Доступність посилання

ТОП новини

«Намалюють будь-який результат» – активісти про нове опитування кримчан на підтримку «возз'єднання з Росією»

16 березня 2014 року на території окупованих російськими військами Криму та Севастополя відбувся незаконний «референдум» щодо статусу Кримського півострова
16 березня 2014 року на території окупованих російськими військами Криму та Севастополя відбувся незаконний «референдум» щодо статусу Кримського півострова

У березні цього року російська влада Криму повідомила, що нібито «93% кримчан знову проголосували б за возз'єднання Криму з Росією на загальнокримському референдумі», якби він відбувся зараз. Крим.Реалії вирішили дізнатися у кримських лідерів думок, що вони думають із цього приводу.

Російська влада спирається на дані соціологічного дослідження кримського Центру управління регіоном, проведеного в березні 2024 року серед користувачів двох найбільш популярних у регіоні соціальних мереж – «ВКонтакте» та «Одноклассники».

За спостереженнями лідера кримськотатарського народу, народного депутата України Мустафи Джемілєва, в анексованому Криму поменшало прихильників «русского мира».

Уже мало російських прапорів – лишилися переважно лише на офіційних будівлях
Мустафа Джемілєв

«Гасла, що «хоч камені з неба, зате ми в Росії», вже зникли. Вже мало російських прапорів – лишилися переважно лише на офіційних будівлях. А у 2014 році вся площа була в російських прапорах (привезених, до речі, з Росії, так у Криму їх не було). Нині такого ентузіазму немає. Пам'ятаю, як жінка каже: «Якби я знала, що так буде, я руку відрізала б, ніж голосувати за приєднання». Вона всерйоз вважає, що від її голосування щось залежало. Таких настроїв багато», – розповів Джемілєв.

Лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв
Лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв
Ми фіксуємо велике піднесення спротиву, який відбувається у Криму
Ольга Куришко

Заступниця Постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко зазначає, що «кримчани однозначно чекають на повернення Криму під контроль України».

«Ми фіксуємо велике піднесення спротиву, який відбувається у Криму. Ми зафіксували вже близько 700 притягнень до адміністративної відповідальності за «дискредитацію російської армії» або інші подібні дії, які порушеннями вважає окупаційна адміністрація. На півострові діє розгалужена система у мережі, яка розповідає про спротив кримчан», – зазначає Куришко.

Десять років окупації та спротиву Криму у фотографіях журналістів Крим.Реалії (фотогалерея)

Під час окупації Росією Криму в березні півостровом прокотилася хвиля протестів проти російської окупації, в яких брали участь тисячі кримчан. На фото – учасниця одного з мітингів за цілісність України в Сімферополі у березні 2014 року. Автор – Володимир Притула/RFE/RL
1/26 Під час окупації Росією Криму в березні півостровом прокотилася хвиля протестів проти російської окупації, в яких брали участь тисячі кримчан. На фото – учасниця одного з мітингів за цілісність України в Сімферополі у березні 2014 року. Автор – Володимир Притула/RFE/RL
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Сотні кримських татар прийшли 18 березня 2014 року на сімферопольське кладовище «Абдал» на похорон Решата Аметова, понівечене тіло якого з численними слідами катувань було знайдене 15 березня 2014 року за 60 км від Сімферополя. 3 березня він вийшов до будівлі Ради міністрів АРК на одиночний пікет проти російської окупації Криму і насильно був викрадений невідомими в камуфляжі, ймовірно, представниками проросійських чи російських формувань. У 2017 році указом президента України Решату Аметову посмертно надано звання Героя України. Моніторингова місія ООН задокументувала 43 випадки насильницьких зникнень у Криму з початку його окупації Росією. Фото – Крим.Реалії. З міркувань безпеки ім'я автора не розкривається
2/26 Сотні кримських татар прийшли 18 березня 2014 року на сімферопольське кладовище «Абдал» на похорон Решата Аметова, понівечене тіло якого з численними слідами катувань було знайдене 15 березня 2014 року за 60 км від Сімферополя. 3 березня він вийшов до будівлі Ради міністрів АРК на одиночний пікет проти російської окупації Криму і насильно був викрадений невідомими в камуфляжі, ймовірно, представниками проросійських чи російських формувань. У 2017 році указом президента України Решату Аметову посмертно надано звання Героя України. Моніторингова місія ООН задокументувала 43 випадки насильницьких зникнень у Криму з початку його окупації Росією. Фото – Крим.Реалії. З міркувань безпеки ім'я автора не розкривається
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Російські силовики перекрили площу Леніна в Сімферополі, перед жалобним мітингом кримських татар, 17 травня 2014 року, автор фото – Станіслав Юрченко
3/26 Російські силовики перекрили площу Леніна в Сімферополі, перед жалобним мітингом кримських татар, 17 травня 2014 року, автор фото – Станіслав Юрченко
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Кілька тисяч кримських татар зустрічали свого лідера Мустафу Джемілєва в Армянську, коли він їхав з Києва до Криму. Російські силовики заблокували адмінкордон Криму з Херсонщиною, не пропустивши Джемілєва і затримавши сотні кримських татар. 3 травня 2014 року, автор фото Еміне Джапарової (Джеппар)
4/26 Кілька тисяч кримських татар зустрічали свого лідера Мустафу Джемілєва в Армянську, коли він їхав з Києва до Криму. Російські силовики заблокували адмінкордон Криму з Херсонщиною, не пропустивши Джемілєва і затримавши сотні кримських татар. 3 травня 2014 року, автор фото Еміне Джапарової (Джеппар)
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Кримські татари піднімаються на гору Чатир-Даг напередодні Дня пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу, Ангарський перевал, 13 травня 2017 року. Автор фото – Аліна Смутко
5/26 Кримські татари піднімаються на гору Чатир-Даг напередодні Дня пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу, Ангарський перевал, 13 травня 2017 року. Автор фото – Аліна Смутко
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Молодий кримський татарин вітає старшу жінку на святі Курбан-байрам в Судаку, 2 вересня 2017 р. Фото Аліни Смутко
6/26 Молодий кримський татарин вітає старшу жінку на святі Курбан-байрам в Судаку, 2 вересня 2017 р. Фото Аліни Смутко
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Російські силовики увірвалися на засідання активістів правозахисного руху «Кримська солідарність». Співробітники російської поліції та прокуратури, а також невідомі в масках намагалися зірвати зібрання кримськотатарських правозахисників і адвокатів ув'язнених кримчан. Сімферополь, 27 жовтня 2018 року. Автор фото з міркувань безпеки підписався псевдонімом – Ебазер Пінхас.
7/26 Російські силовики увірвалися на засідання активістів правозахисного руху «Кримська солідарність». Співробітники російської поліції та прокуратури, а також невідомі в масках намагалися зірвати зібрання кримськотатарських правозахисників і адвокатів ув'язнених кримчан. Сімферополь, 27 жовтня 2018 року. Автор фото з міркувань безпеки підписався псевдонімом – Ебазер Пінхас.
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Ветеран кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка біля Центрального районного суду Сімферополя, де проходило чергове судове засідання проти групи кримських татар, 17 жовтня 2016 р.<br />
<br />
Веджіє Кашка померла 23 листопада 2017 року одразу після затримання її російськими силовиками.<br />
<br />
Фото Аліни Смутко
8/26 Ветеран кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка біля Центрального районного суду Сімферополя, де проходило чергове судове засідання проти групи кримських татар, 17 жовтня 2016 р.

Веджіє Кашка померла 23 листопада 2017 року одразу після затримання її російськими силовиками.

Фото Аліни Смутко
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Колективна молитва (дуа) в будинку заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова на знак його підтримки представниками кримськотатарсьго народу в період, коли його переслідували російські силовики. Бахчисарай, 12 травня 2017 року. Фото Аліни Смутко
9/26 Колективна молитва (дуа) в будинку заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова на знак його підтримки представниками кримськотатарсьго народу в період, коли його переслідували російські силовики. Бахчисарай, 12 травня 2017 року. Фото Аліни Смутко
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Озеро Асс (Червоне) неподалік села Пролетарка у Красноперекопському районі, мертве озеро, відстійник, куди скидаються відходи хімічних підприємств Красноперекопська (Яни Капу). Автор фото з міркувань безпеки підписався псевдонімом &ndash; Євген Жук
10/26 Озеро Асс (Червоне) неподалік села Пролетарка у Красноперекопському районі, мертве озеро, відстійник, куди скидаються відходи хімічних підприємств Красноперекопська (Яни Капу). Автор фото з міркувань безпеки підписався псевдонімом – Євген Жук
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Через захоплення Криму Росією у 2014 році подачу води з річки Дніпро до Північно-Кримського каналу було припинено, що позначилося на екології та сільському господарстві значної частини Кримського півострова. На фото автора Крим.Реалії Анатолія Кримського (з міркувань безпеки автор працює під псевдонімом) &ndash; пересохле русло Північно-Кримського каналу біля&nbsp;села Ішунь Красноперекопського району, АРК, 22 червня 2018 року
11/26 Через захоплення Криму Росією у 2014 році подачу води з річки Дніпро до Північно-Кримського каналу було припинено, що позначилося на екології та сільському господарстві значної частини Кримського півострова. На фото автора Крим.Реалії Анатолія Кримського (з міркувань безпеки автор працює під псевдонімом) – пересохле русло Північно-Кримського каналу біля села Ішунь Красноперекопського району, АРК, 22 червня 2018 року
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Фігуранти &laquo;Бахчисарайської справи &laquo;Хізб ут-Тахрір&raquo; і кримський адвокат Едем Семедляєв у залі Південного окружного військового суду РФ, м. Ростов-на Дону, 19 листопада 2019 року, фото Тараса Ібрагімова
12/26 Фігуранти «Бахчисарайської справи «Хізб ут-Тахрір» і кримський адвокат Едем Семедляєв у залі Південного окружного військового суду РФ, м. Ростов-на Дону, 19 листопада 2019 року, фото Тараса Ібрагімова
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Діти в&#39;язня Кремля Руслана Зейтуллаєва грають у дворі їхнього недобудованого будинку, Байдарська долина, 18 березня 2017 р. Руслан Зейтуллаєв був засуджений за підозрою у причетності до забороненої в Росії мусульманської організації &laquo;Хізб ут-Тахрір&raquo; до 17 років ув&#39;язнення. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, за майже 10 років з часу анексії Криму зафіксовано понад 300 політично вмотивованих ув&#39;язнень. Більше 200 політв&#39;язнів &ndash; представники кримськотатарського народу
13/26 Діти в'язня Кремля Руслана Зейтуллаєва грають у дворі їхнього недобудованого будинку, Байдарська долина, 18 березня 2017 р. Руслан Зейтуллаєв був засуджений за підозрою у причетності до забороненої в Росії мусульманської організації «Хізб ут-Тахрір» до 17 років ув'язнення. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, за майже 10 років з часу анексії Криму зафіксовано понад 300 політично вмотивованих ув'язнень. Більше 200 політв'язнів – представники кримськотатарського народу
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Кримськотатарська жінка&nbsp;Азрі Умерова плаче у своєму будинку в Крсанокам&#39;янці (Кизилташ), Південне узбережжя Криму, 22 березня 2017 року. Вона &ndash; мати арештанта Арсена Джеппарова, звинуваченого російськими правоохоронцями у причетності до забороненої в Росії мусульманської організації&nbsp;&laquo;Хізб ут-Тахрір&raquo; і засудженого до 7 років позбавлення волі.&nbsp;За даними Кримськотатарського ресурсного центру, за останні десять років зафіксовано понад 300 політично вмотивованих ув&#39;язнень. Більше ніж 200 політв&#39;язнів &ndash; представники кримськотатарського народу.&nbsp;Фото Аліни Смутко
14/26 Кримськотатарська жінка Азрі Умерова плаче у своєму будинку в Крсанокам'янці (Кизилташ), Південне узбережжя Криму, 22 березня 2017 року. Вона – мати арештанта Арсена Джеппарова, звинуваченого російськими правоохоронцями у причетності до забороненої в Росії мусульманської організації «Хізб ут-Тахрір» і засудженого до 7 років позбавлення волі. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, за останні десять років зафіксовано понад 300 політично вмотивованих ув'язнень. Більше ніж 200 політв'язнів – представники кримськотатарського народу. Фото Аліни Смутко
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Анна і Ханіфа, молода дружина і маленька донька Вадима Сірука, кримського мусульманина, жителя передмістя Ялти, засудженого Росією за начебто причетність до забороненої в Росії мусульманської організації &laquo;Хізб ут-Тахрір&raquo; до 12 років позбавлення волі. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, за майже 10 років з часу анексії Криму зафіксовано понад 300 політично вмотивованих ув&#39;язнень. Більше 200 політв&#39;язнів &ndash; представники кримськотатарського народу.&nbsp;Фото Аліни Смутко
15/26 Анна і Ханіфа, молода дружина і маленька донька Вадима Сірука, кримського мусульманина, жителя передмістя Ялти, засудженого Росією за начебто причетність до забороненої в Росії мусульманської організації «Хізб ут-Тахрір» до 12 років позбавлення волі. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, за майже 10 років з часу анексії Криму зафіксовано понад 300 політично вмотивованих ув'язнень. Більше 200 політв'язнів – представники кримськотатарського народу. Фото Аліни Смутко
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Кримський журналіст, громадський і політичний діяч Наріман Джелял (Джелялов) провідує у Бахчисараї батьків зниклого члена виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар&nbsp;Ервіна Ібрагімова.&nbsp;Бахчисарай, 17 липня 2017 року.<br />
<br />
24 травня 2016 року Ервін Ібрагімов був насильницьки викрадений у Бахчисараї невідомими особами в уніформі.<br />
<br />
У&nbsp;вересні 2021 року&nbsp;російські силовики арештували Нарімана Джеляла, а також братів Асана та Азіза Ахтемових за підозрою у&nbsp;&laquo;диверсії&raquo;.&nbsp;Підконтрольний Росії Верховний суд Криму засудив Нарімана Джеляла до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.&nbsp;<br />
<br />
Фото Антона Наумлюка
16/26 Кримський журналіст, громадський і політичний діяч Наріман Джелял (Джелялов) провідує у Бахчисараї батьків зниклого члена виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар Ервіна Ібрагімова. Бахчисарай, 17 липня 2017 року.

24 травня 2016 року Ервін Ібрагімов був насильницьки викрадений у Бахчисараї невідомими особами в уніформі.

У вересні 2021 року російські силовики арештували Нарімана Джеляла, а також братів Асана та Азіза Ахтемових за підозрою у «диверсії». Підконтрольний Росії Верховний суд Криму засудив Нарімана Джеляла до 17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. 

Фото Антона Наумлюка
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Фігурант однієї з численних &laquo;справ Хізб ут-Тахрір&raquo;, кримчанин Руслан Зейтуллаєв у російському суді, Ростов-на-Дону, 21 квітня 2017 року. Автор фото &ndash; Антон Наумлюк
17/26 Фігурант однієї з численних «справ Хізб ут-Тахрір», кримчанин Руслан Зейтуллаєв у російському суді, Ростов-на-Дону, 21 квітня 2017 року. Автор фото – Антон Наумлюк
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Український кінорежисер, кримський громадський активіст Олег Сенцов під час виступу на засіданні суду в російському Ростові-на-Дону, 6 серпня 2015 року, автор фото &ndash; Антон Наумлюк.<br />
<br />
Олег Сенцов був затриманий російськими силовиками у травні 2014 року і засуджений&nbsp; за сфабрикованою справою за звинуваченням у тероризмі до 20 років позбавлення волі.&nbsp;7 вересня 2019 року звільнений у рамках російсько-українського обміну. Зараз перебуває на фронті у складі ЗСУ
18/26 Український кінорежисер, кримський громадський активіст Олег Сенцов під час виступу на засіданні суду в російському Ростові-на-Дону, 6 серпня 2015 року, автор фото – Антон Наумлюк.

Олег Сенцов був затриманий російськими силовиками у травні 2014 року і засуджений  за сфабрикованою справою за звинуваченням у тероризмі до 20 років позбавлення волі. 7 вересня 2019 року звільнений у рамках російсько-українського обміну. Зараз перебуває на фронті у складі ЗСУ
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Мусульманин проходить повз російських силовиків, які заблокували збори кримськотатарської правозахисної організації&nbsp; &laquo;Кримська солідарність&raquo;, що обстоює права майже двох сотень кримчан, переважно кримських татар і мусульман, яких правозахисники вважають політв&#39;язнями. Судак, 28 січня 2018 року, фото Антона Наумлюка
19/26 Мусульманин проходить повз російських силовиків, які заблокували збори кримськотатарської правозахисної організації  «Кримська солідарність», що обстоює права майже двох сотень кримчан, переважно кримських татар і мусульман, яких правозахисники вважають політв'язнями. Судак, 28 січня 2018 року, фото Антона Наумлюка
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Затримання Бекіра Дегерменджи в Сімферополі, 23 листопада 2017&nbsp;р. Російська окупаційна влада звинуватила&nbsp;Бекіра Дегерменджи в участі у масових заворушеннях 26 лютого 2014 р., коли у Сімферополі відбувся масовий мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Після анексії Росією Криму російські силовики заарештували кілька десятків учасників цієї проукраїнської акції. Автор фото &ndash; Антон Наумлюк
20/26 Затримання Бекіра Дегерменджи в Сімферополі, 23 листопада 2017 р. Російська окупаційна влада звинуватила Бекіра Дегерменджи в участі у масових заворушеннях 26 лютого 2014 р., коли у Сімферополі відбувся масовий мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Після анексії Росією Криму російські силовики заарештували кілька десятків учасників цієї проукраїнської акції. Автор фото – Антон Наумлюк
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Фрілансер Крим.Реалії Владислав Єсипенко в залі суду, Сімферополь, 30 квітня, 2021 року. Фото &laquo;Кримської солідарності&raquo;.<br />
<br />
Російська влада звинуватила журналіста у зберіганні вибухівки й засудила його до 5 років ув&#39;язнення. Він досі перебуває за ґратами
21/26 Фрілансер Крим.Реалії Владислав Єсипенко в залі суду, Сімферополь, 30 квітня, 2021 року. Фото «Кримської солідарності».

Російська влада звинуватила журналіста у зберіганні вибухівки й засудила його до 5 років ув'язнення. Він досі перебуває за ґратами
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Кримський журналіст Микола Семена пише Всеукраїнський диктант. Сімферополь, 9 листопада 2017 року, фото Антона Наумлюка.<br />
<br />
Микола Семена переслідувався російською владою за співпрацю з Крим.Реалії
22/26 Кримський журналіст Микола Семена пише Всеукраїнський диктант. Сімферополь, 9 листопада 2017 року, фото Антона Наумлюка.

Микола Семена переслідувався російською владою за співпрацю з Крим.Реалії
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Кримськотатарська активістка і правозахисниця Лутфіє Зудієва біля будівлі суду, де проходить черговий процес над групою кримських татар-мусульман. Сімферополь, 30 травня 2019 року. Автор фото &ndash; Ілля Тарасов (ім&#39;я та прізвище з міркувань безпеки змінені)&nbsp;
23/26 Кримськотатарська активістка і правозахисниця Лутфіє Зудієва біля будівлі суду, де проходить черговий процес над групою кримських татар-мусульман. Сімферополь, 30 травня 2019 року. Автор фото – Ілля Тарасов (ім'я та прізвище з міркувань безпеки змінені) 
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Стос газет &laquo;Кримський терен&raquo;, самвидав Українського культурного центру в Сімферополі. Під тиском російських силовиків більшість учасників УКЦ були змушені залишити Крим, газета більше не видається. Сімферополь, 30 червня 2018 року. Фото Олександри Сурган
24/26 Стос газет «Кримський терен», самвидав Українського культурного центру в Сімферополі. Під тиском російських силовиків більшість учасників УКЦ були змушені залишити Крим, газета більше не видається. Сімферополь, 30 червня 2018 року. Фото Олександри Сурган
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Ракетний крейсер &laquo;Москва&raquo; Чорноморського флоту РФ став на якір у Севастопольській бухті, 10 квітня 2022, Севастополь. Останнє &laquo;надводне&raquo; фото флагмана ЧФ Росії, який за три дні,13 квітня того ж року, зазнав атаки двома українськими крилатими протикорабельними ракетами &laquo;Нептун&raquo;, перекинувся і затонув. Фото автора Крим.Реалії, ім&#39;я та прізвище якого з міркувань безпеки не розкривається
25/26 Ракетний крейсер «Москва» Чорноморського флоту РФ став на якір у Севастопольській бухті, 10 квітня 2022, Севастополь. Останнє «надводне» фото флагмана ЧФ Росії, який за три дні,13 квітня того ж року, зазнав атаки двома українськими крилатими протикорабельними ракетами «Нептун», перекинувся і затонув. Фото автора Крим.Реалії, ім'я та прізвище якого з міркувань безпеки не розкривається
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Захід сонця біля Балаклави, 26 липня, 2016 року. Автор фото &ndash; Антон Наумлюк
26/26 Захід сонця біля Балаклави, 26 липня, 2016 року. Автор фото – Антон Наумлюк
Десять років журналісти Крим.Реалії, часто ризикуючи свободою та навіть життям, розповідають про те, що насправді відбувається у Криму, як живуть і борються кримчани
Previous slide
Next slide
У Криму «намалюють» будь-який необхідний їм результат хоч за підсумками «опитування», хоч за підсумками «виборів»
Ільмі Умеров

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров вважає, що ці дані «опитування» не що інше, як спроба маніпуляції громадською думкою.

«93 відсотки кримчан проголосують на виборах «за приєднання Криму до Росії», якщо вибори повторити. Звичайно, ми чудово знаємо, що аксьонівці можуть показати результат рівний і «126%». У сучасному Криму головне – не хто голосує, головне – хто рахує. Звичайно, у Криму «намалюють» будь-який необхідний їм результат хоч за підсумками «опитування», хоч за підсумками «виборів», – зазначив у коментарі Крим.Реалії заступник голови Меджлісу.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров

Кримська журналістка із Сімферополя, ім'я якої редакція не називає з метою безпеки, вважає, що в Криму інакодумців змусили мовчати.

Найменше відхилення від «лінії партії та уряду» може призвести до тюремного терміну
Кримська журналістка

«Я буду чесна. Крим як був, так і залишився заповідником комуністичної ідеології. Плюс – агресивна антиукраїнська пропаганда робить свою справу. І якщо завтра референдум, то явка і голосування за РФ буде близькими до 100%. Інакомислячих змусили мовчати під страхом репресій. У нас активно працює «Крымский СМЕРШ». Найменше відхилення від «лінії партії та уряду» може призвести до тюремного терміну. Кримські татари... – мовчазне неприйняття. Але вибірково, оскільки сім'ї переважно багатодітні, виплати дітей відчутні. Відіграє роль благоустрій, хороші дороги та інші позитивні моменти. Але у всіх одна думка – надто дорога і кривава ціна», – розповіла про свої спостереження Крим.Реалії журналістка.

5 мифов про аннексию Крыма, распространяемые Россией
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:57 0:00

У коментарі Крим.Реалії активіст із Джанкоя, прізвище якого редакція не називає з метою безпеки, погоджується, «що в Криму досить багато проросійського населення».

Не будемо ще забувати, що в Криму перебуває чимала кількість росіян, які приїхали
Активіст із Джанкоя

«Але в якому це відсотковому співвідношенні, відповісти зараз неможливо. З упевненістю можу стверджувати одне, що всі силовики, судді, прокурори, депутати, чиновники та інші посадові пособники чинного тоталітарного режиму, вони та їхні родини – проросійські. Тому вони завзято демонструють свою відданість, яка виражається в терорі над інакодумним населенням. Також не будемо ще забувати, що в Криму перебуває чимала кількість росіян, які приїхали. Усі соціологічні дослідження, які проводяться за тоталітарного режиму, піддаються сумніву, оскільки ніхто з розсудливих людей не дозволить собі виявити публічно проукраїнську позицію, де за прослуховування української пісні на громадянина відкривають справу за дискредитацію [російської] армії», – зазначив активіст.

«Все починалося з нас»: засилля російської пропаганди на вулицях Сімферополя (фотогалерея)

Фотозона на площі Леніна
1/17 Фотозона на площі Леніна
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
Усі центральні вулиці Сімферополя у ці дні рясніють численними прапорами сусідньої Росії та так званої &laquo;Республіки Крим&raquo;
2/17 Усі центральні вулиці Сімферополя у ці дні рясніють численними прапорами сусідньої Росії та так званої «Республіки Крим»
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
Пропагандистські наративи на фасаді музичного театру
3/17 Пропагандистські наративи на фасаді музичного театру
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
Виставка &laquo;Діти кримської весни&raquo; на площі Леніна
4/17 Виставка «Діти кримської весни» на площі Леніна
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
Російська влада активно використовує дітей у своїх пропагандистських цілях
5/17 Російська влада активно використовує дітей у своїх пропагандистських цілях
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
Звернення до дітей від &laquo;героїв кримської весни&raquo; Сергія Аксьонова та Володимира Константинова
6/17 Звернення до дітей від «героїв кримської весни» Сергія Аксьонова та Володимира Константинова
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
Пропагандистський стенд &laquo;Ми разом&raquo; на вулиці Пушкіна
7/17 Пропагандистський стенд «Ми разом» на вулиці Пушкіна
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
Фотозона на вулиці Пушкіна
8/17 Фотозона на вулиці Пушкіна
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
Фотовиставка &laquo;Крим. Росія. Процвітання в єдності&raquo; біля будівлі російського парламенту Криму
9/17 Фотовиставка «Крим. Росія. Процвітання в єдності» біля будівлі російського парламенту Криму
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
Фрагмент із фотовиставки &laquo;Крим. Росія. Процвітання у єдності&raquo;
10/17 Фрагмент із фотовиставки «Крим. Росія. Процвітання у єдності»
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
Фрагмент із гаслом &laquo;Путін, ми з тобою&raquo; з фотовиставки &laquo;Крим. Росія. Процвітання у єдності&raquo;
11/17 Фрагмент із гаслом «Путін, ми з тобою» з фотовиставки «Крим. Росія. Процвітання у єдності»
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
Банер на вулиці Кірова &laquo;Голосуємо за Росію&raquo;
12/17 Банер на вулиці Кірова «Голосуємо за Росію»
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
Зображення Керченського мосту на фасаді будинку на вулиці Кірова
13/17 Зображення Керченського мосту на фасаді будинку на вулиці Кірова
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
Зупинки громадського транспорту перетворили на пункти масової пропаганди
14/17 Зупинки громадського транспорту перетворили на пункти масової пропаганди
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
&laquo;Дякую за Крим&raquo; &ndash; один із нав&#39;язуваних меседжів російської пропаганди в Криму
15/17 «Дякую за Крим» – один із нав'язуваних меседжів російської пропаганди в Криму
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
&laquo;Росія &ndash; сила в людях&raquo; &ndash; новий пропагандистський наратив у Криму
16/17 «Росія – сила в людях» – новий пропагандистський наратив у Криму
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
&laquo;Кримська весна. 10 років&raquo; &ndash; банер біля залізничного вокзалу в Сімферополі
17/17 «Кримська весна. 10 років» – банер біля залізничного вокзалу в Сімферополі
Цього року в анексованому Криму збіглися за датами десяті роковини незаконного «референдуму за приєднання до Росії» та нелегітимні вибори президента РФ. Це стало тригером для залучення тут максимум російської пропагандистської машини.
Previous slide
Next slide

Засновник громадської організації «Вільний Крим» Олексій Єфремов, який був змушений виїхати з анексованого Криму через регулярні переслідування за свою громадянську позицію, вважає, що багато кримчан аполітичні.

Багато аполітичних умовно: хочете – вішайте будь-які прапори, головне, мене нікуди не призивайте, не переслідуйте
Олексій Єфремов

«За своїм тривалим досвідом спілкування з кримчанами приблизно розумію їхню логіку. Багато кримчан проголосували б жити хоч у складі Гондурасу, аби їм пообіцяли подвоїти пенсії, допомоги, зарплати і не підвищувати ціни, комуналку, податки та інші збори. Багато аполітичних умовно: хочете – вішайте будь-які прапори, головне, мене нікуди не призивайте, не переслідуйте за те, що я «в чорну» здаю житло відпочивальникам... Для кримських пенсіонерів, які ностальгують за колишніми часами, Росія все ще асоціюється з Радянським Союзом. Користь і банальне виживання панує в розумах кримчан, щирі Z-патріоти (а не з-під палиці) – у нікчемній меншості», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії громадський діяч.

Засновник громадської організації «Вільний Крим» Олексій Єфремов
Засновник громадської організації «Вільний Крим» Олексій Єфремов

Кримський активіст із Білогірська, прізвище якого редакція не називає з метою безпеки, упевнений, що такі дослідження – це пропагандистська брехня.

«На мій погляд, це чергова пропагандистська брехня, яка має показати потрібну владі картину. Люди в Криму мають різні погляди, і досить значна частина жителів півострова не підтримує обстріли українських міст, вбивство мирних жителів, політику РФ на внутрішньому та міжнародному рівнях. У самому Криму люди незадоволені зростанням цін, низькими зарплатами та пенсіями. Звичайно, в обстановці терору та страху, що панують у Криму, у «ВК» та «ОК» небезпечно засуджувати дії Росії, звідси і «93% підтримки», – поділився своєю думкою з Крим.Реалії активіст.

У нинішніх умовах жодних інших результатів опитувань, голосувань, вивчення громадської думки не може бути
Кримський громадський діяч із Ялти

Кримський громадський діяч із Ялти, прізвище якого редакція не називає з метою безпеки, впевнений, що російська влада публікує лише вигідні їм «результати» опитувань і досліджень.

«Взагалі-то, «опитування» у цьому середовищі мало дати стовідсотковий результат. Дивно, що серед клієнтів цих соціальних мереж опинилися сім відсотків інакодумців – спецслужби недопрацьовують... У нинішніх умовах жодних інших результатів опитувань, голосувань, вивчення громадської думки не може бути і не буде. Але ж ми розуміємо, що навіть у 2014-му році, коли багато хто перебував в ілюзіях, не було такого відсотка «за», – розповів Крим.Реалії громадський діяч.

16 березня 2014 року на території окупованих російськими військами Криму та Севастополя відбувся незаконний та невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус Кримського півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ані Україна, ані Європейський Союз, ані США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня 2014 року оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

This item is part of
XS
SM
MD
LG