СІМФЕРОПОЛЬ – Збереження природи Криму – це найважливіший фактор туристичної, оздоровчої та курортної привабливості цього унікального півострова. Про те, яка ситуація в Криму склалася з природними територіями (ООПТ), що особливо охороняються, вирішили розібратися Крим.Реалії.
У рамках природоохоронних цілей, які були поставлені в 2010 році перед країнами світу в Японії (стратегічні Цілі в галузі біорозмаїття) до 2020 року, щонайменше 17% суші, а також 10% акваторій і прибережних територій мали бути захищені. Охоронювані природні території в Криму займають лише8,45 відсотка площі регіону. Цей показник для сусідньої Росії нині становить понад 13,5%.
Глава російського уряду Криму Юрій Гоцанюк стверджує, що «збереження та примноження природних багатств півострова, зміцнення екологічної безпеки – пріоритет у роботі уряду Криму».
«У республіці реалізуються державні програми у сфері екології, у тому числі щодо забезпечення профільних служб спеціалізованою технікою, ведеться робота зі збільшення площ лісовідновлення та лісорозведення. Завдання суспільства та держави – сформувати екологічну свідомість і культуру у громадян, особливо у молодого покоління, прищепити почуття відповідальності за навколишнє середовище, втілити в життя важливі програми та проєкти у природоохоронній сфері», – написав Гоцанюк на своїй сторінці у фейсбуці 11 січня в День заповідників і національних парків Росії.
За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів російського уряду Криму, на півострові «розташовано 9 ООПТ федерального значення, 192 ООПТ регіонального значення та 1 ООПТ місцевого значення, загальною площею понад 226 тис. га».
Проте, за даними кримських активістів, ситуація з ООПТ у Криму далеко не така райдужна, як це намагається показати російська влада Криму.
«Ось нещодавно глава адміністрації (губернатор) Краснодарського краю затвердив держпрограму охорони навколишнього середовища та розвитку лісового комплексу. Вражаючий документ, понад 600 сторінок, там все докладно (в т.ч. джерела фінансування, підпрограми тощо). У нас навіть близько немає нічого подібного», – повідомляє кримський екозахисник Кирило Медведєв.
Найбільш резонансним прикладом порушень прав ООПТ стала забудова Фороського парку на ПБК.
«На прикладі Фороського парку ми побачили, як статус ООПТ «захистив» парк від знищення! Положення про Парк багато разів переписувалося, і ми спостерігали, як кримська влада цьому сприяла, і замість того, щоб обстоювати інтереси парку-пам'ятника з 200-річною історією, вони захищали інтереси незаконного забудовника!» – нарікає захисниця Фороського парку Ганна Весна.
Не менш гучним став скандал і з забудовою території біля мису Меганом. Але всі спроби громадськості завадити цьому не дали позитивного результату. Військово-будівельна компанія Міноборони Росії розпочала будівництво в бухті Капсель під Судаком першої черги освітнього центру «Університет креативних індустрій». Це частина проєкту Арт-Кластера «Таврида». Для цього проєкту російська влада Криму вивела землі бухти з природоохоронної зони мису Меганом.
За повідомленнями активістів, забудова ведеться у Казантипському заповіднику.
«Казантипський саме тому інтенсивно забудовується, що він – заповідник?!» – запитує жителька селища Леніне Олена Щукіна-Ревва у коментарі до посту російського глави Криму Сергія Аксьонова, присвяченого кримським ООПТ.
У коментарі Крим.Реалії кримський активіст Олексій Єфремов розповів, що в Криму «простіше перерахувати, де не ведеться активна забудова або хижацький видобуток будматеріалів».
Скрізь шум від будівельних робіт, ростуть бетонні коробки, площа гірсько-лісового заповідника зморщується, як родзинкиОлексій Єфремов
«Це питання дискусійне: Крим для Кремля – це курорт чи все ж таки військова база і «непотоплюваний авіаносець». Виходячи з цього, можна робити висновки про пріоритети розвитку території. Що вигідніше за нинішньої влади – збереження природи та екології півострова чи дерибан заповідних земель, як плата за лояльність режиму і сприяння подальшій узурпації влади однією партією з одним «незамінним лідером». Одне з моїх улюблених місць – це Боткінська стежка, з кожним роком тут все менше величної природи, вікових сосен і відкритих краєвидів на морську далечінь. Скрізь шум від будівельних робіт, ростуть бетонні коробки, площа гірсько-лісового заповідника зморщується, як родзинки. І така обтяжлива картина не тільки на ПБК, Карадазі, Меганомі. Простіше перерахувати, де не ведеться активна забудова або хижацький видобуток будматеріалів. Які там японські протоколи чи інші природоохоронні заходи? Жага миттєвої наживи застилає очі, а що ми залишимо нащадкам? Мабуть, цих хлопців не хвилює – на Лазуровому березі та інших швейцаріях з природою все добре. А для холопів зійде і так, можна навіть ще забрати та ще», – розповів активіст.
Туристичними маршрутами Криму: Боткінська стежка у квітні (фотогалерея)
Кримський активіст Павло Степанченко зазначає, що через масову забудову «ПБК як курортно-оздоровчий регіон втрачає свою привабливість».
ПБК як курортно-оздоровчий регіон втрачає свою привабливість і не асоціюється з оздоровницеюПавло Степанченко
«З кожним роком управлінці від партії влади все більше «дбають» про природні охоронювані території в Криму. На ПБК, де земля за ціною рівноцінна золоту, «турбота» зводиться до системи земельних відносин – ділянки вздовж берега, парків і скверів розпродаються під забудову. Наприклад, у Ялті парк Приморський, парк імені Шевченка, Масандрівський, Лівадійський, Фороський парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва, сквер Ювілейний забудовуються, території у парковій зоні здаються в оренду. Відбувається конфлікт інтересів, у якому суспільство та екологія програють. У результаті від такої діяльності ПБК, як курортно-оздоровчий регіон, втрачає свою привабливість і не асоціюється з оздоровницею. В решті Криму нарощуються та будуються не сміттєпереробні заводи, а військові бази», – зазначив активіст у коментарі Крим.Реалії.
На думку Павла Степанченка, частка ООПТ у Криму менша за заявлені владою 8,45%.
«Екосистеми в Криму страждають від вирубки лісових насаджень на догоду «боярам із Москви», які скуповують кримську землю. Безумовно, це комплекс проблем, у тому числі загазованість повітря від мільйонів автомобілів, відсутність заводів із переробки сміття, перевантаженість очисних споруд та інші. Площа охоронюваних територій у Криму з кожним роком стає меншою – це факт, і кожен місцевий житель бачить, як розпродаються кримські землі, зменшуються заповідники. Дивитися на це боляче, серце плаче. Якщо зробити комплексну незалежну інвентаризацію та провести аналіз охоронюваних природних територій Республіки Крим, показник буде менше 8,45 відсотка площі регіону. На папері у влади все гарно з турботою про екологію, а за фактом дедалі – гірше, ніж можна уявити», – вважає активіст.
Кримський активіст Дмитро Демчук повідомив у коментарі Крим.Реалії, що за останні сім років кримський заповідний фонд втратив сотні гектарів.
Екологія Криму жадібно і бездарно знищується кремлівськими кураторами кримської владиДмитро Демчук
«Із приходом Росії до Криму необмежені повноваження щодо розпорядження кримською землею, зокрема й заповідною, отримав Радмін Криму в особі Аксьонова. Таким чином, кремлівським кураторам кримської влади зручно розживатися прибережною землею, бо всі шишки за її передачу у приватну власність летять на недалеких ставлеників, які готові будь-якої хвилини прислужити своїм господарям на шкоду кримській природі. З 2014 року у природно-заповідному фонді Криму й до сьогодні недорахувалися сотень гектарів розкраденої землі. Взяти хоча б для прикладу ООПТ «Меганом» під Судаком, де «зникло» з охоронної зони заповідного об'єкту 850 га, які успішно передали за вказівкою зверху судацькі депутати Арт-кластеру «Таврида» під забудову. І такі втрати – майже у кожному районі півострова. Екологія Криму жадібно і бездарно знищується кремлівськими кураторами кримської влади! Для замилювання очей і прикриття темних справ кремлівської знаті влада Криму цього року вирішила створити три нові заповідні території у тих місцях, де земля не цікава під забудову. Це робиться для того, щоб замилити очі та створити видимість турботи про екологію, а також для того, щоб неабияк зменшена загальна площа кримських заповідних земель не так впадала в очі», – повідомив активіст.
Активістка громадського руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмова зазначає, що «у Криму прагнення наживи перемагає природу».
Паркани, що виникають на багаторічних прогулянкових маршрутах кримчан, перетворюються на звичайне явищеЕміне Ібраїмова
«Логіка і розум підказують, що Крим мав стати природною охоронюваною територією – якщо вже не на сто відсотків, то точно відсотків на 30! Вирубуються реліктові ліси, через весь Крим не зрозуміло для яких цілей прокладаються дороги, викликає подив, що ще залишилися дивним чином ці 8% ООПТ. Щодо збереження природи, тваринного світу і говорити не доводиться, зате є Міністерство екології та природних ресурсів, яке кримчани в соцмережах все частіше називають «МІНІМУМ природи». Паркани, що виникають на багаторічних прогулянкових маршрутах кримчан, перетворюються на звичайне явище. Якщо раніше огорожі з'являлися частіше на узбережжі моря, то тепер і в горах. Наприклад, повідомляється, що в районі Партизанського водосховища туристи не змогли пройти до джерела прісної води та обладнаної стоянки в урочищі Фундук. Як виявилося, ділянку лісу орендувало мисливське господарство. На жаль, у Криму прагнення до наживи перемагає природу», – прокоментувала ситуацію Крим.Реалії активістка.
Архітектор і громадська активістка Ольга Вечер у коментарі Крим.Реалії також висловила подібну думку, зазначивши, що «жадібні та безсоромні забудовники розглядають кримську землю як дуже привабливу для будівництва апартаментів». На її думку, «всі чиновники Росії дуже далекі від державного інтересу щодо збереження Криму як оздоровниці».
Омбудсман України Людмила Денісова повідомляє про забруднення екосистеми Криму та «порушення екологічних прав громадян» на півострові. Про знищення природи у Криму часто говорять і українські екологи.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
