних територій вигоріли у Криму цього року. В серпні масштабна пожежа сталася біля гори Тепе-Оба під Феодосією. Її гасили три дні.
Наприкінці серпня вигоріло чотири гектари національного парку «Кримський» біля підніжжя гори Агармиш у східному Криму. Гасити пожежу доводилося силами МНС, пожежної охорони, лісників, військових, волонтерів та інших.
У липні вигоріло 40 гектарів Карадазького заповідника поблизу Коктебеля. Його гасили п'ять днів. Внаслідок цього загинула унікальна рослинність. Багато з того, що вигоріло, доведеться відроджувати не менше ніж століття, прогнозують у кримській експертній спільноті. Ситуація з ліквідацією пожеж у Криму особливо загострилася в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли військова авіація, яка раніше залучалася до пожежогасіння, тепер зайнята участю в агресії.
«Проблеми – на століття»
Зміни у навколишньому середовищі Криму в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну глобальні та сумісні з кліматичною ситуацією у світі, вважають автори досліджень цієї проблематики. «Коло існуючих у Криму екологічних проблем ширше, ніж описано у дослідженні (глобальні зміни клімату, потенційна небезпека для сірководневого шару Чорного моря, поширення чужорідних видів рослин тощо), але більшість інших проблем підкоряються глобальним кліматичним трендам і розтягнуті у часі на багато десятиліть чи століть», – наголошують у «КримSOS».
У Кримськотатарському ресурсному центрі вважають, що міжнародному співтовариству слід відреагувати на ситуацію в Криму та сприяти міжнародній відповідальності Росії за завдання шкоди навколишньому середовищу і мешканцям півострова.
«Основними негативними наслідками для корінних народів Криму є знищення чи пошкодження внаслідок кліматичних змін природних екосистем і територій землеробства, а саме: опустелювання західного Криму, вирубування лісів у Кримських горах, руйнування та зникнення морських прибережних комплексів, розпад біосистем Азовського моря, засолення ґрунтів Криму. Тому надзвичайно актуальними залишаються питання міжнародно-правового та організаційного реагування на агресію Росії проти України, зокрема міжнародної відповідальності за злочини екоциду», – наголошують у КРЦ.
Пошкодження природних територій Криму настільки значне, що їх повернення в природний стан у майбутньому, на думку дослідників, дуже ускладнене або навіть неможливе. Російська влада частково визнає проблеми у навколишньому середовищі Криму, але вважає їх контрольованими. Причинами того, що відбувається, називають людський фактор. Про негативний воєнний вплив у публічних звітах згадок немає.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
