В анексованому Російськоою Федерацією Криму заявляють про переорієнтацію виробництв у рибній галузі, яка найбільше постраждала під час повномасштабного вторгнення агресора в Україну. Війна позбавила кримчан доступної риби та практично «добила» цей промисел – у минулому важливу частину економіки півострова, що омивається двома морями. Чи є майбутнє у місцевих рибалок в умовах міжнародних санкцій та війни, з'ясовували Крим.Реалії.
Рибна галузь півострова зіткнулася з масштабними проблемами після того, як територія Криму потрапила під міжнародні санкції у 2014 році.
Публічно місцева влада це заперечувала, запевняючи, що санкції – «тільки на користь». Але, зрештою, російські чиновники на місцях визнали, що обмеження позбавили кримську продукцію ринків збуту.
Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну рибний промисел біля берегів Криму російська влада суттєво обмежила, поставивши цю галузь на межу виживання. Втім, місцеві чиновники заявляють про перспективи за рахунок перепрофілювання діяльності рибних господарств. Хоча перспективи цього наразі не зрозумілі.
Чергові мільйони від Москви
Підконтрольна Москві влада Криму визнала рибну галузь регіону однією з найбільш постраждалих від військових дій Росії проти України.
Місцеві рибні підприємства третій рік виживають на федеральних дотаціях. В умовах бойових дій промисел біля берегів півострів практично заборонений російською владою. Існуючі винятки не дають можливості профільним підприємствам повноцінно працювати.
Російська влада у вересні пообіцяла рибогосподарським комплексам, що ведуть промисел у Чорному та Азовському морях, понад 200 млн рублів на підтримку діяльності. З них кримські організації отримають близько 44 млн рублів на часткове покриття операційних витрат у 2024 році, повідомив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов).
«Компанії зможуть покрити частину витрат на оплату праці працівників та соціальні відрахування, у тому числі страхові внески з обов'язкового пенсійного, медичного та соціального страхування. При цьому компанії повинні зберегти щонайменше 80% співробітників», – заявив він.
Ще 174 млн рублів, за словами Аксьонова, отримають рибні господарства Севастополя. Це підтвердив очільник міста Михайло Развожаєв.
«Для Севастополя рибогосподарська галузь тривалий час була одним із великих сегментів міської економіки. Але останнім часом рибний промисел ведеться з обмеженнями зі зрозумілих причин (через російську війну з Україною – КР). Розмір субсидії становитиме 20% вартості середньорічного обсягу продукції морської аквакультури, видобутої рибальською організацією або виробленої у рибогосподарстві за попередні три роки. Це дозволить рибогосподарським організаціям знизити витрати, а найголовніше зберегти штат співробітників і, відповідно, зберегти стабільність галузі», – підсумував Развожаєв.
У такій ситуації кримська рибодобувна сфера живе вже третій рік. Дотації Росії дозволяють підприємствам, по суті, існувати, але не отримувати прибуток і розвиватися. Багатьох це ставить перед вибором, як бути далі. В умовах тотальних військових обмежень багато хто змушений змінювати види діяльності.
Форелеві – замість хамси
Через обмеження промислу в Криму стали дефіцитом хамса, кілька та камбала. Підприємства також втратили можливість добувати шпроти, барабулю, ставриду та інші промислові види риб. Вартість колись доступних для жителів півострова видів риби значно зросла.
«Зміна геополітичної обстановки та самої ситуації не могла не позначитися на промислі. Скоротилися вилови та промисловий час», – визнав начальник департаменту рибного господарства Міністерства сільського господарства російського уряду Криму Володимир Гайдаєнко під час телемосту в РІА «Новости.Крым» у Сімферополі.
Не бачачи перспектив відновлення промислу за умов війни, кримські рибні підприємства орієнтуються на вирощування форелевих видів риби в морських акваторіях півострова. Корм для неї хочуть виробляти з хамси – чорноморської риби, яка в минулі роки мала популярність у кримчан, а тепер стала дефіцитом через скорочення обсягів видобутку та дорожнечі.
Володимир Гайдаєнко стверджує, що ця риба перестала бути перспективною, оскільки в умовах санкцій та війни її нема куди збувати. «Коли ми починаємо з сировини, яка у нас втратила ринок збуту, виробляти корми, починаємо його використовувати в іншому напрямку, ми можемо отримати дещо інший продукт. Ми просто хочемо перебудувати промисловість на ті умови, в яких ми опинилися. На жаль, ми опинилися у ситуації, коли це потрібно робити швидко, зіткнутися із витратами. Але легко в морі ніколи не буває», – стверджує він.
За даними Мінсільгоспу російського уряду Криму, близько двох десятків кримських підприємств намагалися розводити устриць та молюски. Але через міжнародні санкції поставки посадкових матеріалів припинилися.
Далі вирішили формувати власні розплідники. Але цей процес специфічний, технологічний і потребує часу. Тому говорити про успіх у цій сфері наразі неможливо.
Кримські вчені вивчають можливість вирощування тихоокеанської устриці, привезеної з Далекого сходу РФ. Але чи буде успішною така ідея, поки теж невідомо.
Море як негативний фактор
Перспективи вирощування різних видів риби у Криму наразі не зрозумілі. Окрім економічних факторів на успіх впливає і екологічна ситуація, зокрема в морі. А біля берегів Криму вона поки не найсприятливіша, стверджують експерти.
Російські військові кораблі, підводні човни та регулярний запуск ракет по материковій частині України забруднюють та знищують Чорне море й унікальні природні території півострова. Такого висновку дійшли експерти «Української природоохоронної групи», які досліджували стан моря та суші.
Серед факторів, що забруднюють Чорне море, вони називають токсичне ракетне паливо і складове російських ракет, що запускаються і падають у море, масла на російських військових суднах і літаках. Крім того, за даними дослідників, російські кораблі знищують глибоководні скиди, призначені для утилізації стічних вод із приморських населених пунктів Криму, через що ті стікають не вглиб моря, а в загальну акваторію.
В Азово-Чорноморській філії Всеросійського науково-дослідного інституту рибного господарства та океанографії визнають, що проблема забруднення Чорного моря «очевидна». Але вони публічно не визнають серед причин воєнний чинник, а пов'язують їх із каналізаційними стоками із прибережних регіонів півострова.
У відомстві стверджують, посилаючись на власні дослідження, що ситуація нібито нічим не гірша, ніж була і відповідає багаторічним спостереженням загалом. Перевірити достовірність цих даних неможливо.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
