Селфі чиновників на тлі будівництва ‒ так російський глава Криму Сергій Аксенов має намір контролювати перебіг будівництва соціально значущих об'єктів на півострові. Наприкінці жовтня він вирушив на огляд об'єктів російської «Федеральної цільової програми розвитку Криму та Севастополя» у Сімферопольському районі й залишився незадоволеним перебігом будівництва. Тепер, згідно з дорученням Аксенова, раз на тиждень голови адміністрацій і профільні міністри зобов'язані публікувати у відкритих джерелах свої фото з місця будівництва. Це, на думку Аксенова, покращить контроль за виконанням робіт на місцях.
«Що я бачу: слабкий контроль ситуації, величезна кількість об'єктів, які встановлюються у незрозумілих місцях, починаючи від зупинкових павільйонів, підійти до яких неможливо, закінчуючи контейнерними майданчиками, під які по два рази заливають фундамент... Рішення ухвалене ‒ раз на тиждень усі голови адміністрацій, міністри розміщують інформацію на ресурсах своїх організацій, які вони очолюють, де вони фотографуються біля кожного об'єкта, що реалізуються. Щоб був контроль», ‒ сказав Аксенов 23 листопада під час чергової наради.
Таку заяву підконтрольного Росії глави Криму деякі кримчани сприйняли із сарказмом, про що висловилися на сторінці Аксенова у Facebook.
Чи прискорять фото чиновників на тлі будівництв здачу цих об'єктів в експлуатацію і як можна оцінити перебіг реалізації російської ФЦП для Криму, в ефірі Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримський вечір» обговорила з експертами ведуча Олена Ремовська.
Програма на трильйон
«Федеральна цільова програма розвитку Криму та Севастополя» була ухвалена урядом Росії у 2014 році і спочатку розраховувалася на період до 2020 року, пізніше її продовжили до 2022 року. У середині липня уряд Росії додав у програму 88 нових об'єктів і заходів на суму 56,6 мільярда рублів. Загальний розмір фінансування після коригування склав майже трильйон рублів.
Серед найбільших об'єктів ФЦП ‒ міст через Керченську протоку, траса «Таврида», Балаклавська й Таврійська теплоелектростанції. Сюди відносять також реконструкції набережних у приморських містах Криму, будівництво нових очисних споруд, лікарень, шкіл, дитячих садків тощо.
Один з об'єктів програми ‒ багатофункціональний медичний центр імені Семашка під Сімферополем. Його відкриття декілька разів відкладалося, проте в жовтні російська влада Криму повідомила про те, що центр отримав дозвіл на введення в експлуатацію. Після 10 грудня у медцентр почнуть переводити лікарів, повідомив нинішній міністр охорони здоров'я Криму Олександр Остапенко.
Серед великих проблемних об'єктів у Сімферополі голова «Кримського антикорупційного комітету» називає Театр ляльок у центрі міста, а також низку дитячих садків та шкіл.
«Ми навіть писали заяви в поліцію щодо дитсадків і шкіл, але отримували тільки відписки, а справа не рухається. Дуже велика кількість таких об'єктів так і не були збудовані», ‒ говорить він.
У квітні 2020 року Держдума Росії спростила порядок держзакупівель для анексованих Криму та Севастополя. За задумом російських чиновників, новий порядок має підвищити ефективність реалізації Федеральної цільової програми, однак кримські громадські активісти прискорення процесу не помічають, говорить Ілля Большедворов.
Думаю, через місяць-два всі фото припинятьсяІлля Большедворов
«За новою системою держзакупівель темпи реалізації проєктів не прискорилися. Ось приклад вулиці Мічуріна, де жителі були незадоволені будівництвом паркувального майданчика. Почали з'ясовувати, виявилося, що ніякої проєктної документації на об'єкт не було, кошториси не передбачили низку робіт, безлад з держзакупівлями був і залишився... Ініціатива контролю будівництва через фото вже була декілька років тому, публікувалися фото зі звітами на об'єктах, але коли стало зрозуміло, що будівництво не буде завершене, цю ініціативу згорнули. Думаю, і цього разу через місяць-два всі фото припиняться», ‒ вважає він.
Севастополь: три з двадцяти
Що стосується Севастополя, то за планом тут у 2020 році мали ввести в експлуатацію 20 об'єктів у межах ФЦП, але були введені лише три таких об'єкти. Окрім того, не всі підрядники, які отримали бюджетні гроші як аванс, змогли підтвердити, що вони дійсно почали роботу і витрачають кошти за призначенням.
Серед основних проєктів російської Федеральної цільової програми в Севастополі ‒ реконструкція очисних споруд та будівництво нових у Балаклаві, будівництво багатопрофільного медичного центру та онкологічного диспансеру. Саме ці об'єкти ‒ серед найпроблемніших у місті, зазначає журналіст із Севастополя Давид Аксельрод.
«Очисні споруди та медичний кластер мали вже здати, але й зараз вони перебувають на початкових етапах. Серед того, що вже було зроблене ‒ скандальний Парк перемоги, де здана перша черга, але без набережної, і знову повторюється ситуація зі зривом термінів виконання робіт з боку підрядника. При цьому центру міста як туристичному об'єкту приділяється багато уваги, хоча можна навести приклади облаштування і не в центральній частині міста ‒ сквер імені Анни Ахматової, меморіальний комплекс на Сапун-горі. Є питання щодо якості та термінів виконання цих робіт, проте в кожному районі міста є об'єкт з фонду Федеральної цільової програми», ‒ говорить він.
Слухач із Севастополя в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначив, що «все будують у центрі Севастополя». За його словами, у приватному секторі міста «газу немає, для опалення треба купити вугілля і дрова, на які немає грошей. Ціни ростуть, а пенсії не вистачає. У місті не стало зручніше жити, і навіть навпаки».
Що стосується питання очисних споруд у Севастополі, віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін, якого призначили «куратором» Криму, стверджує, що будівництво таких у Севастополі мають завершити не пізніше грудня 2023 року.
Фахівці Контрольно-рахункової палати Севастополя зазначають, що станом на 1 жовтня 2020 року в місті освоєні лише 17,5 відсотків бюджетних коштів, виділених на реалізацію об'єктів російської Федеральної цільової програми.
Ефективність оцінити неможливо
У Рахунковій палаті сусідньої Росії не заперечують, що ефективність виконання Федеральної цільової програми з розвитку анексованого Криму за 2019 рік не підлягає оцінці, розрахувати низку основних показників неможливо через відсутність відомостей.
Водночас, у російській Рахунковій палаті повідомили, що рівень виконання всіх показників та індикаторів програми та підпрограм, які входять до її складу, становить 25 відсотків. Так, якщо за планом у Криму мали ввести в експлуатацію 95,5 кілометрів систем водопостачання, фактично введені лише 1,5 кілометра, у дитсадках і школах із запланованих 16 тисяч створені тільки близько 7 тисяч місць.
Доктор економічних наук, професор Інституту бізнесу та ділового адміністрування Російської академії народного господарства й державної служби Сергій Раєвський в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначив, що проблема полягає не тільки у відсутності контролю виконання програми.
У Криму не вистачає потужностей місцевих будівельних організацій, щоб використати фінансові коштиСергій Раєівський
«Звичайно, контрольна функція в управлінні завжди була однією з основних, але сам процес реалізації програми складається, серед іншого, з планування та делегування повноважень. Контроль хороший, коли на рівні планування відпрацьовані основні блоки програми, коли чітко і зрозуміло, які пункти будуть реалізовані, звідки йде фінансування, є відповідальна структура за програму. Коли це все закладене в комплексі, можна опускатися до рівня щотижневого контролю будівництва. Але ця взаємодія блоків у структурі програми не завжди витримується. Ще одне проблемне питання ‒ відповідність будівельних програм будівельним потужностям, які є на місці. Якщо є закладені обсяги, то й ресурси будівельних організацій мають бути, але дуже часто місцеві організації не здатні подужати обсяг. У Криму не вистачає потужностей місцевих будівельних організацій, щоб використати фінансові кошти», ‒ зазначає експерт.
Наприкінці 2019 року російський віцепрем'єр Криму Євген Кабанов розповів, що більше ніж 40 об'єктів російської ФЦП розвитку Криму потребують перепроєктування. Йдеться про об'єкти, які були збудовані неякісно або були добудовані підрядниками. Тоді Євген Кабанов висловив сподівання на те, що за цими фактами «найближчим часом почнуться ув'язнення».
(Текст підготувала Інна Аннітова)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
