На заході Криму є мальовниче, заповідне місце, це півострів і водночас мис Тарханкут (тархан із кримськотатарської перекладається як звільнене від податків місце, а кут – кут – КР). У літній сезон туди звідусіль приїжджали любителі дайвінгу та серфінгу. Після подій 2014 року їх наплив почав помітно зменшуватися. Однією з причин цього є обмеження, встановлені російською адміністрацією та військовими. У чому полягає небезпека мілітаризації Тарханкуту, читайте у матеріалі Крим. Реалії.
Після торішнього повномасштабного вторгнення РФ в Україну кількість обмежень та різних режимних військових об'єктів росіян на Тарханкуті продовжує лише зростати. Таких об'єктів на оновленій мапі мілітаризації Криму, підготовленій журналістами Крим.Реалії, сьогодні налічується 13.
Це переважно «точки», тобто місця дислокація окремих підрозділів радіотехнічних військ (локаторники), стартові майданчики зенітних і берегових ракетних військ зі складу частин, з'єднань, що тепер підпорядковані ВКС чи ЧФ. Зокрема, біля кар'єра поблизу села Оленівка Чорноморського району на мапі зафіксовано позиції оснащеного надзвуковими протикорабельними ракетами «Онікс» берегового ОТК (оперативно-тактичного комплексу) «Бастіон» та ЗРК «Панцир-С1».
За сирійським «сухопутним» варіантом
Від Тарханкуту до одеських берегів, які кілька ночей поспіль зазнають ракетних обстрілів кількома хвилями, у тому числі «Оніксами», по прямій лише 180 км (до Миколаївської області ще ближче). Дальність польоту «Онікса» по комбінованій траєкторії – до 300 км. Подолати цю відстань ракета може за неповні 4 хвилини.
На цій підставі деякі військові експерти вважають, що Одесу, а також сусідній Миколаїв обстрілюють такими ракетами з кримського Тарханкуту. Причому вперше цей факт (принаймні, щодо пусків з території Криму взагалі) був зафіксований ще торік у червні.
А з'явилися «Онікси» у Криму в 2014 році, коли на деяких ділянках узбережжя росіяни майже одразу розгорнули свої батареї «Бастіон». У вересні того ж року під час навчань ракетою комплексу було знищено навчальну ціль у центральній частині Чорного моря на відстані 90 км. Також на бойове чергування заступив комплекс «Бал». Повідомлялося, що «Бастіон» оснащується надзвуковими ракетами П-800 «Онікс». Він здатний знищувати надводні кораблі різних класів і типів. Один комплекс, боєкомплект якого може включати до 36 ракет, здатний захищати понад 600 кілометрів узбережжя.
З відкритих джерел відомо, що «Бастіони» з «Оніксами» перебувають на озброєнні одного з трьох дивізіонів 15 окремої берегової ракетної бригади (ОБРБр) зі штабом у Севастополі. Її дивізіон розміщується, зокрема, на мисі Фіолент. А писати в російських пабліках почали про новостворену у складі ЧФ бригаду ракетників у 2015 році. Того ж року в Головному штабі російського ВМФ уточнили, що перший шахтний комплекс «Бастіон-С» стаціонарного базування, що перекриває акваторію Чорного моря, буде розгорнутий у Криму протягом п'яти років. Мета заходу – зробити «незворотнім удар відплати по будь-якому кораблю, який вторгнеться у територіальні води російського Чорномор'я», – сказав представник штабу російському агентству «Интерфакс».
2021 року комплекс «Бастіон» у рамках навчань здійснив марш у позиційний район на території Криму. Бойові розрахунки прибули до призначеного району, провели розгортання комплексів до бойового застосування та виконали підготовку до умовної стрільби.
Буквально за 12 днів до повномасштабного вторгнення в Україну ТАСС із посиланням на пресслужбу ЧФ інформувало, що у Криму відбулись навчальні пуски ракет берегових комплексів «Бастіон».
Є також відкрита інформація, що ще 15 листопада 2016 року під час завдання ударів по об'єктах у Сирії було здійснено пуск ракет «Онікс» з рухомого БРК «Бастіон-П» по цілях на суші. Таким чином, апробований на Близькому Сході «сухопутний» досвід Росія вирішила використати для знищення портової інфраструктури, зернових терміналів і взагалі цивільних об'єктів на узбережжі Одеської та Миколаївської областей України.
Потрібно більше Patriot
Навіщо Росія вибірково атакує сухопутні об'єкти своїми дорогими протикорабельними ракетами?
«Російські... дії продовжують ілюструвати, що Кремль готовий використати військово-морські сили та засоби високоточної зброї для вирішення нагальних економічних проблем, а не для операцій в Україні», – висунули свою версію аналітики інституту вивчення війни (ISW).
Військово-політичне керівництво України сьогодні переймається тим, як протистояти ракетній загрозі з Криму. Поряд з «Оніксом» аналогічні руйнівні дії має потужніша, але менш точна ракета Х-22. Її запускають над акваторією Чорного моря з далеких бомбардувальників Ту-22 М3 (їхній найближчий до Криму аеродром – місто Моздок). Обидві ракети мало того, що надзвукові, так ще й летять балістичною траєкторією. Наприклад, «Онікс» стартує на висоту близько 14 кілометрів, а перед заходом на ціль може опускатися до 10-15 метрів над водою, про що свідчать її загальнодоступні ТТХ.
З подібними ракетами здатні однаково впоратися американські комплекси Patriot чи французькі SAMP-T. Погтоів, що у навчених за кордоном українських зенітників є успішний досвід ураження за допомогою тих самих Patriot сучасніших російських гіперзвукових ракет «Кинджал».
«Якби ми мали відповідні додаткові системи, вони б захистили інфраструктуру Одеси, і не тільки портову інфраструктуру. Це система Patriot. Ви також чудово знаєте, хто нам надавав ці системи. Але всього цього поки що недостатньо», – заявив на брифінгу з очільницею уряду Ірландії Лео Варадкаром президент України Володимир Зеленський.
З рухомими «Бастіонами» з їхніми «Оніксами» дуже складно боротися. Військові вважають, що краще знищувати безпосередньо пускові установки, а не збивати ракети. Для цього необхідно скоротити відстань до військової цілі.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
